Інфікування мікобактеріями та профілактика захворювання на туберкульоз серед студентів - Автореферат

Створення Національної програми 2002-2005 роки, затвердження „Інструкцій щодо надання допомоги хворим на туберкульоз і неспецифічні захворювання легенів” (Наказ МОЗ № 499 від 28.10.2003) поки ще не забезпечили контроль над туберкульозом в Україні та втримання зростання захворюваності (Фещенко Ю.І., 2003; Фещенко Ю.І, 2005). Взагалі не вивчена динаміка захворюваності на туберкульоз серед студентів, що значно ускладнює прогнозування розвитку епідемії туберкульозу в середовищі студентів. Оскільки первинна та вторинна профілактика туберкульозу є одним із компонентів національної програми боротьби із захворюванням на туберкульоз, актуальною задачею є визначення контингентів, які підлягають цим заходам. Швидка імунологічна діагностика туберкульозу залишається серйозною проблемою через труднощі диференційної діагностики активного захворювання із залишковими туберкульозними змінами, латентною туберкульозною інфекцією, післявакцинальною алергією внаслідок БЦЖ. Встановити особливості виявлення туберкульозу в студентів, ефективність профілактичних флюорографічних оглядів студентів, їх питому вагу при вперше діагностованому туберкульозі та структуру туберкульозу, який виявляється активним шляхом.З метою вивчення рівня захворюваності на туберкульоз серед студентів, його структури за віком, статтю, формою, щляхів виявлення туберкульозу проаналізовані дані журналу реєстрації випадків активного туберкульозу студентської поліклініки, щорічні облікові звітні форми № 08 та № 33-здоров. та підсумкові щорічні звіти студентської поліклініки з 1997 по 2004 роки. Для оцінки ефективності ревакцинації було обстежено 76 студентів, яким проводили ревакцинацію БЦЖ у віці 14 років. Студенти у віці 15 років складали переважну кількість обстежених - 42 (55,3%), у віці 16 років - 18 (23,7%), у віці 17 років - 16 (21,0%). Кількість негативних туберкулінових реакцій у студентів у віці 23-24 років та 25 років (5-6 курс) відповідно в 2,2 та 2,9 разів менша, ніж у студентів 15-18 років (1 курс) - відповідно 6,3% та 4,4% проти 13,7%, що вірогідно відрізняється, p <0,05 . За таким же принципом (від молодших до старших вікових груп) в 2,9 разів зменшується кількість сумнівних реакцій - з 23,5% у студентів віком 15-18 років до 7,9% наприкінці навчання, що вірогідно відрізняється, p <0,05. Їх кількість вірогідно збільшувалася у студентів віком 19-20 років - до 37,9% (з 33, 3% у віці 15-18 років); та у віці 21-22 роки - до 41,4% і утримувалася без вірогідних змін у студентів старших вікових груп.У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової та практичної задачі фтизіатрії - підвищення ефективності профілактики туберкульозу серед студентів шляхом визначення найбільш уразливих до захворювання контингентів, встановлення ефективних шляхів виявлення туберкульозу та методів діагностики латентної туберкульозної інфекції, розробки ефективної схеми хіміопрофілактики захворювання, що дозволило на 50% (у порівнянні з 2000 р.) знизити захворюваність на туберкульоз. Кількість інтенсивних туберкулінових реакцій зростає з кожним роком (з 33,0% до 46,9%), а питома вага гіперергічних реакцій збільшилась майже в 3 рази (з 1,9% до 5,1%). Частота позитивних туберкулінових реакцій та їх інтенсивність зростають із віком, найбільш високі темпи інфікованості припадають на 19-20 років. Досить часто інфільтративний туберкульоз виявляють при профілактичних оглядах, оскільки захворювання не проявлялося клінічними симптомами або характеризувалося їх невираженістю, що не спонукало студентів до звернення за медичною допомогою. Чутливість серологічного імунохроматографічного тесту „Гексагон тест” у хворих на туберкульоз становить 60-70%, як і при гіперергічних реакціях (60,9%), при нормергічних позитивних пробах - 24-44,6%, при негативних - 10,9%.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової та практичної задачі фтизіатрії - підвищення ефективності профілактики туберкульозу серед студентів шляхом визначення найбільш уразливих до захворювання контингентів, встановлення ефективних шляхів виявлення туберкульозу та методів діагностики латентної туберкульозної інфекції, розробки ефективної схеми хіміопрофілактики захворювання, що дозволило на 50% (у порівнянні з 2000 р.) знизити захворюваність на туберкульоз.

