Нейрофізіологічні механізми ефектів фотостимуляції при експериментальній емоційній гіпертензії - Автореферат

З літератури відомо, що вплив ритмічним сенсорним, зокрема світловим, подразником на основі резонансного механізму формує у мозку динамічну систему відносин з утворенням артифіциальних звязків між емоціогенними структурами лімбічної системи та новою корою [Данилов И.В., Кудрявцева Н.И., 1971; Бондарь А.Т. и соавт., 1989; Смирнов В.М. и соавт., 1989]. Згідно мети дослідження, а також зважаючи на те, що зміни гемодинаміки є обовязковим компонентом виникнення стрес-реакції, у роботі вирішувалися наступні задачі: дослідження впливу ритмічної фотостимуляції в діапазоні біопотенціалів мозку (4, 6 і 9 Гц) на функціональний стан структур лімбіко-неокортикальної системи мозку щурів у нормі та при моделюванні емоційної гіпертензії; Вперше показано, що вплив ритмічним світлом в діапазоні біопотенціалів мозку спрямовано змінює функціональну активність структур лімбіко-неокортикальної системи мозку та гемодинаміку щурів. Вперше описано характер електрогенезу неокортексу, гіпоталамусу, гіпокампу, мигдалеподібного комплексу мозку щурів під примусовим і саморегульованим імпульсним фотовпливом в ритмі біопотенціалів мозку (4, 6 і 9 Гц). Самостимуляцію позитивних емоціогенних зон латерального гіпоталамусу щури здійснювали протягом години струмом прямокутної форми, частотою 50 Гц, силою до 250 МКА при тривалості посилання імпульсів 0,5 с; її частоту за 5-ти хвилинні інтервали реєстрували за допомогою автоматичного лічильника [Olds J.A., Milner P., 1954].У результаті вирішення наукової проблеми зроблено такі висновки: У тварин з емоційною гіпертензією вплив імпульсним світлом у діапазоні біопотенціалів мозку щурів (4, 6 і 9 Гц), як навязаний, так і саморегульований, змінює стан емоціогенних механізмів мозку і, як наслідок, впливає на функціональну діяльність серцево-судинної системи, нормалізуючи гемодинамічні показники. Фотостимуляція частотою 6 Гц надає регулюючого впливу на динаміку реакції самостимуляції щурів контрольної групи в залежності від рівня активності позитивних емоціогенних механізмів мозку: підвищує частоту самостимуляції у тварин з високим рівнем потягу до позитивної емоції, а у щурів з низьким рівнем відбувається подальше зниження цього потягу. У щурів контрольної групи після самостимуляції латерального гіпоталамусу і поєднання її з фотостимуляцією частотою 6 Гц зміни електрогенезу виявляються в активації альфа-ритму у неокортексі та гіпоталамусі. У щурів з емоційною гіпертензією як самостимуляція латерального гіпоталамусу, так і її поєднання з ритмічним фотовпливом частотами 4, 6 і 9 Гц модулюють високу функціональну активність позитивно-емоціогенних структур мозку, що заповнює дефіцит позитивних емоцій, котрий виник унаслідок хронічного стрес-впливу. У щурів з емоційною гіпертензією самостимуляція латерального гіпоталамусу приводить електрогенез мозку до стану його гомеостазу: знижується рівень тета-активності, що викликана хронічним стрес-впливом; у гіпоталамусі переважають процеси десинхронізації біопотенціалів, у мигдалеподібному комплексі - високочастотний альфа-ритм.