Інфінітив та інфінітивні конструкції в англійській мові - Курсовая работа

Тема являється досить актуальною, оскільки перекладач досить часто зустрічається з проблемою перекладу англійського інфінітиву. Мета даної курсової роботи полягає в дослідженні та вивченні особливостей перекладу англійського інфінітиву та інфінітивних конструкцій в англійській мові.. Причина вибору даної теми для дослідження у курсовій роботі полягає в значній цікавості дослідників до вивчення цієї теми. Пєшковського) рішуче видділяла інфінітив від дієслова, посилаючись на те, що за своїм походженням інфінітив є імям з дієслівної основою, що інфінітив не належить до числа ні предикативних, ні атрибутивних форм дієслова. Інфінітив був оголошений особливої частиною мови і розглядався як слово, не причетне до відмінювання.Дієслово - це повнозначна частина мови, що називає дію(to run бігти, to read читати, to speak говорити), стан (to be бути, to sleep спати), відчуття (to love любити, to feel відчувати, to smell пахнути), процеси мислення(to think думати, to consider вважати)[8, с. Дієслово має граматичні категорії часу, особи, числа, стану,виду. Корунець зазначає, що завдяки лексико-граматичним властивостям дієслово в реченні виступає в ролі предиката та може входити до складу таких комбінацій а) з іменними частинами мови, передаючи функції субєкта або обєкта (The student passed his examinations); б) з іншими дієсловами(to want to know, to want to read); в) з прийменниками (to depend on)та сполучниками (neither read nor write) [18, с. Як вже згадувалося у попередньому розділі, дієслово має як особові, так і безособові форми. Суть полягає у тому,що інфінітив може виконувати ті ж функції, що і іменник, і має категорії виду (Common, Continuous) та стану (Active, Passive), як дієслово.Граматична категорія - одне із головних понять будь-якої мови. Аракін вважає, що є два поняття граматична категорія. Граматична категорія містить у собі не менш ніж два протиставлені граматичні значення та повинна мати граматичні показники. Наприклад, граматичні значення однини і множини в сукупності утворюють граматичну категорію числа; граматичні значення теперішнього, минулого і майбутнього часів - граматичну категорію часу. В лінгвістичній літературі граматична категорія має ширше поняття, ніж граматичне значення або граматична форма.Бархударов дає чітке визначення цього поняття: …синтаксичною функцією слова або групи слів називається той безпосередній синтаксичний звязок, завдяки якому дане слово або група слів приєднується до речення… [5, с. Отже, інфінітив у реченні може виконувати усі синтаксичні функції, що виконує іменник, крім функції прийменникового додатка і деяких обставин. Таким чином, інфінітив може виступати у ролі підмета, частини іменного присудка,додатка, означення, обставини мети та наслідку. Інфінітив може використовуватися ізольовано та у поєднанні зі словами (додатками та обставинами)[28]. Інфінітив може виступати в якості обставини мети (ставиться після присудка або на початку речення), наслідку(як правило, використовується з прислівниками too, enough, sufficient), способу дії (вживається з сполучниками as, if, asthough) та обставини.Інфінітив в якості підмета перекладається на українську мову інфінітивом або іменником. Інфінітив, який виступає у ролі частини присудка, перекладається іменником, неозначеною формою дієслова або особовою формою дієслова. Як частина дієслівного присудка інфінітив вживається: в поєднанні з модальними дієсловами та з дієсловами, які наближені за змістом до модальних (передають сумніви та невпевненість). Як частина складеного іменного присудка інфінітив перекладається на українську мову неозначеною формою дієслова або іменником. При вживанні інфінітиву у якості означення в англійській мові на українську мову інфінітив перекладається означальним підрядним реченням, у якому присудок має відтінок можливості, бажання, обовязковості або майбутнього часу.Як згадувалось раніше, інфінітив може утворювати синтаксичні комплекси, тобто утворювати обєктний інфінітивний зворот, субєктний інфінітивний зворот, незалежний інфінітивний зворот та інфінітивний зворот з прийменником for. Обєктний інфінітивний зворот складається з іменника або займенника, які вказують на предмет чи особу, яка підлягає дії, що виражена інфінітивом. Обєктний інфінітивний зворот вживається після дієслів, що виражають: відчуття (to see, to feel, to hear); бажання або намір (to wish, to desire, to like); надію або припущення (to consider, to believe); наказ або прохання(to order, to ask). Васильєв вказує, що в обєктному інфінітивному звороті інфінітив вживається з часткою to після дієслів, що виражають: бажання, відчуття, намір; мислення; спонукання до дії. Зворот використовується після дієслів, що виражають: мислення або очікування (to think, to suppose); сприйняття за допомогою органів відчуття (to hear, to watch); наказ або прохання(to order, to ask).Обєктний інфінітивний звороту реченні виконує функцію складного додатка. Розглянемо синтаксичну функцію цієї інфінітивної конструкцій на прикладі: We know gravity to pull on

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ІНФІНІТИВ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

1.1 Інфінітив як форма англійського дієслова

1.2 Граматичні категорії інфінітиву

1.3 Синтаксичні функції інфінітиву

1.4 Переклад інфінітиву

РОЗДІЛ 2. ІНФІНІТИВНІ КОНСТРУКЦІЇ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

2.1 Структура інфінітивних конструкцій

2.2 Синтаксичні функції інфінітивних конструкцій

2.3 Переклад інфінітивних конструкцій

РОЗДІЛ 3. ПЕРЕКЛАД ІНФІНІТИВУ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ.

3.1 Приклади перекладу інфінітива та інфінітивних конструкцій у технічній літературі.

3.2 Комплекси з інфінітивом

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