Етіологія масових кератокон’юнктивітів у великої рогатої худоби в умовах півдня України. Аналіз клінічних проявів епізоотичного процесу інфекційних кератокон"юнктивітів. Удосконалення методів терапії з урахуванням комплексного підходу до цієї проблеми.
При низкой оригинальности работы "Інфекційні кератокон"юнктивіти великої рогатої худоби у господарствах півдня України", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Незважаючи на великі досягнення ветеринарної науки етіологія, патогенез, клінічні ознаки кератоконюнктивітів великої рогатої худоби залишаються недостатньо вивченими і потребують нових, більш глибоких досліджень, бо немає єдиної точки зору щодо головного етіологічного фактора цих захворювань. Складність діагностики, лікування і профілактики масових кератоконюнктивітів у великої рогатої худоби, різноманітність етіологічних факторів, неоднозначність впливу на організм різних препаратів, які застосовують при цих захворюваннях, роблять, на наш погляд, цю проблему актуальною як з теоретичної, так і з практичної точки зору. Зясувати розповсюдження і вивчити етіологічну структуру збудників, клінічний прояв, особливості епізоотичного процесу та удосконалити існуючі методи терапії і систему профілактичних заходів при масових кератоконюнктивітах у великої рогатої худоби в умовах півдня України. Предмет дослідження - статистичні дані районних підприємств державної ветеринарної медицини щодо розповсюдження масових кератоконюнктивітів великої рогатої худоби; результати клінічних досліджень великої рогатої худоби різних вікових груп з ознаками кератоконюнктивітів; мазки-зскрібки з конюнктиви повік та рогівки - досліджувались на наявність в них мікроорганізмів; зскрібки з конюнктиви і рогівки - досліджувались з метою ізоляції та визначення мікроорганізмів; проби крові - досліджувались біохімічно, а також на вміст гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів, Т-і В-лімфоцитів; терапевтична ефективність тетрацикліну, егоцину L.A., тетрациклінової мазі, новокаїнової блокади, мареполіміелу, біостимулятора (екстракт алое ) при масових кератоконюнктивітах. Вперше в господарствах півдня України вивчено епізоотичну ситуацію щодо масових захворювань великої рогатої худоби на кератоконюнктивіти; встановлено їх етіологію, особливості епізоотичного процесу і клінічного прояву; удосконалено існуючі методи терапії хворих тварин; вивчено динаміку показників неспецифічної імунологічної реактивності організму хворих телят при сполученому застосуванні етіотропних, патогенетичних і стимулюючих засобів.Паличкоподібні мікроорганізми включали такі види: Escherichia coli (23 штами), Corynebacterium xerosis (12 штамів), Corynebacterium bovis (9 штамів), Bacillus subtilis (35 штамів), Bacillus brevis (15 штамів), Bacillus larvae (8 штамів), Bacillus megaterium (44 штами), Bacillus stearothemophilus (6 штамів), Moraxella bovis (8 штамів). Цим методом досліджували мазки-зскрібки з конюнктиви та рогівки 71 теляти, хворих на кератоконюнктивіти. Особливості епізоотичного процесу при масових рикетсіозних кератоконюнктивітах у великої рогатої худоби в умовах півдня України вивчали на 9407 головах великої рогатої худоби різних вікових груп. Як видно з даних, наведених в таблиці 1, із 9407 обстежених голів великої рогатої худоби різних вікових груп виявлено 1373 хворих на рикетсіозний кератоконюнктивіт, що становить 14,59%. Захворюваність великої рогатої худоби різних вікових груп була різною: найвищою - серед молодняка віком 1-3 місяці (53,66%), 3-6 місяців (20,26%), 6-9 місяців (11,11%); найнижчою - серед дорослої великої рогатої худоби (2,75%) та молодняка 9-12 місяців (3,75%).У дисертації теоретично та експериментально обгрунтовано етіологію масових кератоконюнктивітів великої рогатої худоби в умовах півдня України, вивчено клінічний прояв та особливості епізоотичного процесу, удосконалено методи терапії хворих тварин і систему протиепізоотичних заходів. На території Одеської області інфекційні кератоконюнктивіти великої рогатої худоби мають широке розповсюдження: вони зареєстровані в 17 з 26 районів області. Масові інфекційні кератоконюнктивіти великої рогатої худоби в господарствах Одеської області спричиняють як самостійно, так і в асоціаціях рикетсії (72,3%), хламідії (33,8%), мораксели (8,0%) і вірус інфекційного ринотрахеїту (1,4%). Інфекційний процес ускладнюється паличкоподібною і кокоподібною секундарною мікрофлорою (Escherichia coli, Corynebacterium xerosis, Corynebacterium bovis, Bacillus subtilis, Bacillus brevis, Bacillus larvae, Bacillus megaterium, Bacillus stearothemophilus, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus aureus, Staphylococcus saprophyticus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus faecium, Streptococcus sp.,гр.N). Результати проведених досліджень свідчать, що лікування телят, хворих на рикетсіозний кератоконюнктивіт з використанням 1% очної окситетрациклінової мазі два рази на добу, ретробульбарної новокаїнової блокади за В.М.Авроровим один раз у пять днів, інєкційного розчину енроксилу 5% у дозі 1 мл/20 кг живої маси тварини підшкірно один раз на добу, протягом шести днів, та біостимулятора мареполіміелу (інєкційного розчину) у дозі 5 мл на одну тварину підшкірно 1 раз у пять днів, є більш ефективним в клінічному та в імуно-реабілітаційному відношенні і пропонується нами для широкого використання у ветеринарній офтальмології.
