Інфекційний мононуклеоз, етіологічні та клінічні особливості - Автореферат

Інфекційний мононуклеоз (ІМ) - захворювання, що супроводжується різноманітними клінічними і лабораторними проявами, найбільш закономірними з яких є реакція лімфатичних вузлів та гематологічні зміни [Лобзин Ю.В., 2000; Возіанова Ж.І., 2002]. І якщо раніше, щоб не плутати з EBV-інфекцією, подібну патологію, зумовлену іншими лімфотропними вірусами описували як мононуклеозоподібний чи мононуклеозний синдром [Поляков В.Е., 1998; Хахалин Л.Н., 1998; Ходак Л.А., 1998; Катягина М.Г., 1999], то останнім часом все частіше в літературі зустрічаються рекомендації обєднати їх під загальною назвою «ІМ», додаючи етіологічну розшифровку [Возіанова Ж.І., 2004; Крамарєв С.О., 2007; Малый В.П., 2008]. Останнім часом все більша увага приділяється ГВ і як представникам групи TORCH-інфекцій, доведена їх роль у розвитку гематологічних, неврологічних та онкологічних захворювань; певна роль приділяється у виникненні хвороби Альцгеймера, саркоїдозу, синдрому хронічної втоми та іншої патології [Фролов В.М., 2000; Молочков А.В., 2002; Ashshi Характер же уражень значною мірою визначається етіологічним фактором, тому хворі, які перенесли гострий ІМ будь-якого ґенезу, повинні бути не лише проінформовані про можливі наслідки хвороби, але й перебувати під диспансерним наглядом [Возіанова Ж.І., 2004; Чхетіані Р.Б., Фролов В.М., 2005; Adler S.P., 2007; Крамарєв С.О., 2007]. Поглиблене вивчення патологічних станів, що перебігають з мононуклеарною реакцією, дозволить уточнити структуру ГВ та їх частоту при виникненні цих захворювань, вивчити клінічні прояви та звязок тяжких патологічних станів з певним видом збудників, особливості лабораторної діагностики та оцінки отриманих результатів залежно від періоду хвороби, тяжкості перебігу, віку, супутньої патології та ін.Києва, де в період 2002-2007 рр. обстежено 258 хворих (207 пацієнтів з гострим ІМ та 51 пацієнт з реактивацією EBV-та CMV-інфекцій на тлі іншої гострої інфекційної патології). Діагнози вірусного гепатиту А (ВГА) встановлено хворим з позитивними ANTIHAV IGM, гострого вірусного гепатиту В (ВГВ) - хворим, у яких в сироватці крові були виявлені ДНК HBV та ANTIHBC IGM, HBSAG, HBEAG при негативних результатах досліджень на маркери інших ВГ. 1 представлені частота та структура симптомів, які були виявлені у хворих з помилково встановленими діагнозами під час первинного звернення (180 осіб - 86,96%, р<0,05) до лікаря та на момент госпіталізації до інфекційного стаціонару (122 особи - 58,94%, р<0,05). Так, серед обстежених нами хворих на гострий ІМ у переважної більшості причиною хвороби був EBV - 112 хворих (54,11%), у 43 (20,77%) - CMV, у 32 (15,46%) виявлений поєднаний перебіг EBV CMV у вигляді ко-інфекції, у 19 (9,18%) випадках етіологію захворювання встановити не вдалось, ще у одного хворого (0,48%) діагностований ІМ, спричинений HHV6. У 4 (2,12%) хворих з середньотяжким перебігом гострого EBV ІМ, була виявлена мікст-патологія: ІМ та кандидозна пневмонія у одному випадку, ІМ та реактивація простої герпетичної інфекції ще у одного хворого та у двох випадках спостерігався поєднаний перебіг ІМ та локалізованої плівчастої дифтерії піднебінних мигдаликів.Тяжкий перебіг захворювання зустрічався лише у хворих на EBV інфекційний мононуклеоз. Ускладнення виявлені у 19,32% випадків, достовірно частіше (72,5%, p<0,05) вони спостерігалися у пацієнтів з EBV інфекційним мононуклеозом. Особи, які перенесли інфекційний мононуклеоз, повинні знаходитись під наглядом інфекціоніста не менше 6 місяців, зважаючи на можливість рецидиву та хронізації процесу. При відсутності позитивних вірусологічних та імунологічних досліджень на тлі «класичної» клінічної картини інфекційного мононуклеозу, можливе встановлення діагнозу «інфекційний мононуклеоз з невстановленою етіологією», з обовязковим подальшим наглядом інфекціоніста і гематолога та повторними лабораторними дослідженнями на герпесвіруси та ВІЛ. Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини рекомендується проводити хворим на інфекційний мононуклеоз в гострий період з метою своєчасного виявлення абдомінальних ускладнень та через 3 і 6 місяців в подальшому при диспансерному нагляді.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертаційній роботі вирішена задача по узагальненню результатів досліджень особливостей клініко-лабораторних змін у хворих з інфекційним мононуклеозом залежно від етіології збудника та тяжкості перебігу хвороби. Доведена доцільність обовязкового проведення ультразвукового дослідження органів черевної порожнини пацієнтам з інфекційним мононуклеозом для своєчасної діагностики можливих ускладнень та прогнозування наслідків хвороби. Розроблена схема лікування протефлазидом та доведена його ефективність в лікуванні хворих з гострим EBV інфекційним мононуклеозом.

