Незаконна приватизація державного, комунального майна за кримінальним правом України: юридичний аналіз складу злочину - Автореферат

Проте науковці одностайні в тому, що незаконна приватизація державного, комунального майна є одним із небезпечних злочинів, який загрожує безпеці держави в економічній сфері. Відтак виникають певні труднощі як щодо її розуміння, так і застосування на практиці; досить суперечливим є приватизаційне законодавство; немає єдиних підходів щодо тлумачення елементів складу незаконної приватизації державного, комунального майна; відсутні розяснення Пленуму Верховного Суду України; аналізований злочин є латентним, а кримінальних справ, порушених за ст. Окремі питання кримінально-правової характеристики незаконної приватизації державного, комунального майна знайшли відображення у працях П.П. У роботі було застосовано такі методи пізнання: діалектичний метод, який застосовувався для дослідження правового механізму захисту суспільних відносин у сфері приватизації державного, комунального майна через дослідження більш загальних категорій кримінального права; метод історичного аналізу - дав змогу зясувати причини появи у кримінальному законодавстві норми, яка передбачає відповідальність за незаконну приватизацію державного, комунального майна; структурно-функціональний метод - для визначення соціальної зумовленості означеного злочину; метод догматичного аналізу - для встановлення ознак складу злочину, визначення змісту деяких юридичних термінів та термінологічних зворотів; порівняльно-правовий метод дав змогу співвіднести норму КК України, яка встановлює відповідальність за незаконну приватизацію з нормами кримінального права інших держав; метод системного аналізу сприяв встановленню природи незаконної приватизації державного, комунального майна та місця даного складу злочину у системі кримінального права; соціологічний метод було використано під час аналізу матеріалів судової практики та звітності правоохоронних органів. визначення понять «приватизація державного, комунального майна шляхом заниження його вартості через визначення її у спосіб, не передбачений законом», «приватизація державного, комунального майна шляхом заниження його вартості через використання підроблених приватизаційних документів», «приватизація державного, комунального майна, яке не підлягає приватизації згідно з законом», «приватизація державного, комунального майна неправомочною особою»;«Стан дослідження проблем складу незаконної приватизації державного, комунального майна в науці кримінального права» проведено огляд доктринальних позицій щодо елементів складу незаконної приватизації державного, комунального майна, в результаті якого зясовано, що на сьогоднішній день вкрай мало питань, у яких науковці є одностайними, зокрема, що державне та комунальне майно є предметом складу злочину, передбаченого ст. До таких, які взагалі не порушувались науковцями в галузі кримінального права, автором віднесено питання, що стосуються комплексного аналізу соціальної зумовленості криміналізації незаконної приватизації державного, комунального майна, додаткового обовязкового безпосереднього обєкта складу цього злочину, оцінювача як субєкта незаконної приватизації державного, комунального майна, а також відсутні пропозиції щодо вдосконалення санкцій ст. 233 КК України, є істотною, проте, у більшості випадків може бути усунена, а це дає можливість констатувати, що суспільні відносини в сфері приватизації повинні перебувати під кримінально-правовою охороною лише від найбільш небезпечних посягань; 4) незаконна приватизація не є поодиноким та випадковим явищем в Україні, водночас її не можна віднести до всеохоплюючих, проте офіційна статистика не відображає справжньої її поширеності і причиною цього є висока латентність; 5) позитивні результати криміналізації незаконної приватизації державного, комунального майна домінують над тими негативними наслідками, які неминуче настають в результаті криміналізації цих дій, а збереження кримінальної відповідальності за незаконну приватизацію залишається ефективним методом боротьби з вищезгаданим злочином; 6) процесуальна здійснимість переслідування є цілком реальною, хоч і не безпроблемною. 233 КК України пропонується вважати державне та комунальне майно, при цьому, при приватизації державного, комунального майна, що не підлягає приватизації, предметом може бути виключно майно, яке не підлягає приватизації, а при вчиненні інших діянь, передбачених диспозицією ст. 233 КК України, беручи до уваги, що законодавець термін «приватизація» вживає тричі, доводиться положення про наявність трьох форм незаконної приватизації, які охоплюються досліджуваною нормою, при цьому перша можлива двома способами, зокрема: 1) приватизація державного, комунального майна шляхом заниження його вартості: через визначення її у спосіб, не передбачений законом, або через використання підроблених приватизаційних документів; 2) приватизація державного чи комунального майна, яке згідно із законом не підлягає приватизації; 3) приватизація державного чи комунального майна неправомочною особою.В результаті ґрунтовного комплексного аналізу соціальної зумовленості к

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