Нейрохімічні механізми формування судомної готовності головного мозку в щурів - Автореферат

Функціональний стан головного мозку, його судомна готовність залежать від співвідношення гальмівних та збуджувальних процесів [Н.Г. Lombardi, 1988]; по-друге, кінуреніни, синтезовані на периферії (зокрема, L-кінуренін, 3-гідроксикінуренін, антранілова кислота), можуть робити істотний внесок до відповідного церебрального пулу [S.Fukui, 1991]; по-третє, деякі кінуреніни (зокрема, кінуренова та хінолінова кислоти) мають нейротропну активність [I.P. Вивчити роль кінуренінів у механізмах формування функціонального стану мембран у клітинах тканин щурів із різним рівнем судомної готовності: дослідити інтенсивність перебігу вільнорадикальних процесів, стан перекисного окислення ліпідів, антиоксидантної системи, фосфоліпідний склад та проникність мембран, активність мембранозвязаних ферментів у щурів із різним рівнем судомної готовності, вплив кінуренінів на параметри звязування збуджувальних амінокислот синаптосомами. На відміну від існуючого до цього часу поділу кінуренінів на конвульсанти та антиконвульсанти, у роботі показано, що вплив кінуренової кислоти на судомну готовність головного мозку залежить від вихідного стану останньої: у щурів із високим рівнем судомної готовності кінуренова кислота зменшує здатність до судом, у щурів із низьким рівнем - підвищує. Результати, отримані при дослідженні особливостей впливу провокуючих факторів оксидативного стресу на стан окислювально-відновних процесів у щурів із різним рівнем судомної готовності, при дослідженні співвідношення між кінуренінами, що по-різному впливають на включення жирних кислот до біологічних мембран, при вивченні фосфоліпідного складу мембран у щурів із низькою та високою судомною готовністю, можуть бути основою для рекомендацій про доцільність введення з метою профілактичного захисту від ушкоджувальної дії провокуючих факторів оксидативного стресу на організм із низькою судомною готовністю - антиоксидантів, а на організм із високою судомною готовністю - антиоксидантів та поліненасичених жирних кислот.Дослідження проводилось на щурах із низькою (група Н) та високою (група В) судомною готовністю, які були відібрані із загальної популяції щурів лінії Вістар, тестованих за допомогою аудіогенного подразника (електричного дзвоника силою 96 ДБ протягом 120 с [Б.А. Із загальної популяції було відібрано 2 групи: з низькою (відсутність патологічної реакції протягом 120 с дії звуку, 0 балів за класифікацією Л.В.Крушинського, група Н) та високою (3 - 4 бали за класифікацією Л.В.Крушинського, група В) судомною готовністю. Зміни у вмісті глутатіону, в активності супероксиддисмутази, каталази та глутатіонпероксидази в гомогенатах головного мозку в щурів груп Н та В були статистично невірогідними, проте концентрація токоферолу у сироватці крові щурів групи В статистично вірогідно нижча порівняно з групою Н (21,13±0,43 мкмоль/л порівняно з 13,00±0,70 мкмоль/л - у щурів групи Н, р<0,05). Вміст аскорбінової кислоти у печінці щурів групи В залишався без змін (0,97±0,03 мкмоль/г у порівнянні з 1,01±0,04 мкмоль/г у щурів групи Н), але в наднирниках він був вірогідно нижчим (9,66±0,25 мкмоль/г у порівнянні з 11,01±0,27 мкмоль/г у щурів групи Н, р<0,05), що свідчить про виснаження резерву цього вітаміну у щурів групи В. Порівняння вмісту фосфоліпідів у синаптосомах гіппокаму та мозочку щурів із різним рівнем судомної готовності не виявило ніяких змін у концентрації як загальних фосфоліпідів, так і окремих фосфоліпідних фракцій, за винятком сфінгомієліну, вміст якого у щурів групи В був вірогідно нижчим (2,7±0,1% від суми ліпідного Р порівняно з 3,7±0,1% у синаптосомах гіпокампу в щурів групи Н, р<0,05; 2,4±0,1% порівняно з 2,9±0,1% у синаптосомах мозочку в щурів групи Н, р<0,05).Тварини з високою судомною готовністю характеризуються більш високою активністю ключового ферменту кінуренінового шляху обміну триптофану, що супроводжується накопиченням генератора активних форм кисню - хінолінової кислоти. Основним механізмом захисту організму тварин із високою судомною готовністю від ушкоджувального впливу активних форм кисню є дія неферментативних компонентів системи антиоксидантного захисту, зокрема токоферолу та аскорбінової кислоти, про що свідчить зменшення їхнього вмісту, відповідно, у сироватці та наднирниках. Зміни у фосфоліпідному складі мембран щурів із високою судомною готовністю виявляються зменшенням сфінгомієлінової фракції, що не позначається на активності мембранозвязаних ферментів - ацетилхолінестерази та Са2 -АТФАЗИ, проте впливає на проникність мембран для іонів К . У щурів із високою судомною готовністю спостерігаються особливості окислювально-відновних процесів за умов впливу провокуючих факторів оксидативного стресу, що обумовлено підвищеним вмістом цитохрому b5, більш істотним зростанням вмісту цитохрому Р450 при відсутності суттєвої різниці між щурами із низькою та високою судомною готовністю в стані системи антиоксидантного захисту. Результати, отримані при дослідженні мікросомальної окислювальної системи, та розрахунки співвідношення між м

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