Нейроно-гліально-капілярні взаємовідносини вентролатеральної групи ядер проміжного мозку людини - Автореферат

Наявні на сьогоднішній день літературні дані не дають повного уявлення про глибокі структури головного мозку людини, про будову окремих ядер таламуса, особливості його розвитку в різні вікові періоди, форму й розташування окремих частин (Бережна Л.О., 2002; Боголепов І.М., 2002; Гвоздевич В.Д., 1980; Оржеховська Н.С. Науковий внесок здобувача у виконання НДР полягає в дослідженні макроскопічної й мікроскопічної організації вентролатеральної групи ядер таламуса людини, визначенні вікових і статевих особливостей нейроно-гліально-капілярних взаємовідношень у ній, порівняльному дослідженні гістоархітектоніки ядер таламуса людини у лівій і правій півкулі. Мета дослідження - визначити закономірності нейроно-гліально-капілярних взаємовідношень у вентролатеральній групі ядер таламуса людини. Визначити нейроно-гліально-капілярні взаємовідношення у вентролатеральній групі ядер таламуса в осіб різної статі. Отримані дані про морфологічні особливості вентролатеральної групи ядер проміжного мозку людини використовуються в науковій роботі та навчальному процесі кафедр гістології, цитології та ембріології і анатомії людини Харківського національного медичного університету; кафедри гістології, цитології і кафедри анатомії людини Полтавської державної медичної академії; кафедри гістології, цитології та ембріології і кафедри анатомії людини Кримського державного медичного університету ім.Показано, що дотепер не визначено кількісних співвідношень між нейронами, капілярами й гліальними клітинами у вентролатеральній групі ядер таламуса. Для характеристики цитоархітектоніки вентролатеральної групи ядер таламуса в кожному з полів зору підраховували кількість нейронів, гліальних клітин, капілярів. Після цього обчислювали наступні показники: щільність розташування нейронів, гліальних клітин і капілярів за розробленою нами формулою 1) і довжини інтеркомісуральної лінії, вивчено морфологічні особливості судинної мережі, головним чином, її мікроциркуляторного русла, нейронів, клітин глії, визначено інтенсивність білково-синтетичних процесів у шістьох вікових групах (від 30 до 89 років), а також вікові зміни в системі нейрон-глія-капіляр. Як у чоловіків, так і у жінок зі збільшенням віку відзначено подібні морфологічні зміни нейронів: збідніння ядер хроматином, хроматоліз, який нерідко відбувався разом з гідропічними змінами (вакуолізацією різної виразності, округленням контурів клітини, збільшенням її розмірів), виникнення клітин, що гинуть, клітин-тіней, ділянок спустошення, фагоцитозу, наростання поліморфізму клітин ендотелію.В дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення та нове вирішення морфологічних завдань, які полягають у виявленні нейроно-гліально-капілярних взаємовідношень у вентролатеральній групі ядер таламуса у лівій і правій півкулях мозку осіб різного віку та статі, що дозволяє визначити анатомічну мінливість цих утворень. На підставі морфологічних і морфометричних досліджень вентролатеральної групи ядер таламуса людини виявлено: прогресивне зменшення щільності розподілу, кількості й величини нервових клітин, зменшення кількості субстанції Ніссля, наявність дистрофії та дегенерації нейронів, нагромадження в них ліпофусцину, зниження білоксинтезуючої функції, збільшення кількості гліоцитів, редукцію капілярної мережі, поліморфізм клітин ендотелію зі збільшенням віку.

Основний зміст роботи