Вывод
Розповсюдження масових кератоконюнктивітів великої рогатої худоби в господарствах адміністративних районів Одеської області
Проведені дослідження свідчать про широке розповсюдження масових кератоконюнктивітів в господарствах адміністративних районів Одеської області. Так, із 26 районів області вони зареєстровані в 17-ти, що становить 65%. У 9-ти інших районах кератоконюнктивіти теж мають місце, але масового характеру не набувають.
Етіологія масових кератоконюнктивітів великої рогатої худоби в господарствах півдня України
Захворювання очей мають складну етіологію, яка обумовлена заразними агентами та причинами неінфекційного походження. З метою виявлення інфекційних агентів, які могли б бути причиною виникнення масових кератоконюнктивітів у великої рогатої худоби, нами проведені бактеріологічні, серологічні, вірусологічні та біологічні дослідження.
При бактеріологічному дослідженні вмісту конюнктивального мішка, отриманого від 100 хворих на кератоконюнктивіти телят, ізольовано 276 культур мікроорганізмів, з них паличкоподібних - 164, кокоподібних - 112. При класифікації паличкоподібні мікроорганізми розподілили на 9 видів, кокоподібні - на 6.
4 паличкоподібні і 2 кокоподібні мікроорганізми не були класифіковані.
Із паличкоподібних мікроорганізмів найчастіше виділяється B.megaterium і B.subtilis, відповідно 15,94% і 12,68%, а з кокоподібних - Staph.aureus та Staph.epidermidis, відповідно 17,02% і 7,24%.
Таким чином, результати проведених бактеріологічних досліджень свідчать, що виявлені нами мікроорганізми, які знаходяться в конюнктивальному мішку хворих на кератоконюнктивіти телят, крім диплобацили Моракса, відносяться до умовно-патогенної мікрофлори, яка спричиняє секундарну інфекцію. Moraxella bovis здатна викликати підгостре запалення конюнктиви. У подальшому шляхом проведення мікроскопічних, імунологічних та вірусологічних досліджень наші зусилля були спрямовані на пошуки інших агентів, які могли б спричинити виникнення масових кератоконюнктивітів у великої рогатої худоби.
Методом мікроскопії досліджено 862 мазки-зскрібки від 311 хворих телят, які фарбували за Романовським-Гімза, Маккіавело, Гімінесом, Стемпом. При позитивних результатах мікроскопічного дослідження виявляли внутрішньоклітинні включення, характерні для рикетсіозу. Рикетсії у фарбованих мазках частіше виявляли у цитоплазмі епітеліальних клітин, рідше - поза їх межами поблизу “ голих ядер” у вигляді кокоподібних, еліпсоїдних або паличкоподібних включень. Фарбовані за Романовським-Гімза вони мали темно-синій колір, за Гімінесом - червоний, за Маккіавелло - яскраво-червоний, за Стемпом - рожевий.
Позитивні результати на рикетсіоз отримані нами у 72,29% випадків. За своєю діагностичною ефективністю при рикетсіозі методи фарбування мазків-зскрібків за Романовським-Гімза, Стемпом, Маккіавело і Гімінесом майже рівноцінні, але найбільш простим щодо виконання, на наш погляд, є метод фарбування за Романовським-Гімза.
У окремих випадках діагноз на рикетсіоз підтверджували біологічною пробою на морських свинках і кроликах.
Для визначення етіологічної ролі рикетсій, хламідій та вірусу інфекційного ринотрахеїту використали прямий метод імунофлюоресценції. Цим методом досліджували мазки-зскрібки з конюнктиви та рогівки 71 теляти, хворих на кератоконюнктивіти. За результатами проведених досліджень рикетсії виявлені у 70,42%, хламідії - у 33,80% хворих телят. Вірус інфекційного ринотрахеїту виявлено лише у одного хворого теляти (1,40%).
Гельмінтологічними дослідженнями 405 проб вмісту конюнктивального мішка від 405 тварин з клінічною картиною кератоконюнктивітів з 8 колективних господарств і 5 господарств приватного сектора в жодному випадку телязій не було виявлено.
Особливості епізоотичного процесу при масових рикетсіозних кератоконюнктивітах великої рогатої худоби у господарствах півдня України
Особливості епізоотичного процесу при масових рикетсіозних кератоконюнктивітах у великої рогатої худоби в умовах півдня України вивчали на 9407 головах великої рогатої худоби різних вікових груп. Хворіла на рикетсіозний кератоконюнктивіт велика рогата худоба усіх вікових груп.
Джерелом збудника інфекції були хворі тварини і ті, які перехворіли, в клітинах епітелію конюнктиви і рогівки яких протягом 12 місяців після видужування (термін спостереження) ми виявляли рикетсії.
Захворюваність великої рогатої худоби різних вікових груп на рикетсіозний кератоконюнктивіт наведена в табл. 1.
