Інфляція як надмірне, проти потреб товарообігу збільшення кількості паперових грошей з наступним їх швидким знеціненням. Фінансовий стан та її ефективний індикатор "здоров’я" економіки країни. Диспропорційність та інфляційно-небезпечні інвестиції.
В економічній науці вважається, що інфляція переходить в гіперстадію за умов перевищення швидкості росту цін 50% на місяць. Маніпулювання податками й розмірами видатків бюджету, контроль за цінами є одними з головних інструментів, за допомогою яких уряд може сприяти подоланню інфляції. В даній роботі розглядаються питання, повязані із стримуванням інфляційних процесів в економіці, а саме: питання державного регулювання й контролю за цінами та антиінфляційного підходу до оподаткування. Перевищення кількості грошових одиниць, що знаходяться в обігу, над сумою товарних цін і поява внаслідок цього грошей, не забезпечених товарами, означає інфляцію. Ще одне визначення інфляції ми можемо прочитати в сучасних американських підручниках: «Інфляція - це підвищення загального рівня цін.Інфляції та економічних криз не уникнула жодна країна. Навіть найважчі кризи закінчувалися, як правило, оновленням економіки і її підйомом. Тому більшість дослідників роздивляються кризи як переломний момент в науково-технічному, соціальному, політичному і економічному розвитку. Методи, що допомогли іншим країнам вийти із кризи і подолати інфляцію, мабуть, повинні по-іншому використатися стосовно до конкретної ситуації. Крім бюджетного дефіциту інфляція обовязково супроводжується нерівномірним зростанням цін й, звідси, порушенням господарчих звязків, гонкою цін між окремими галузями економіки й хвильоподібним поширенням зростання цін по районах держави й галузям.
Вывод
Інфляції та економічних криз не уникнула жодна країна. Навіть найважчі кризи закінчувалися, як правило, оновленням економіки і її підйомом. Тому більшість дослідників роздивляються кризи як переломний момент в науково-технічному, соціальному, політичному і економічному розвитку. Історичні ситуації не повторюються однозначно, і тому навіть власний досвід потребує переосмислення в умовах сьогодення. Методи, що допомогли іншим країнам вийти із кризи і подолати інфляцію, мабуть, повинні по-іншому використатися стосовно до конкретної ситуації.
Інфляція властива більшості економічно розвинутих країн світу i є основною проблемою в тих країнах, що розвиваються.
Чим би не була спровокована інфляція, вона знецінює доходи бюджету й супроводжується його дефіцитом. Крім бюджетного дефіциту інфляція обовязково супроводжується нерівномірним зростанням цін й, звідси, порушенням господарчих звязків, гонкою цін між окремими галузями економіки й хвильоподібним поширенням зростання цін по районах держави й галузям.
У стані інфляційної нестабільності орієнтація лише на регулювання з боку співвідношення “попит-пропозиція” може призвести до затяжних криз з повільним періодом стабілізаціі i оздоровлення економіки. Незважаючи на дію ринкових законів, держава не відмовляється від впливу на ціни, суттево посилюючи його в кризові для національної економіки періоди.
Вихід з кризового стану для економіки будь-якої країни містить два основних елементи. По-перше, приборкання інфляції та, по-друге, припинення падіння виробництва. Однак ключовим моментом є саме вирішення питання інфляції, оскільки це - нацважливіша умова для поновлення інвестиційної активності, що, в свою чергу, має забезпечити відродження виробництва.
Між оподаткуванням та встановленням державного контролю за цінами існує функціональний взаємозвязок i цим користуються уряди, коли ставлять собі за мету припинити зростання внутрішніх цін та поставити у невигідне становище тих господарюючих субєктів, які планують підняти ціну на продукцію. Адже державний контроль над цінами грає надзвичайно важливу роль, особливо в умовах кризису економіки i виходу з нього.
Наприкінці слід додати, що інфляція - це не лише свідотство слабкості економіки, а й свідотство слабкості державної влади або слабкості політичної мудрості.
Список литературы
Макконнелл Р., Брю С. Л. Економікс: принципи, проблеми, політика. - М.: Республіка, 1998.
Самуельсон П., Нордгауз В. Економіка. - К.: Техніка, 1996.
Долан Е. Макроекономіка. - С.-Петербург: Індекс, 1999.
Курс економічної теорії. Під редакцією Чепуріна М. Н. - М.: Політіздат, 1998.
Політична економія. Підручник для вищих навчальних закладів. За редакцією Мєдвєдєва В.А. - М.: Політіздат, 1996.
Воронін Д. "Інфляція - гірший з податків" //Діло №2, економічний додаток до газети "Російські вісті".
Давидов А. Ю. Інфляція в економіці: Світовий досвід та наші проблеми. - М.: Республіка, 1998.
Іларіонов А. "Фінансова стабілізація в республіках СНГ". // Питання економіки №2, 1994.
Крилов В. "Проблеми регулювання грошової маси". // "Російський економічний журнал", №11, 1997.
Кучукова Н. С. "Пошук стратегії забезпечення фінансової стабільності". // Гроші і кредит №5, 1998.
Лушин С. І. "Звідкіля взялась інфляція?" // Фінанси №9, 1998.
Маневич В. І., Перламутров В. Л. "Про інфляційну політику" // Фінанси №8, 1995.
Нурієв Р. М. Гроші, банки та грошово-кредитна політика. - М.: Фінстатінформ, 1995.
Пінзеник В. "Макроекономічна стабілізація в Україні: Підсумки та проблеми першого року" // Питання економіки №2, 1996.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
