Нейродинамічні кореляти сенсорної чутливості у молодих жінок в залежності від властивостей темпераменту - Автореферат

Проте при зіставленні традиційних властивостей нервової системи з показниками чутливості аналізаторів такі залежності не завжди виявляються, часто носять різноспрямований і неоднозначний характер [Яніцкій М.С., 1999; Портнова Г.В., 2006-2007] і тому інколи трактуються з протилежних позицій [Забродін Ю.М., 1984; Фролов М.В., 2000]. В той же час, існує лише невелика кількість робіт, присвячених звязкам властивостей нервової системи з темпераментом і сенсорною чутливістю [Бардін К.В. В рамках цієї роботи авторка визначала нейродинамічні кореляти сенсорної чутливості залежно від темпераменту у молодих жінок. Визначити особливості сприйняття стимулів різної модальності жінками з крайніми рівнями тривожності, нейротізму, агресивності, екстравертованості і психомоторної активності. Практичне значення отриманих результатів полягає у визначенні абсолютних, диференційних і термінальних порогів відчуття у молодих жінок з різними властивостями темпераменту, а також у розробці на цій базі критеріїв оцінювання чутливості сенсорних систем у жінок з високими рівнями тривожності, нейротизму, екстравертованості, агресивності і психомоторної активності.Для досягнення мети у 168 жінок 19-23 років у стані спокійної активності визначали гостроту зору, світлову чутливість, швидкість темнової і світлової адаптації за допомогою адаптометра, абсолютний і термінальний поріг на звук 500 і 1000 Гц та час витривалості до звуку субпорогової гучності - за допомогою аудіометра, поріг просторової дисперсії на внутрішній і зовнішній поверхні кисті - за допомогою естезіометра, відносну помилку відмірювання динамічних, просторових і часових параметрів руху - за допомогою кистьового динамометра, кінематометра Жуковського і секундоміра. При формуванні груп жінок з високим та низьким рівнем тривожності, екстраверсії, емоційної нестабільності (нейротизму), агресивності і психомоторної активності за крайні полюси ознак приймали їх значення за межами ± 1s. Порівняльний аналіз показників чутливості сенсорних систем у крайніх за властивостями темпераменту груп показав, що для жінок, які схильні до тривожності і нейротизму, характерними є підвищення абсолютної і термінальної слухової чутливості в 1,2 рази, зниження світлової чутливості в тій самій пропорції і уповільнення пізніх етапів світлової адаптації в 1,4 рази (табл. Початкові етапи світлової адаптації у жінок з високим рівнем агресивності повільніші і формують з агресивністю позитивні звязки (0,46 ? r ? 0,71), а пізні - швидкіші і негативно повязані з рівнем агресивності (-0,35 ? r ?-0,65). Екстравертованих жінок характеризує краща світлова чутливість та більша швидкість початкових етапів світлової адаптації, і в той же час - уповільнення пізніх етапів світлової адаптації, зниження ефективності темнової адаптації, тактильної та пропріоцептивної чутливості.У дисертації наводиться теоретичне обґрунтування і нове практичне вирішення задачі по встановленню залежностей між характеристиками темпераменту, властивостями нервової системи та сенсорною чутливістю, і по визначенню нейродинамічних корелят, що детермінують відмінності в сприйнятті стимулів різної модальності молодими жінками з яскраво вираженими властивостями темпераменту. Для жінок з високим рівнем тривожності і нейротизму характерними є висока загальномозкова лабільність, рухливість і інтенсивність збудження, які обумовлюють прискорення початкових етапів світлової адаптації, підвищення слухової чутливості. Зрушення балансу в бік гальмування і зниження фонової активності детермінує уповільнення простих сенсомоторних реакцій, зниження тактильної та пропріоцептивної чутливості, уповільнення пізніх етапів адаптації. Низька рухливість збудження призводить до уповільнення реакцій розрізнення, затримки початкових етапів адаптації та підвищення витривалості слухового аналізатора. Комбінація нейродинамічних властивостей визначає індивідуальні особливості сприйняття стимулів різної модальності: висока загальномозкова лабільність і рухливість збудження детермінують підвищєння абсолютної слухової і зорової чутливості; висока інтенсивність збудження призводить до збільшення диференційних порогів рухового і тактильного аналізаторів; підвищєння швидкості цього процеса і низька витривалість нервової системи викликають зниження ефективності пізніх етапів зорової адаптації.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