Таблиця 1
Захворюваність великої рогатої худоби різних вікових груп на рикетсіозний кератоконюнктивіт
Вік тварин Клінічно обстежено, гол. Виявлено хворих всього, гол. % до 1 місяця 1372 59 4,30
1 - 3 місяці 1407 755 53,66
3 - 6 місяців 1411 286 20,26
6 - 9 місяців 1359 151 11,11
9 - 12 місяців 1572 59 3,75 дорослі 2286 63 2,75
Всього: 9407 1373 14,59
Як видно з даних, наведених в таблиці 1, із 9407 обстежених голів великої рогатої худоби різних вікових груп виявлено 1373 хворих на рикетсіозний кератоконюнктивіт, що становить 14,59%. Захворюваність великої рогатої худоби різних вікових груп була різною: найвищою - серед молодняка віком 1-3 місяці (53,66%), 3-6 місяців (20,26%), 6-9 місяців (11,11%); найнижчою - серед дорослої великої рогатої худоби (2,75%) та молодняка 9-12 місяців (3,75%).
Вивчаючи щомісячну захворюваність великої рогатої худоби на рикетсіозний кератоконюнктивіт протягом календарного року, нами встановлена чітко виражена сезонність цього захворювання. Отримані дані свідчать про те, що починаючи з квітня кількість тварин, хворих на рикетсіозний кератоконюнктивіт, різко збільшується і досягає максимуму в червні. У липні, серпні і вересні тримається на високому рівні, потім поступово знижується і у листопаді - грудні досягає захворюваності, відміченої у січні - березні. Підвищення захворюваності у квітні - вересні, на наш погляд, обумовлюється високою активністю мух, збільшенням кількості пилу в повітрі, що спричиняє мікротравми конюнктиви і рогівки, зниженням резистентності останніх в результаті підвищеного ультрафіолетового опромінення.
Клінічний прояв інфекційних кератоконюнктивітів великої рогатої худоби у господарствах півдня України
Згідно з результатами проведених нами досліджень на півдні України масові кератоконюнктивіти спричиняють рикетсії, хламідії, мораксели і вірус інфекційного ринотрахеїту. Ускладнює перебіг кератоконюнктивітів секундарна мікрофлора і гіповітаміноз А.
Клінічні ознаки при масових кератоконюнктивітах, спричинених рикетсіями й іншими збудниками, схожі, тому без чітко проведеної лабораторної діагностики важко встановити правильний діагноз.
Клінічним обстеженням 1373 голів великої рогатої худоби різних вікових груп встановлено, що перебіг масових рикетсіозних кератоконюнктивітів характеризується вираженою стадійністю.
Перша стадія (серозно-катаральна) - у хворих тварин спостерігається інтенсивна сльозотеча, виділення серозного ексудату, набряк і гіперемія конюнктиви при помірному спазмі повік і пригніченні тварин. Больова реакція під час пальпації добре виражена. Тривалість цієї стадії два-шість днів.
Друга стадія ( ерозії рогівки) - характеризується утворенням ерозій рогівки, про що свідчить порушення її дзеркальності (чітко діагностується при кератоскопії). Ерозії діаметром 2-5 мм зявляються у ценрі рогівки, вони сіро-блакитного кольору з набряклими нерівними краями. Решта рогівки зберігає прозорість. Стан тварини виразно пригнічений. Має місце світлобоязнь, значний витік серозно-катарального ексудату, інєкція судин конюнктиви, поверхнева васкуляризація рогівки. Основною відмінністю другої стадії від першої є поширення запального процесу на рогівку. Ця стадія триває від двох до чотирьох днів. У подальшому вона переходить у виразку з одночасною чіткою інфільтрацією рогівки.
Третя стадія (клітинної інфільтрації) - проявляється вираженим пригніченням тварини, відмовою від корму, виснаженням, світлобоязню. Значно знижується рухливість хворих тварин - вони здебільшого стоять або лежать. З конюнктивального мішка виділяється рясний слизово-гнійний ексудат. Спостерігаються гіперемія i набряк сполучної оболонки ока, конюнктивальна (поверхнева) i перикорнеальна (глибока) інєкція судин. Рогівка спочатку сіро-блакитна, далі стає димчастою, а згодом набуває молочно-білого кольору із жовтуватим відтінком. Третя стадія триває від семи до тринадцяти днів.
Четверта стадія (дозрівання абсцесу рогівки) - зустрічається у тварин порівняно рідко. Вона характеризується вираженим блефароспазмом, рясною сльозотечею з витіканням із очей та носа слизово-гнійного ексудату, світлобоязню, вираженим набряком повік, значною болючістю очей при пальпації, гіперемією конюнктиви, інєкцією судин склери, поверхневою та глибокою васкуляризацією рогівки. У центрі рогівки утворюється напівсферичне випинання (кератоконус, кератоглобус) жовтуватого кольору, оточене судинами, i проходить формування абсцесу рогівки. Температура тіла тварини може підвищуватися на 1-1,5°С. У передній камері ураженого ока знаходять ексудат. Запальний набряк та клітинна інфільтрація спостерігається також у склері, райдужній оболонці та циліарному тілі. Кришталик у цій стадії буває в стані набряку з відшаруванням капсули. Ця стадія триває один-два тижні, а при утворенні кератоконуса чи стафіломи - до трьох-чотирьох тижнів.
Пята стадія (виразки рогівки) - характеризується утворенням виразки рогівки на фоні її інфільтрації та ерозії. Спостерігається рясна сльозотеча, виділення слизового або слизово-гнійного ексудату, світлобоязнь, набряк повік, сильний біль при пальпації ока, значна гіперемія та набряк конюнктиви, змішана інєкція судин. У центрі інфільтрованої рогівки виявляють виразку різної величини i глибини (іноді до десцеметової оболонки з утворенням десцеметоцеле). Тривалість цієї стадії - від пяти до дванадцяти днів.