Інфекційний мононуклеоз є однією з різноманітних клінічних форм герпесвірусних інфекцій. У дорослих основним етіологічним фактором у його виникненні є EBV - 54,11% випадків. На долю CMV припадає 20,77%, поєднання EBV та CMV - 15,46%, HHV6 - 0,48% випадків.

Типові прояви інфекційного мононуклеозу, незалежно від етіологічного чинника та фази хвороби, в більшості випадків схожі. Атиповий перебіг спостерігався у 10,14% випадків, в т.ч. без характерних гематологічних змін (2,42%). Відсутність деяких типових для інфекційного мононуклеозу симптомів не дає підстав для виключення цього діагнозу, а потребує детального обстеження з урахуванням всіх можливих етіологічних причин його виникнення.

На тлі гострої інфекційної патології іншої етіології може виникнути реактивація герпесвірусних інфекцій, що змінює клінічні прояви основного захворювання та може призвести до діагностичних помилок. Клінічні ознаки реактивації герпесвірусів не завжди (у 80,39% випадках) корелюють зі змінами гематологічних показників.

Тяжкий перебіг захворювання зустрічався лише у хворих на EBV інфекційний мононуклеоз. Ускладнення виявлені у 19,32% випадків, достовірно частіше (72,5%, p<0,05) вони спостерігалися у пацієнтів з EBV інфекційним мононуклеозом.

УЗД ОЧП є важливим методом в діагностиці інфекційного мононуклеозу для визначення тяжкості перебігу, виявлення ускладнень, контролю ефективності лікування та прогнозування наслідків. Контрольні обстеження доцільно проводити в динаміці, протягом 3-6 місяців.

Протефлазид є ефективним препаратом лікування EBV інфекційного мононуклеозу. Монотерапія протефлазидом за розробленою схемою (10 крапель тричі на добу) достовірно скорочує тривалість вірусемії (p<0,05) при застосуванні протягом 2 місяців порівняно з хворими, які не отримували противірусної терапії.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Хворим з підозрою на гострий інфекційний мононуклеоз, враховуючи його поліетіологічність та можливість участі декількох збудників у розвитку хвороби, необхідно проводити детальне специфічне обстеження, включаючи всю групу родини герпесвірусів.

2. Особи, які перенесли інфекційний мононуклеоз, повинні знаходитись під наглядом інфекціоніста не менше 6 місяців, зважаючи на можливість рецидиву та хронізації процесу. При нестандартному перебігу інфекційних захворювань доцільно проводити обстеження на герпесвіруси для виключення можливої їх реактивації.

3. При відсутності позитивних вірусологічних та імунологічних досліджень на тлі «класичної» клінічної картини інфекційного мононуклеозу, можливе встановлення діагнозу «інфекційний мононуклеоз з невстановленою етіологією», з обовязковим подальшим наглядом інфекціоніста і гематолога та повторними лабораторними дослідженнями на герпесвіруси та ВІЛ.

4. Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини рекомендується проводити хворим на інфекційний мононуклеоз в гострий період з метою своєчасного виявлення абдомінальних ускладнень та через 3 і 6 місяців в подальшому при диспансерному нагляді.

5. Застосування протефлазиду (10 крапель тричі на добу протягом 2 місяців) є ефективним для лікування хворих на гострий EBV інфекційний мононуклеоз.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Возіанова Ж.І. Інфекційний мононуклеоз як поліетіологічне захворювання / Ж.І. Возіанова, А.І. Глей // Сучасні інфекції. - 2004. - №2. - С. 37-41. (Дисертантом особисто проаналізована література за темою, проведені клінічні обстеження хворих та статистична обробка даних).

2. Глей А.І. Протефлазид у лікуванні хворих на інфекційний мононуклеоз, спричинений вірусом Епштейна-Барр / А.І. Глей // Сучасні інфекції. - 2005. - № 3-4. - С. 121-124.