1. Переважна більшість студентів м. Києва інфіковані мікобактеріями туберкульозу (50% - у 1997 р. та 68% - 2004 р). Кількість інтенсивних туберкулінових реакцій зростає з кожним роком (з 33,0% до 46,9%), а питома вага гіперергічних реакцій збільшилась майже в 3 рази (з 1,9% до 5,1%).

2. Частота позитивних туберкулінових реакцій та їх інтенсивність зростають із віком, найбільш високі темпи інфікованості припадають на 19-20 років.

3. Захворюваність на туберкульоз серед студентів м. Києва збільшилась в 1,8 разів з 1997 по 2000 р. (з 11,9 до 21,0 на 100 тис. студентів), а з 2001 р. по 2004 р. знизилась нижче рівня 1997 р. (10,7 на 100 тис. студентів). Захворюваність серед студентів є меншою в порівнянні із загальною популяцією населення України, але вищою, особливо у віці 19-20 років, ніж у дітей-підлітків.

4. Позитивна динаміка показника захворюваності на туберкульоз серед студентів м. Києва (з 2000 по 2004 рр.) обумовлена підвищенням їх охоплення профілактичними флюорографічними оглядами та хіміопрофілактикою туберкульозу у осіб з інтенсивними та гіперергічними туберкуліновими реакціями.

5. У структурі туберкульозу в студентів протягом останніх 8 років переважає інфільтративний туберкульоз легень (від 61,5% у 1997 році до 84% у 2002 році). Досить часто інфільтративний туберкульоз виявляють при профілактичних оглядах, оскільки захворювання не проявлялося клінічними симптомами або характеризувалося їх невираженістю, що не спонукало студентів до звернення за медичною допомогою. Всі випадки вогнищевого туберкульозу виявлялись активним шляхом.

6. Деструктивний туберкульоз легень із бактеріовиділенням в 2004 р. складав 50% випадків вперше діагностованого захворювання і майже 20% таких хворих виявляли при профілактичних оглядах через відсутність в них клінічних симптомів. Метод бактеріоскопії в сучасних умовах відігріє недостатню роль в діагностиці туберкульозу у студентів (8,7%), ніж флюорографічні обстеження. У 19-20- річних студентів флюорографія повинна бути обовязковою через високу захворюваність у них та поширеність деструктивних форм (60%), які розвиваються на протязі року.

7. Чутливість серологічного імунохроматографічного тесту „Гексагон тест” у хворих на туберкульоз становить 60-70%, як і при гіперергічних реакціях (60,9%), при нормергічних позитивних пробах - 24-44,6%, при негативних - 10,9%. Висока специфічність (89,1%) дозволяє використовувати його як скринінговий тест у групах ризику щодо захворювання на туберкульоз із подальшим дообстеженням. „Гексагон тест” не може замінити туберкулінодіагностику.

8. Ревакцинація, яка проводиться у віці 14 років, на сьогодні є неефективною: повноцінна (рубчик 4-7 мм) - лише в 6,6 % випадків; малоефективна (рубчик 2-3 мм) - в 50,0% та неефективна - в 43,4%.

9. Хіміопрофілактика ізоніазидом є ефективною у студентів з інтенсивними та гіперергічними туберкуліновими реакціями, але більш ефективним (на 12,9%) та безпечним (на 13,6%) є ізоніазид у сполученні з полівітамінами групи В.

10. Сік часнику, цибулі, хрону має антимікобактеріальну активність у діапазоні від помірної до високої та призводить до повної затримки росту плівки лабораторного штаму H37Rv у розведенні 1:8-1:32. Препарат, виготовлений із часнику (“Ревлайт часникові перлини”), має низьку протитуберкульозну активність - його МІК у відношенні до лабораторного штаму H37Rv - 10-20 мг/л. Отримані дані можуть бути базисом для подальших клінічних досліджень.

Практичні рекомендації

1. Туберкулінодіагностику слід проводити у студентів віком від 15 до 20 років для виявлення осіб з інтенсивними та гіперергічними туберкуліновими реакціями з метою хіміопрофілактики туберкульозу.

2. Флюорографічні обстеження необхідно проводити у студентів від 19 до 20 років, коли спостерігають найвищу захворюваність на туберкульоз.

3. У студентів, що кашляють понад 3 тижні, або мають інші ознаки враження органів дихання необхідно проводити дослідження мокротиння методом мікроскопії мазка.

