Невротичні розлади у жінок (етіологія, патогенез, клініка, терапія) - Автореферат

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ДЕРЖАВНА УСТАНОВА “ІНСТИТУТ НЕВРОЛОГІЇ, ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ” БАХТЕЄВА ТЕТЯНА ДМИТРІВНА УДК 616.857-08-084-037-092:616.831-005 НЕВРОТИЧНІ РОЗЛАДИ У ЖІНОК (ЕТІОЛОГІЯ, ПАТОГЕНЕЗ, КЛІНІКА, ТЕРАПІЯ) 14.01.16 - Психіатрія АВТОРЕФЕРАТ на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук Харків - 2008 Дисертацією є рукопис: Робота виконана в Державній установі “Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України” Науковий консультант: доктор медичних наук, професор Марута Наталія Олександрівна, Державна установа “Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України”, завідувач відділу неврозів та пограничних станів, заступник директора з НДР. Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, професор Кришталь Валентин Валентинович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри сексології та медичної психології; - доктор медичних наук, професор Табачніков Станіслав Ісакович, Український НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, директор, завідувач відділу соціальної та екстремальної психіатрії; - доктор медичних наук, професор Абрамов Володимир Андрійович, Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри психіатрії та медичної психології. При цьому відзначається роль конституційних, біологічних та психологічних факторів (умови виховання, позиції в суспільстві), що сприяють формуванню у жінок схильності до емоційних реакцій та вищому, ніж у чоловіків, рівню тривожності (Кришталь В.В., 2003; Луценко А.Г., 2004; Семке В.Я., Куприянова И.Е., 2004; гавенко В.Л., 2005; Rondon M.B., 1999). Іншою причиною є статево-рольовий конфлікт, спричинений тим, що в сучасному суспільстві жінки працюють нарівні з чоловіками. Провести співставлення клінічних форм невротичної патології у жінок та чоловіків для виокремлення їх клініко-психопатологічної специфіки; 3. проаналізувати динаміку розвитку невротичної хвороби у жінок; 4. Методи дослідження - клініко-психопатологічний, психодіагностичний, соціально-психологічний, методи статистичної обробки отриманих даних. Наукова новизна отриманих результатів. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ Для реалізації мети та завдань дослідження були обстежені 316 жінок з різними формами невротичної патології: 113 - з неврастенією (F48.0), 94 - з тривожно-фобічними розладами (F40.9), 109 - з соматоформними розладами (F45.3). До групи порівняння увійшли 127 чоловіків з аналогічними формами невротичної патології: 46 хворих на неврастенію (F48.0), 38 хворих на тривожно-фобічні розлади (F40.9), 43 хворих на соматоформні розлади (F45.3). Психодіагностичні методи: - стандартизований метод дослідження особистості СМДО (Собчик Л.Н., 1990); - тест «Незавершених речень» Д.Сакса, С.Леві (Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М., 2002); - тест оцінки психологічної статі особистості (репина Л.П., 1999); - опитувальник та анкета вираженості психопатологічної симптоматики (тарабрина Н.В., 2001); - інтегративний показник якості життя (Mezzich, Cohen, Ruiperez, Liu & Yoon, 1999). 3. Соціально-психологічний метод включав використання анкети для оцінки соціального стану (освіта, сімейний стан, умови мешкання, професія, службове положення, задоволеність взаєминами в родині та на роботі) (Долганов А.И., 1998). 4. Аналіз отриманих даних показав, що серед обстежених переважали жінки у віці 30-39 років (44,3 %) з вищою освітою (53,2 %), що мешкали в місті (86,1 %). Група хворих на неврастенію жінок включала 113 осіб, група порівняння чоловіків - 46. Також в обстежених жінок спостерігалися патологічні форми виховання (51,3 %) (гиперопіка та відчужена поведінка), невротичні прояви у дитинстві (40,7 %) та попередні захворювання (97,3 %) (дитячі інфекції, соматичні та неврологічні захворювання). Емоційні порушення у жінок даної групи проявлялися у вигляді емоційної лабільності (92,9 %), пригніченого настрою (62,8 %) та тривоги (78,8 %).