3. Корчинський М.Ч. Можливості використання ультразвукової діагностики в обстеженні дорослих хворих на інфекційний мононуклеоз / М.Ч. Корчинський, А.І. Глей // Сучасні інфекції. - 2007. - №3. - С. 11-15. (Здобувачем особисто проаналізована література за темою, проведені статистична обробка даних, аналіз та узагальнення результатів дослідження).

4. Глей А.І. Аналіз помилок у діагностиці інфекційного мононуклеозу на догоспітальному етапі / А.І. Глей, Л.М. Вовк // Сучасні інфекції. - 2008. - №1. - С. 40-45. (Дисертантом особисто проаналізована література за темою, здійснені клінічні спостереження за хворими, аналіз та узагальнення результатів дослідження, сформульовані висновки).

5. Пат. 14810 Україна, МПК А61Р 31/12 (2006.01) А61Р 37/02 (2006.01). Спосіб лікування інфекційного мононуклеозу, спричиненого вірусом Епштейна-Барр / Глей А.І.; заявник і патентовласник Національний медичний університет. - № u 2006 00780; заявл. 30.01.2006; опубл. 15.06.2006. Бюл. №5.

6. Інформаційний лист №119-2008 Особливості етіологічної структури інфекційного мононуклеозу / Ж.І. Возіанова, А.І. Глей // підписано до друку 17.10.2008. - Укрмедпатентінформ. - Київ, 2008.

7. Возіанова Ж.І. Інфекційний мононуклеоз, спричинений вірусом Епштейна-Барр / Ж.І. Возіанова, А.І. Глей // Мистецтво лікування. - 2005. - № 5 (21). - С. 8-10. (Дисертантом особисто проаналізована література за темою, проведені клінічне обстеження хворих та статистична обробка даних).

8. Глей А.І. Цитомегаловірусна інфекція / А.І. Глей // Therapia. - 2007. - №4. - С. 26-28.

9. Особливості перебігу та лікування дифтерії в поєднанні з інфекційним мононуклеозом / [А.І. Глей, Л.М. Вовк] // Керовані інфекції: матеріали наук.-практ. конф і пленуму Асоціації інфекціоністів України, (Івано-Франківськ, 2003 р.). - Тернопіль: «Укрмедкнига», 2003. - С. 50-52.

10. Протефлазид у лікуванні хворих на інфекційний мононуклеоз, спричинений вірусом Епштейна-Барр / [А.І. Глей] // Хіміотерапія та імунокорекція інфекційних хвороб: матеріали наук.-практ. конф. і пленуму Асоціації інфекціоністів України, (Тернопіль, 2005 р.). - Тернопіль: «Укрмедкнига», 2005. - С. 17-18.

11. Ультразвукова діагностика в обстеженні дорослих хворих на інфекційний мононуклеоз, спричинений вірусом Епштейна-Барр /

[Ж.І. Возіанова, М.Ч. Корчинський, А.І. Глей] // Інфекційні хвороби - загально-медична проблема: матеріали VII зїзду інфекціоністів України, (Миргород, 2006 р.). - Тернопіль: «Укрмедкнига», 2006. - С. 233-235.

12. Екзантема при EBV-інфекційному мононуклеозі та причини її виникнення / [А.І. Глей] // Інфекційні хвороби - загально-медична проблема: матеріали VII зїзду інфекціоністів України, (Миргород, 2006 р.). - Тернопіль: «Укрмедкнига», 2006. - С. 244-245.

13. Активація герпесвірусних інфекцій як одна з можливих причин невдалої терапії хронічного гепатиту С / [М.Ч. Корчинський, А.І. Глей] // Хвороби печінки в практиці інфекціоніста: матеріали наук.-практ. конф. і пленуму Асоціації інфекціоністів України, (Донецьк, 2007 р.). - Тернопіль: «Укрмедкнига». - 2007. - С. 63-65.

14. Реактивація EBV- і CMV-інфекцій у хворих на хронічний гепатит С на тлі лікування / [Л.М. Вовк, А.І. Глей] // Досягнення і проблеми клінічної інфектології: матеріали наук.-практ. конф. і пленуму Асоціації інфекціоністів України, (Тернопіль, 2008 р.). - Тернопіль: «Укрмедкнига», 2008. - С. 12-14.

15. Особливості гематологічних змін при EBV-інфекційному мононуклеозі / [А.І. Глей, Л.М. Вовк] // Досягнення і проблеми клінічної інфектології: матеріали наук.-практ. конф. і пленуму Асоціації інфекціоністів України, (Тернопіль, 2008 р.). - Тернопіль: «Укрмедкнига», 2008. - С. 197-198.