Шоста стадія (утворення рубця рогівки) - є кінцевою стадією хвороби, при якій спостерігається послідовний перебіг гранулювання, рубцювання та епітелізаціі. Запальні явища затухають, інфільтрат розсмоктується, починаючи від лімба у напрямку центру рогівки, де спочатку утворюється гранульома. Остання поступово ущільнюється. Судини частково або повністю облітеруються i в рогівці залишається сполучнотканинний рубець (лейкома, нубекула або макула). Процес формування рубця повільний і тривалий. Перехід у завершальну, шосту, стадію може відбуватися з третьої, четвертої або пятої стадій. Рубець певною мірою порушує зір і без лікування не розсмоктується. У результаті лікування, в залежності від глибини ураження шарів рогівки, може наставати повне або часткове розсмоктування рубця. Як ускладнення виникає перфорація рогівки з випадінням райдужної оболонки i кришталика, гнійний іридоцикліт або гнійний панофтальміт. Такі ускладнення вимагають проведення енуклеації очного яблука. Тривалість цієї стадії від двох до шести тижнів.
При хламідійному кератоконюнктивіті частіше уражалось одне, рідше - обидва ока. Клінічні ознаки цієї хвороби схожі з такими же при рикетсіозному кератоконюнктивіті: сльозотеча, світлобоязнь, припухлість повік і гіперемія конюнктиви (спочатку поверхнева, потім глибока). Витіки з конюнктивального мішка і порожнини носа водянисті, серозні, потім до них домішується слиз і вони мутніють, стають неоднорідними.
Можливий перехід патологічного процесу з конюнктиви на рогівку: спочатку виникає поверхневе асептичне, потім глибоке гнійне запалення. Колір рогівки змінюється від білого до жовтого, проходить поверхнева і глибока її васкуляризація. У деяких хворих тварин поверхневі судини у великій кількості проростають у рогівку, тому її периферія стає яскраво-червоною і горбистою, розвивається панозний кератит з наступним утворенням рубця.
Клінічні ознаки кератоконюнктивітів у великої рогатої худоби, спричинених моракселами, починаються з сильної сльозотечі і світлобоязні. Спочатку має місце катаральне запалення конюнктиви. Через добу або трохи пізніше настає помутніння рогівки, в неї вростають у великій кількості поверхневі кровоносні судини, через що вона має мясоподібний вигляд і начебто вкрита крупнозернистими грануляціями. Під епітелієм і боуменовою оболонкою розростається сполучна тканина. Поверхня її деформована. Хвороба може закінчитися утворенням виразок рогівки чи грубого деформованого рубця, що спричиняє незворотну сліпоту тварини.
Клінічні ознаки кератоконюнктивіту при інфекційному ринотрахеїті характеризуються раптовим підвищенням температури тіла, пригніченням, зниженням апетиту, прискореним диханням внаслідок запалення слизової оболонки верхніх дихальних шляхів. Через 2 - 3 дні відмічається набряк і гіперемія конюнктиви. Витіки з очної щілини спочатку рідкі і прозорі, а потім стають слизово-гнійними і гнійними. Через декілька днів у хворих тварин уражаються поверхневі і більш глибокі шари рогівки.
Ефективність комплексного лікування молодняка великої рогатої худоби при рикетсіозному і хламідійному кератоконюнктивітах
Лікування молодняка великої рогатої худоби при масових кератоконюнктивітах проводили комплексно з використанням етіотропних та патогенетичних засобів.
При виборі етіотропних засобів для лікування хворих тварин при масових кератоконюнктивітах враховували, що: - рикетсії і хламідії високочутливі до антибіотиків тетрациклінового ряду;
- секундарна мікрофлора, виділена нами із конюнктивального мішка хворих тварин, теж більш чутлива до вищеназваних антибіотиків;
- водні розчини антибіотиків при введенні їх до конюнктивального мішка не зволожують поверхню рогівки і конюнктиви повік тому, що вони покриті жиром, який виробляють мейбомові залози. У звязку з цим введена рідина стікає у внутрішній кут ока і виводиться через сльозовивідні шляхи. Мазь антибіотика більш тривалий час затримується в конюнктивальному мішку;
- рикетсіоз і хламідіоз - захворювання всього організму, тому крім місцевого лікування ми застосовували парентеральне введення антибіотиків.
Перед проведенням лікування визначали чутливість ідентифікованої мікрофлори, виділеної з конюнктивального мішка молодняка великої рогатої худоби при масових кератоконюнктивітах, до антибіотиків: пеніциліну, стрептоміцину, еритроміцину, хлорамфеніколу, поліміксину, тетрацикліну і егоцину L.A. Аналіз проведених досліджень дає можливість стверджувати, що мікрофлора, ізольована з конюнктивального мішка хворих на кератоконюнктивіти телят, високочутлива до антибіотиків: егоцину L.A., хлорамфеніколу, тетрацикліну, еритроміцину.
Ефективність комплексного лікування телят, хворих на рикетсіозний кератоконюнктивіт з використанням егоцину L.A.
З метою визначення ефективності комплексного лікування телят, хворих на рикетсіозний кератоконюнктивіт, з використанням егоцину L.A. створили 10 груп тварин: 5 дослідних і 5 контрольних. У дослідні й контрольні групи відбиралися хворі телята за принципом аналогів на різних стадіях перебігу хвороби: серозно-катаральної; ерозії рогівки; клітинної інфільтрації і виразки рогівки.
