Поширення, джерело і шляхи передачі нейсеріозу в індичих, курячих та качиних господарствах України. Еритроцитарна діагностика та реакції непрямої гемаглютинації сільськогосподарської птиці. Чутливість ізольованих штамів до медикаментозних препаратів.
Соціально-економічні зміни, які розпочалися в СРСР на початку 90-х років, призвели до зменшення поголівя птиці, виробництва продукції і розпаду птахогосподарств. Стабілізувалась епізоотична ситуація по багатьох інфекційних хворобах, але реформування агропромислового комплексу в Україні та безконтрольний завіз нових видів і кросів птиці, гібридного молодняку, інкубаційних яєць призвів до виникнення нових хвороб невиясненої етіологіі, які наносять значні економічні збитки багатьом птахівничим господарствам різних регіонів країни. Внаслідок економічної нестабільності і збільшеного завозу з-за кордону імпортних порід рейнських та датських гусей, індиків кросу “Хідон”, курей кросів “Ломанн коричневий”, “Домінант”, “Хай-Лайн білий”, “Хай-Лайн коричневий”, “Декалб білий”, “Хайсекс коричневий”, “Іза біла” зявилося нове захворювання статевих органів і слизової оболонки клоаки сільськогосподарської птиці батьківських і промислових стад, яке призводить до вимушеної вибраковки дорослого поголівя (від 3 % до 20 %), значного зниження продуктивності (до 30 %) і заплідненості яєць у водоплавної птиці (від 20 % до 70 %), що відчутно гальмує розвиток птахівництва. У звязку з цим набуло актуальності вивчення епізоотичної ситуації щодо поширення “клоацитів” сільськогосподарської птиці (індиків, курей, качок), етіології, розробка специфічних методів лабораторної діагностики, профілактики та заходів боротьби з цією хворобою. Мета досліджень - провести епізоотологічний моніторинг, вивчити клініко-епізоотологічні особливості перебігу нейсеріозу індиків, курей, качок та патоморфологічні зміни в органах і тканинах; виділити збудника хвороби, розробити методи лабораторної діагностики та заходи боротьби і профілактики.Дослідження проводили на індиках кросу “Хідон” (лініі “К” канадської популяції) і породі біла широкогруда (виведена в Інституті птахівництва УААН); курях кросів “Ломанн коричневий”, “Родоніт”, “Хай Лайн білий”, “Хай Лайн коричневий”, “Домінант”, породи род-айленд; качках кросу “Благоварський” та породних груп українська біла, які включають популяції сірих, білих, глинястих та чорних білогрудих качок. Схема дослідів: вивчення поширення нейсеріозу проводили на базі птахогосподарств, де були виявлені хворі птахи: в ДПДГ “Борки”; СТОВ “Вільхуватка” Харківської області; ДППЗ “Головурівський” Київської області; ЗАТ “Партизан”, СТОВ “Южная-Холдинг”, птахофабриці “Восток” АР Крим; ГПР “Молодежный”, ТОВ агрофірма “Колос” Дніпропетровської області; СТОВ “Пролетарська птахофабрика”, “Красный лиман” Донецької області; “Куйбишевська птахофабрика”, СВК “Вільнянськ” Запорізької області з використанням епізоотологічних, бактеріоскопічних, бактеріологічних і серологічних методів досліджень. Всього в дослідах використано: дорослої птиці 1294 голови, у т.ч. індиків 445 голів; качок - 427 голів; курей - 422 голови; лабораторних тварин: кролів - 12 голів; білих мишей - 14 голів; морських свинок - 6 голів; ембріонів індичих, курячих, качиних - 700 штук, яєць всього 2238 штук; добового молодняку 232 голови; 1036 культур нейсерій: 268 культур, ізольованих від клінічно хворих індиків (з крові, печінки, селезінки, нирок, сперми, яєчних фолікулів, клоаки), у т.ч. ізолятів: з яєць - 45, добових індичат та індичат-“задохликів” - 39; від клінічно хворих курей - 598 ізолятів, у т.ч. добових курчат - 35, яєць - 51; від клінічно хворих качок - 170 ізолятів, у т.ч. добових каченят - 60, яєць - 19; виготовлено 100 гістологічних препаратів. Ізоляцію мікроорганізмів від клінічно хворої на нейсеріоз птиці, добового молодняку, яєць, отриманих від хворої птиці, вивчення морфологічних, біохімічних, серологічних, патогенних і біологічних властивостей, чутливість культур до антибіотиків проводили за методиками, наведеними у “Справочнике по микробиологическим и вирусологическим методам исследования” під редакцією М. О. Дослідження щодо ідентифікації культур мікроорганізмів, які були ізольовані від хворих індиків, курей та качок, проводили на основі вивчення їх морфологічних, культуральних та біохімічних властивостей згідно з наказом МОЗ СРСР № 535 від 22.04.85 року“Об уніфікації мікробіологічних (бактеріологічних) методів досліджень, які застосовуються в клініко-діагностичних лабораторіях лікувально-профілактичних установ”.У пік несучості курей кросу “Хай-Лайн білий” (45 тис. голів у пташнику) і “Ломанн коричневий” (35 тис. голів у пташнику) віком 170-320 діб запалення клоаки спричинило вимушений забій до 10 % курей щомісяця. У 2004 році в ЗАТ птахогосподарстві “Червоний прапор” Луганської області було виявлено захворювання з ознаками уражень слизової оболонки клоаки у курей кросу “Ломанн коричневий” віком 370 діб і ураження голови (гребеня, очей, дзьоба) у курей кросу “Ломанн білий” віком 114 діб. У ДПР “Молодіжний” Дніпропетровської області за період з листопада 2000 року по січень 2001 року з причини фібринозного запалення слизової оболонки клоаки курей кросу “Домінант” віком від 240 до 270 діб з пташника загальною кількістю 3388 курей вимушеному забою підлягал
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
