Нейрофізіологічний аналіз функціонування спинного мозку в умовах особливо високої збудливості та можливості її корекції - Автореферат

Раніше були досить детально вивчені нейрофізіологічні механізми підвищення збудливості нейронів спинного мозку в умовах постденерваційної (Макий Е.А., 1981-1991; Miyata Y., Yasuda H., 1988; Vejsada R. et al., 1991) та постхордотомічної (Макій.Є.А., 1989-1999; Taylor J. et al., 1997; Bennet D.J. et al., 2001; Gorassini M.A. et al., 2004) спінальної гіперрефлексії, в умовах дії речовин, які підвищують збудливість нейронів спинного мозку (Сердюченко И.Я. и др., 1986; Al-Zamil Z.M., Bagust J., Kerkut G.A., 1989; Макий Е.А. и др., 2000-2005; Jensen J.M., Shi R., 2003). Так, суттєвий інтерес має вивчення процесів збудження та гальмування мотонейронів при такій особливо високій збудливості спинного мозку, міжсегментарних процесів збудження, процесів збудження та гальмування окремих нейронних елементів спинного мозку. Зясувати нейрофізіологічні механізми функціонування спинного мозку в умовах особливо високої збудливості шляхом вивчення різних форм зростання збудливості його нейронів та нервових волокон із подальшим зясуванням характеру сегментарних та супраспінальних впливів на спинний мозок у цьому стані та можливостей корекції цього стану. Завдання дослідження: Дослідити механізми розвитку особливо високої збудливості спинного мозку шляхом вивчення ролі в її ґенезі зменшення імпульсного аферентного припливу до спинного мозку, блокади аксоплазматичного транспорту в аферентних волокнах нерва, надмірного аферентного припливу до спинного мозку. Вивчити сегментарні впливи на нейрони спинного мозку в умовах його особливо високої збудливості, зокрема, особливості збудження та гальмування в сегментарних рефлекторних дугах, діяльності окремих нейронних елементів спинного мозку в цих умовах.У гострий дослід тварину брали через 3-5 діб з моменту перерізу СН, оскільки у цей строк виникають найбільш виразні явища постденерваційної спінальної гіперрефлексії (ПДСГ), б) спіналізація тварини - її проводили після ламінектомії L1 хребця шляхом повного поперекового перерізу СМ на рівні цього ж сегмента. Зменшувалася і тривалість МР ВК, яка складала в контролі (1,93±0,08) мс (n=13), а у тварин із денервацією - (72,5±3,7) % (1,40±0,04) мс від показника інтактних тварин (p<0,001). Через 12 год у дорослих щурів поріг виникнення ПД при непрямому подразненні мяза у денервованому мязі дещо зменшувався (p<0,001) - (75,5±6,9) % (в абсолютних значеннях: контроль - (16,30±0,70) МВ; тварини із денервацією - (12,30±1,00) МВ (n=8). В абсолютних значеннях показник порога складав у інтактних тварин - (20,10±0,40) МВ (n=8), а у тварин з денервацією - (18,20±0,50) МВ (n=8). При двокомпонентному характері ПД тривалості першого і другого компонентів складали відповідно (24,7±1,6) % (0,42±0,02) мс та (55,3±2,9) % (0,94±0,03) мс (вірогідність статистично значуща p<0,001), а сумарна тривалість таких потенціалів (враховуючи обидва компоненти) все ж була достовірно (р<0,01) меншою (80,6±4,4) % (1,37±0,05) мс, n=10, ніж у тварин, що не підлягали дії 4-АП.У дисертації наведено нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у розкритті нейрофізіологічних механізмів розвитку принципово нового рівня зростання збудливості спинного мозку, гіперрефлексії - спінальної суперрефлексії - стану, за якого амплітуда рефлекторних розрядів досягає порогу дії найбільш збудливих нервових волокон. Під час дослідження механізмів функціонування спинного мозку в умовах особливо високої збудливості зясовано, що маніпуляції з аферентним входом сегментарних рефлекторних дуг - переріз нерва, блокада в ньому аксонного транспорту, приплив надмірної аферентної імпульсації характеризують механізми, які можуть лежати в основі підвищення рефлекторної активності спинного мозку, але окремо кожен із цих факторів забезпечує збільшення (p<0,001) моносинаптичних рефлекторних відповідей не більше ніж на 250-300%. Формування стану особливо високої збудливості спинного мозку в різних ділянках рефлекторної дуги за допомогою гуморального чинника - блокатора потенціалзалежних калієвих каналів - 4-амінопіридину показало, що в умовах окремої дії цієї речовини можна підвищити (p<0,001) амплітуду сегментарних рефлекторних реакцій не більш ніж на 200-300%. Поєднання денервації кінцівки з системною дією блокатора потенціалзалежних калієвих каналів - 4-амінопіридину дозволило створити стан високої збудливості спинного мозку - суперрефлексію, коли амплітуда моносинаптичних рефлекторних відповідей майже на порядок (у 8,5 ВІ 7,3?9,7 раза) перевищувала (p<0,001) цей показник у інтактних тварин та сягала порога збудження волокон вентрального корінця, від яких відводили рефлекторний розряд. При вивченні процесів гальмування на рівні спинного мозку показано, що в умовах особливо високої збудливості спинного мозку - спінальної суперрефлексії достовірно (p<0,05) зменшується ступінь антидромного гальмування мотонейронів.

Основний зміст