Тварин контрольної групи лікували за загальноприйнятою схемою, вона включала ретробульбарну новокаїнову блокаду ока за В.М.Авроровим і місцеве застосування тетрациклінової мазі.
Тварин дослідних груп лікували за вдосконаленою нами схемою. Вона включала ретробульбарну новокаїнову блокаду ока за В.М.Авроровим, місцеве застосування тетрациклінової мазі і внутрішньомязове введення егоцину L.A. Результати проведених досліджень стосовно ефективності комплексного лікування телят, хворих на рикетсіозний кератоконюнктивіт з використанням егоцину L.A., наведені в таблиці 2, з якої видно, що ефективність лікування тварин дослідних і контрольних груп на серозно-катаральній стадії, стадіях ерозії рогівки і клітинної інфільтрації була однаковою - 100% хворих телят видужали, але тривалість лікування була різною. На серозно-катаральній стадії захворювання у телят дослідної групи, в порівнянні з контролем, тривалість лікування була на 1,1 дня коротшою.
Таблиця 2
Ефективність комплексного лікування телят, хворих на рикетсіозний кератоконюнктивіт з використанням егоцину L.A.
Групи тварин Метод лікування Стадія перебігу хвороби Кількість хворих тварин, гол. З них видужали Тривалість лікування, днів М ± m
Кількість тварин, гол. %
Дослідна - егоцин L.A. у дозі 1 мл на 10 кг маси тварини; - блокада ока за Авроровим 1раз у 5 днів 0,5% розчином новокаїну у дозі 20 мл на одне око; - мазь тетрациклінова 1 раз на день під повіки хворого ока серозно-катаральна 15 15 100,0 4,5 ± 0,32 ерозії рогівки 15 15 100,0 6,4 ± 0,39 клітинної інфільтрації 15 15 100,0 8,0 ± 0,97 дозрівання абсцесу рогівки 15 15 100,0 9,0 ± 0,32 виразки рогівки 15 13 86,7 10,8 ± 0,28
Контрольна - блокада ока за Авроровим 1раз у 5 днів 0,5% розчином новокаїну у дозі 20 мл на одне око; - мазь тетрациклінова 2 рази на день під повіки хворого ока. серозно-катаральна 15 15 100,0 5,6 ± 0,32 ерозії рогівки 15 15 100,0 8,5 ± 0,32 клітинної інфільтрації 15 15 100,0 10,0 ± 0,39 дозрівання абсцесу рогівки 15 12 80,0 11,5 ± 0,32 виразки рогівки 15 10 66,6 13,5 ± 0,64
На стадії ерозії рогівки у телят дослідної групи в порівнянні з контролем термін лікування скоротився на 2,1 дня, а на стадії клітинної інфільтрації тривалість лікування хворих телят була коротшою на 2 дні.
Ефективність комплексного лікування телят, хворих на рикетсіозний кератоконюнктивіт, з використанням егоцину L.A. на стадії дозрівання абсцесу рогівки у тварин дослідної групи була на 20% вищою в порівнянні з тваринами контрольної групи, а термін лікування - на 2,5 дня коротшим. Найнижчою ефективність лікування була в групах телят, хворих на рикетсіозний кератоконюнктивіт, у стадії виразки рогівки. У контролі вона становила 66,6%, а у телят дослідної групи - 86,7%, тобто на 20,1% була вищою. Різниця в тривалості лікування телят контрольної і дослідної груп становила 2,7 дня.
Ефективність комплексного лікування телят, хворих на рикетсіозний кератоконюнктивіт, в стадії виразки рогівки з використанням антибіотиків окситетрацикліну - 200, егоцину L.A., енроксилу і біостимуляторів мареполіміелу і екстракту алое
Для визначення ефективності комплексного лікування телят, хворих на рикетсіозний кератоконюнктивіт, з використанням антибіотиків окситетрацикліну-200, егоцину L.A., енроксилу і біостимуляторів - екстракту алое і мареполіміелу, створили шість груп тварин: пять дослідних і одну контрольну. В дослідну і контрольну групи відбиралися за принципом аналогів хворі телята з рикетсіозним кератоконюнктивітом на стадії виразки рогівки.
Тварин контрольної групи не лікували (1 група).
Тварин другої групи лікували за схемою: 1% очна окситетрациклінова мазь два рази на добу, ретробульбарна новокаїнова блокада за В.М.Авроровим один раз у пять днів та антибіотик окситетрациклін-200 пролонгованої дії у дозі 1мл/1 кг маси тіла тварини внутрішньомязово, з інтервалом введення 72 години.
При лікуванні телят третьої групи використовували: 1% очну окситетрациклінову мазь два рази на добу, ретробульбарну новокаїнову блокаду за В.М.Авроровим один раз у пять днів та антибіотик окситетрациклін-200 пролонгованої дії у дозі 1мл/10 кг маси тіла тварини внутрішньомязово, з інтервалом введення 72 години, а також біостимулятор - екстракт алое рідкий для інєкцій у дозі 2 мл на тварину, підшкірно, один раз на добу протягом досліду.
Телят четвертої групи лікували за схемою: 1% очна окситетрациклінова мазь два рази на добу, ретробульбарна новокаїнова блокада за В.М.Авроровим один раз у пять днів, антибіотик окситетрациклін-200 пролонгованої дії у дозі 1 мл/10 кг маси тіла тварини внутрішньомязово, з інтервалом введення 72 години, та біостимулятор мареполіміел (інєкційний розчин) у дозі 5 мл на одну тварину, підшкірно, один раз у пять днів.