4. Профілактичне лікування показане особам з інтенсивними та гіперергічними туберкуліновими реакціями - 11-17 мм і більше у підлітків та 13-21 мм та більше у дорослих. Призначають ізоніазид у дозі 0,3-0,45 г (0,3 г особам із масою тіла менше 60 кг) щоденно протягом 3-х міс у сполученні з полівітамінами, збагаченими мікроелементами та мінеральними речовинами (наприклад, „Мультитабс” 1 таблетка на добу).

5. Імунохроматографічний тест „Гексагон тест” слід використовувати для скринінгового обстеження осіб із підвищеним ризиком захворювання на туберкульоз (осіб, які були у контакті із хворим на туберкульоз бактеріовиділювачем) з метою подальшого дообстеження та призначення хіміопрофілактики.

6. Запропоновану в даному дослідженні модель контролю за туберкульозом в організованих колективах, яка полягає в активному виявленні хворих осіб, проведенні туберкулінодіагностики з метою виявлення осіб з інтенсивними та гіпірергічними реакціями та призначенні їм профілактичного лікування латентної туберкульозної інфекції, слід застосовувати в інших контингентах молоді (військовослужбовці, міліціонери, працівники пенітенціарних установ та засуджені, тощо).

7. Слід налагодити контроль ревакцинації БЦЖ в силу недостатньої її ефективності.

1. Мельник В.П., Панасюк О.В., Клименко М.Т., Солонинка Г.Я. Проблема туберкульозу та особливості антимікобактеріальної активності in vitro, деяких рослин, які використовують як харчовий продукт // Ліки України. - 1999. - № 2. - С. 50-51.

Ідея дослідження, організація мікробіологічних досліджень та контроль за їх виконанням, збирання матеріалу, аналіз та обробка результатів, висновки, написання статті. Співавторам належить консультативна допомога в ході виконання наукової роботи. Мікробіологічні дослідження виконували в мікробіологічній лабораторії Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського.

2. Мельник В.П., Солонинка Г.Я., Панасюк О.В. Інфікування студентів м. Києва мікобактеріями туберкульозу // Укр. пульмонол. журн. - 2005. - № 3. - С. 11-16.

Ідея дослідження, збирання матеріалу, аналіз та обробка результатів, висновки, написання статті. Співавторам належить консультативна допомога.

3. Солонинка Г.Я. Захворюваність на туберкульоз студентів м. Києва // Вісник наукових досліджень. - 2005. - № 3 (40). - С. 82-88.

4. Мельник В.П., Панасюк О.В., Солонинка Г.Я. Інфікованість студентської молоді та можливі методи її профілактики // Збірник: медико-соціальні аспекти боротьби з туберкульозом: досвід Київської державної адміністрації. - Київ, 2001.- С.87.

Ідея дослідження, організація туберкулінодіагностики та контроль за їх виконанням, збирання матеріалу, аналіз та обробка результатів, висновки, написання статті. Співавторам належить консультативна допомога.

5. Мельник В.П., Панасюк О.В., Клименко М.Т. Солонинка Г.Я. Проблема туберкульозу та особливості антимікобактеріальної активності in vitro деяких рослин, які використовуються як харчовий продукт // Матеріали третьої республіканської науково-практичної конференції з народної та нетрадиційної медицини. - Том 1. Київ, 1998. - С. 103-107.

Ідея дослідження, організація мікробіологічних досліджень та контроль за їх виконанням, збирання матеріалу, аналіз та обробка результатів, висновки, написання статті. Співавторам належить консультативна допомога в ході виконання наукової роботи. Мікробіологічні дослідження виконували в мікробіологічній лабораторії Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського.

6. Панасюк О.В., Мельник В.П., Солонинка Г.Я., Скоропляс П.І. Інфікованість мікобактеріями туберкульозу осіб молодого віку // Матеріали наукових праць II зїзду фтизіатрів і пульмонологів України: Тези доповідей. - Київ, 1998. - С. 215.

Ідея дослідження, збирання матеріалу, аналіз та обробка результатів, висновки, написання тез. Співавторам Мельнику В.П. та Панасюку О.В. належить консультативна допомога в ході виконання наукової роботи. Скоропляс П.І. - консультативна допомога при статистичній обробці результатів.

7. Солонинка Г.Я. Інфікованість дітей, підлітків та студентів-медиків мікобактеріями туберкульозу та профілактика їх захворюваності. Матеріали наукових праць III зїзду фтизіатрів і пульмонологів України // Укр. пульмонол. журн. - 2003. № 2 (40). - С. 361.

Размещено на .ru