Інфекційні захворювання. Надзвичайні ситуації - Контрольная работа

Інфекційними хворобами називаються такі хвороби, які передаються від людини до людини або від тварин до людини через повітря або через безпосередній контакт. Особливістю інфекційних захворювань є те, що збудників хвороби - мікробів, вірусів людина не може бачити, а ознаки хвороби зявляються тільки після інкубаційного періоду, який може тривати від одної до кількох десятків діб. В результаті розповсюдження інфекцій утворюється зона бактеріологічного зараження, в межах якої може виникнути один або декілька осередків ураження. Межі осередку бактеріологічного ураження встановлюються протиепідемічними установами медичної служби ЦО і службою захисту тварин та рослин на підставі узагальнених даних, отриманих від постів радіаційно-хімічного спостереження, розвідувальних ланок і груп, метеорологічних і санітарно-епідеміологічних станцій. На територіях, де встановлено карантин, місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування надається право: - залучати підприємства, установи, організації незалежно від форм власно*», до виконання заходів з локалізації та ліквідації епідемії чи спалаху інфекційної хвороби;Планування цивільного захисту обєкта - це розроблення сукупності документів, у яких визначені сили і засоби, порядок і послідовність дій з метою забезпечення захисту населення, виробництва, а також виконання завдань вищих органів, повязаних із поданням допомоги населенню інших обєктів і міст.У результаті впливу НС мирного часу а також застосування сучасних засобів ураження у воєнний час, можуть утворюватися райони ураження, які викликають екстремальні ситуації, що порушують нормальну життєдіяльність людей і роботу обєктів та сприяють утворенню великих зон радіоактивного зараження, катастрофічного затоплення і виникнення масових пожеж, що у свою чергу, завдасть економіці країни і населенню величезних збитків, повязаних з руйнуванням будівель і споруд, знищенням матеріальних цінностей, порушенням процесів виробництва, масової загибелі людей і тварин. Воно повинно вирішуватися силами цивільного захисту у взаємодії з спеціалізованими формуваннями інших міністерств та відомств, а також оперативними підрозділами (групами) силових структур згідно чинного законодавства. Заходи щодо організації і проведення РІНР у районах НС мирного та воєнного часу плануються і готуються у мирний час. Під час проведення рятувальних робіт основні зусилля центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, задіяних у реагуванні на НС, та їхні ресурси спрямовуються на: - пошук уражених людей; Під час проведення інших невідкладних робіт основні зусилля центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, задіяних у реагуванні на НС, та їхні ресурси спрямовуються на: - створення умов для успішного і безпечного проведення рятувальних робіт, забезпечення життєдіяльності населених пунктів, запобігання подальшому руйнуванню і втратам, викликаним вторинними наслідками НС;Структуру ЄДС ЦЗ становлять центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування і створювані ними функціональні та територіальні підсистеми ЄДС ЦЗ. Загальне керівництво ЄДС ЦЗ здійснює Кабінет Міністрів України, а безпосереднє керівництво діяльністю ЄДС ЦЗ покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань цивільного захисту - МНС України. Функціональні підсистеми ЄДС ЦЗ створюються центральними органами виконавчої влади для організації роботи, повязаної із запобіганням НС та захистом населення і територій в разі їх виникнення. Організація, завдання, склад сил і засобів, порядок діяльності функціональних підсистем ЄДС ЦЗ визначаються положеннями про ці підсистеми, затвердженими відповідними центральними органами виконавчої влади за погодженням із МНС України. Організація, завдання, склад сил і засобів, порядок діяльності територіальних підсистем визначаються положеннями, які затверджуються МИС України за погодженням із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями у відповідності до порядку створення і функціонування територіальних підсистем, затвердженого наказом МНС України .Такими завданнями є: оповіщення; евакуація; надання сховищ та їх обладнання; проведення заходів із світломаскування, рятувальні роботи, медичне обслуговування, включаючи першу допомогу; боротьба з пожежами; виявлення та визначення небезпечних районів; знезараження та інші подібні заходи захисту; термінове надання житла та постачання; термінова допомога у встановленні та підтриманні порядку в районах лиха; термінове поновлення необхідних комунальних служб; термінове поховання трупів; допомога у збереженні обєктів, суттєво необхідних для виживання; додаткова діяльність, що є необхідною для здійснення будь-якого з вище наве

Зміст

1. Здійснення планування заходів із запобігання поширення інфекційних захворювань з первинного осередку ураження

2. Методика розрахунку сил і засобів з локалізації розливу хімічної речовини на обєкті (на прикладі хлору та аміаку)

3. Структурно-функціональна модель протидії у НС

4. Особливості планування дій персоналу щодо локалізації та ліквідації аварійних ситуацій на ОГД

5. Нормативно-методичні документи із створення та управління діяльністю спеціалізованих служб ЄДСЦЗ

6. Основні положення міжнародного права з питань захисту людини

7. Женевські конвенції 12 серпня 1949 р .

8. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру в Україні (СЗРНС)

9. Поточні документи, що стосуються цивільного захисту та їх основні положення

Література

1. Здійснення планування заходів із запобігання поширення інфекційних захворювань з первинного осередку ураження

1. Матеріали на підготовку і кваліфікаційної атестації за фахом «Громадське здоровя та охорону здоровя». Навчальний посібник (підредакцією У.З. Лучкевича і І.У. Полякова). Санкт-Петербург, 2005

2. «Довідник по інфекційних хвороб» О.П. Казанцева і В.С. Матковського. Медицина

Размещено на .ru