При лікуванні телят пятої групи застосовували таку схему лікування: 1% очна окситетрациклінова мазь два рази на добу, ретробульбарна новокаїнова блокада за В.М.Авроровим один раз у пять днів, інєкційний антибіотик егоцин L.A. пролонгованої дії один раз у пять днів внутрішньомязово, у дозі 1 мл/10 кг живої маси тіла тварини, та біостимулятор мареполіміел (інєкційний розчин) у дозі 5 мл на одну тварину підшкірно один раз у пять днів.
Хворих тварин шостої групи лікували за схемою: 1% очна окситетрациклінова мазь два рази на добу, ретробульбарна новокаїнова блокада за В.М.Авроровим один раз у пять днів, інєкційний розчин енроксилу 5% у дозі 1,0 мл/20 кг живої маси тіла тварини підшкірно, один раз на добу протягом шести днів, та біостимулятор мареполіміел (інєкційний розчин) у дозі 5 мл на одну тварину підшкірно 1 раз у пять днів.
Ефективність лікування телят, хворих на рикетсіозний кератоконюнктивіт на стадії виразки рогівки, в другій, третій, четвертій, пятій і шостій групах становила 100%. Серед телят контрольної групи видужування не настало, і на 28 день спостереження у них захворювання продовжувалося.
У четвертій, пятій і шостій групах видужування без ускладнення настало у 28,5% хворих телят. Видужування з ускладненнями у вигляді більма з перспективою розсмоктування настало у 57,1% хворих телят пятої і шостої груп; у 42,8% - телят четвертої та 42,4% - телят третьої групи.
У результаті проведеного лікування у 57,1% хворих телят другої групи та у 42,4% телят третьої групи мали місце ускладнення у вигляді стійкого більма. У телят четвертої групи стійке більмо залишалось у 28,7% хворих телят. Найменше ускладнень (по 14,4%) встановлено у хворих телят пятої і шостої груп.
Різною була також тривалість лікування: серед телят другої групи вона становила 18,1±1,1 дня; серед телят третьої групи - 15,0±1,1 дня; серед телят четвертої групи - 11,8±0,8 дня; серед телят пятої групи - 10,8±0,7 дня; серед телят шостої групи - 10,2±0,8 дня.
Враховуючи ефективність і тривалість лікування телят, хворих на рикетсіозний кератоконюнктивіт на стадії виразки рогівки ( без ускладнень та з ускладненнями у вигляді більма з перспективою розсмоктування), можна зробити висновок, що запропоновані нами схеми комплексного лікування з використанням егоцину L.A., енроксилу та мареполіміелу дають змогу вилікувати і зберегти зір у 85,6% тварин.
Комплексне лікування з використанням окситетрацикліну-200 та мареполіміелу забезпечує видужування 71,3% хворих телят.
Ефективність комплексного лікування телят, хворих на хламідійний кератоконюнктивіт, з використанням егоцину L.A.
При комплексному лікуванні телят, хворих на хламідійний кератоконюнктивіт, ми використали новий антибіотик егоцин L.A. З метою визначення ефективності комплексного лікування телят, хворих на хламідійний кератоконюнктивіт, з використанням егоцину L.A. створили дві групи тварин: дослідну і контрольну, по 25 голів кожна.
Тварин контрольної групи лікували за загальноприйнятою схемою, яка включала ретробульбарну новокаїнову блокаду ока за В.М.Авроровим і місцеве застосування тетрациклінової мазі.
Тварин дослідної групи лікували за вдосконаленою нами схемою. Вона включала ретробульбарну новокаїнову блокаду ока за В.М.Авроровим, місцеве застосування тетрациклінової мазі і внутрішньомязове введення егоцину L.A.
Ефективність комплексного лікування телят, хворих на хламідійний кератоконюнктивіт, з використанням егоцину L.A. становила 92% і була на 12% вищою у порівнянні з тваринами контрольної групи. Термін лікування в дослідній групі, де використовували інєкційний антибіотик егоцин L.A., був коротший на 3,8 дня в порівнянні з контролем.
Динаміка показників імунологічної реактивності організму телят, хворих на рикетсіозний кератоконюнктивіт, при сполученому застосуванні етіотропної та патогенетичної терапії
Метою вивчення динаміки показників імунологічної реактивності організму телят було патогенетичне обгрунтування доцільності клінічного використання біостимулятора мареполіміелу при комплексному лікуванні тварин, хворих на рикетсіозний кератоконюнктивіт.
Дослідження включали визначення наступних імунологічних показників: абсолютного вмісту в крові лімфоцитів; Т- лімфоцитів; В- лімфоцитів; фагоцитарної активності нейтрофілів. Імунологічні показники визначались у хворих тварин до лікування, на 14-й і 28-й дні від початку лікування. Дослід проводився на тваринах пяти груп. У тварин контрольної групи, яких не лікували (1 група), на 14-й та 28-й дні спостерігається достовірне зниження всіх досліджуваних показників імунологічної реактивності організму.
На 14-й день кількість лімфоцитів у тварин, яких не лікували, зменшилась до 3,00±0,39 тис.кл./мкл., (р< 0,05); кількість Т- і В лімфоцитів - до 1,19±0,16 тис.кл./мкл. та 0,51±0,06 тис.кл./мкл., відповідно. На 28-й день кількість лімфоцитів становила 2,50±0,24 тис.кл./мкл., кількість Т- і В лімфоцитів, відповідно, - 1,21±0,17 тис.кл./мкл. та 0,43±0,08 тис.кл./мкл.
Фагоцитарна активність нейтрофілів на 14-й день у тварин, яких не лікували, становила 29,8±0,63%, а на 28-й - 28,9±0,48%, що в порівнянні з початком досліду вказує на достовірне зниження цього показника (р< 0,05 і р < 0,05). Результати вивчення показників імунологічної реактивності організму у тварин контрольної і дослідних груп дозволяють стверджувати, що у телят, хворих на рикетсіозний кератоконюнктивіт, спостерігається виражена імуносупресія, а саме: зниження абсолютної кількості лімфоцитів, Т- і В- популяцій цих імунокомпетентних клітин та фагоцитарної активності нейтрофілів. Як показали результати дослідження динаміки імунологічної реактивності організму телят, хворих на кератоконюнктивіти, при сполученому застосуванні етіотропної та патогенетичної терапії у тварин, яких лікували з використанням біостимуляторів, спостерігалося підвищення показників імунного статусу організму, особливо в групах тварин, яким при комплексному лікуванні використовували мареполіміел. Згідно з отриманими результатами найбільш значне підвищення показників імунного статусу організму зареєстровано у телят шостої групи, яким для лікування використовували енроксил, новокаїнову блокаду за В.М.Авроровим, 1% окситетрациклінову очну мазь та біостимулятор - мареполіміел. Встановлено підвищення показників імунологічної реактивності організму у тварин дослідних груп, яким на фоні застосування етіотропної терапії використовували мареполіміел, що свідчить про імунокорегуючу дію цього біостимулятора. Отримані результати щодо імунореабілітаційного впливу мареполіміелу дозволяють обгрунтувати його клінічну ефективність при сполученому застосуванні з препаратами етіотропної та патогенетичної терапії у телят, хворих на рикетсіозний кератоконюнктивіт.
Система заходів при інфекційних кератоконюнктивітах великої рогатої худоби
На підставі результатів проведених досліджень і даних літератури нами розроблена система заходів профілактики і боротьби при інфекційних кератоконюнктивітах великої рогатої худоби в умовах півдня України. Основні положення даної системи відображені у “Рекомендаціях з діагностики, профілактики та боротьби з масовими кератоконюнктивітами великої рогатої худоби в господарствах півдня України”, затверджених Управлінням ветеринарної медицини Одеської обласної державної адміністрації 22 травня 2002 року.1. У дисертації теоретично та експериментально обгрунтовано етіологію масових кератоконюнктивітів великої рогатої худоби в умовах півдня України, вивчено клінічний прояв та особливості епізоотичного процесу, удосконалено методи терапії хворих тварин і систему протиепізоотичних заходів.
2. На території Одеської області інфекційні кератоконюнктивіти великої рогатої худоби мають широке розповсюдження: вони зареєстровані в 17 з 26 районів області.
3. Масові інфекційні кератоконюнктивіти великої рогатої худоби в господарствах Одеської області спричиняють як самостійно, так і в асоціаціях рикетсії (72,3%), хламідії (33,8%), мораксели (8,0%) і вірус інфекційного ринотрахеїту (1,4%). Інфекційний процес ускладнюється паличкоподібною і кокоподібною секундарною мікрофлорою (Escherichia coli, Corynebacterium xerosis, Corynebacterium bovis, Bacillus subtilis, Bacillus brevis, Bacillus larvae, Bacillus megaterium, Bacillus stearothemophilus, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus aureus, Staphylococcus saprophyticus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus faecium, Streptococcus sp.,гр.N).
4. Перебіг і клінічні ознаки кератоконюнктивітів, спричинених рикетсіями, хламідіями і моракселами, між собою схожі. Для рикетсіозного кератоконюнктивіту у великої рогатої худоби характерна стадійність розвитку патологічного процесу (серозно - катаральна, ерозії рогівки, клітинної інфільтрації, дозрівання абсцесу, виразки рогівки, рубця рогівки). Така стадійність інколи спостерігається і при хламідійному кератоконюнктивіті. При мораксельозному кератоконюнктивіті стадійності нами не встановлено. Рикетсіозний кератоконюнктивіт супроводжується чітко вираженою імуносупресією.
5. На півдні України до інфекційних кератоконюнктивітів, спричинених рикетсіями, хламідіями і моракселами, сприйнятлива велика рогата худоба усіх вікових груп, але частіше уражується молодняк віком від двох тижнів до одного року. Джерелом збудника інфекції є дорослі тварини та хворий молодняк. Масові інфекційні кератоконюнктивіти великої рогатої худоби відмічаються в квітні - вересні. В інші місяці року захворювання реєструються, але не набувають масового характеру.
6. Терапевтична ефективність комплексного лікування телят, хворих на рикетсіозний кератоконюнктивіт, з використанням інєкційного антибіотика егоцину L.A., ретробульбарної новокаїнової блокади ока за В.М. Авроровим і місцевого застосування тетрациклінової очної мазі становить на серозно-катаральній стадії 100,0%; клітинної інфільтрації - 100,0%; дозрівання абсцесу рогівки - 100,0% і виразки рогівки - 86,7%. При традиційному методі лікування з використанням ретробульбарної новокаїнової блокади за В.М. Авроровим і місцевим застосуванням тетрациклінової очної мазі ефективність становить відповідно 100,0%,100,0%, 100,0%, 80,0% і 66,6%. Запропонований нами метод дає можливість скоротити термін лікування на 1,1-2,7 дня.
7. Терапевтична ефективність комплексного лікування телят, хворих на рикетсіозний кератоконюнктивіт на стадії виразки рогівки, з використанням інєкційних антибіотиків окситетрацикліну-200, егоцину L.A., енроксилу і біостимуляторів - екстракту алое і мареполіміелу, ретробульбарної новокаїнової блокади ока за В.М. Авроровим та місцевого застосування окситетрациклінової очної мазі, становить 100,0%, що у порівнянні з традиційним методом, при якому використовували ретробульбарну новокаїнову блокаду за В.М. Авроровим і місцево тетрациклінову очну мазь, на 33,4% вища і дає можливість скоротити термін лікування на 1,7-3,3 дня.
8. Ефективність комплексного лікування телят, хворих на хламідійний кератоконюнктивіт, з використанням інєкційного антибіотика егоцину L.A., ретробульбарної новокаїнової блокади ока за В.М. Авроровим і місцевого застосування тетрациклінової очної мазі становить 92,0%, що у порівнянні з традиційним методом, при якому використовували ретробульбарну новокаїнову блокаду за В.М. Авроровим і місцево застосовували тетрациклінову очну мазь, на 12,0% вища і дає можливість скоротити термін лікування на 3,8 дня.
9. Результати проведених досліджень свідчать, що лікування телят, хворих на рикетсіозний кератоконюнктивіт з використанням 1% очної окситетрациклінової мазі два рази на добу, ретробульбарної новокаїнової блокади за В.М.Авроровим один раз у пять днів, інєкційного розчину енроксилу 5% у дозі 1 мл/20 кг живої маси тварини підшкірно один раз на добу, протягом шести днів, та біостимулятора мареполіміелу (інєкційного розчину) у дозі 5 мл на одну тварину підшкірно 1 раз у пять днів, є більш ефективним в клінічному та в імуно-реабілітаційному відношенні і пропонується нами для широкого використання у ветеринарній офтальмології.
10. Використання мареполіміелу при комплексному лікуванні телят, хворих на рикетсіозний кератоконюнктивіт, підвищує імунологічну реактивність організму. У хворих тварин збільшується кількість Т- і В лімфоцитів, гамаглобулінів, підвищується фагоцитарна активність нейтрофілів. Це свідчить про доцільність застосування цього препарату у ветеринарній офтальмології.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. Для експрес-діагностики інфекційних кератоконюнктивітів, спричинених рикетсіями, хламідіями і вірусом інфекційного ринотрахеїту, пропонуємо використовувати прямий метод імунофлюоресценції.
2. Для лікування великої рогатої худоби, хворої на інфекційні кератоконюнктивіти пропонуємо схему лікування яка є найбільш ефективною в клінічному та імуно-реабілітаційному відношенні: 1% очна окситетрациклінова мазь два рази на добу, ретробульбарна новокаїнова блокада за В.М. Авроровим один раз у пять днів, інєкційний розчин енроксилу 5% у дозі 1мл/20кг живої маси тварини підшкірно один раз на добу, протягом шести днів, та біостимулятор мареполіміел ( інєкційний розчин ) у дозі 5 мл на одну тварину підшкірно 1 раз у пять днів.
3. При виникненні, а також для попередження спалахів масових інфекційних кератоконюнктивітів у великої рогатої худоби на півдні України пропонуємо використовувати розроблені нами “Рекомендації з діагностики, профілактики та боротьби з масовими кератоконюнктивітами великої рогатої худоби в господарствах півдня України”.
Список литературы
1. Морозов М. Г. Характеристика мікрофлори очей у телят, хворих на кератоконюнктивіти // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету: Зб. наук. пр. - Біла Церква, 1998. - Вип.5.- Ч. 2. - С. 184-186.
2. Морозов М. Г. Епізоотологія кератоконюнктивітів великої рогатої худоби в господарствах півдня України // Ветеринарна медицина України. - 1999.- № 5.- С. 12-13.
3. Морозов М. Г. Ефективність використання егоцину L. A. інєкційного для профілактики та лікування масових кератоконюнктивітів у великої рогатої худоби // Ветеринарна медицина України. - 1999.- № 7.- С. 36-37.
4. Морозов М. Г., Атамась В.Я. Динаміка імунологічної реактивності організму телят, хворих на кератоконюнктивіти, при сполученому застосуванні етіотропної та патогенетичної терапії // Аграрний вісник Причорноморя: Зб. наук. пр. / ОДСГІ. - Одеса, 2000. - Вип. 4 (9). - С. 170-176.
5. Морозов М.Г. Ефективність комплексної терапії тварин, хворих на кератоконюнктивіти // Аграрний вісник Причорноморя: Зб. наук. пр. / ОДСГІ. - Одеса, 2001. - Вип. 4 (14). - С. 178-184.
6. Морозов М. Г. Клінічний прояв і диференційна діагностика при масових кератоконюнктивітах великої рогатої худоби // Аграрний вісник Причорноморя: Зб. наук. пр. / ОДАУ. - Одеса, 2001. - Вип. 5 (16). - С. 21-26.
7. Морозов М.Г., Атамась В.Я. Рекомендації з діагностики, профілактики та боротьби з масовими кератоконюнктивітами великої рогатої худоби в господарствах півдня України / Одеса: КЦ “Акваріум ”, 2002. - 20 с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
