Невротичні депресії (клініка, патогенез, діагностика та лікування) - Автореферат

Даного часу доведено, що серед невротичних розладів переважають депресії, які становлять від 59 до 97 % випадків усіх захворювань на невротичні розлади (Б. Д. Згідно з класичним визначенням, невротична депресія завжди виникає психогенно і в своїх проявах відбиває психотравмуючу ситуацію (К. Сьогодні доведено, що основним психопатологічним компонентом невротичної депресії є знижений фон настрою, який не сягає ступеня туги (Б. Д. Складності щодо клінічного визначення невротичних депресій істотно загострились протягом останніх 10 років в ситуації впливу сучасних факторів патоморфозу (Ю. А. Вищезазначені ознаки, притаманні невротичним депресіям, істотно утруднюють діагностику і лікування, роблять ці захворювання однією із резистентних і важко курабільних груп пограничної патології (И. И.З метою феноменологічного вивчення невротичних депресій ми застосовували карти самооцінки емоційного стану, що дозволяли якісно і кількісно оцінити емоції у здорових осіб і у хворих (Н. А. Враховуючи те, що виявлені особливості психотравмуючих факторів багато в чому визначали клініко-психопатологічні закономірності невротичних депресій, подальше дослідження ми проводили на підставі зіставлення двох груп хворих: І група (56 осіб), психотравма у яких була ізольованою; ІІ група (64 особи), у генезі невротичних депресій яких психогенія була обумовлена дією поєднаних факторів. Аналіз дебюта захворювання довів, що серед хворих І групи переважали особи з гострим (41,1 %) і підгострим (33,9 %) початком захворювання, тимчасом як у хворих ІІ групи частіше реєструвався затяжний початок хвороби (53,1 %). При вивченні тривалості депресій відмічено, що серед хворих І групи частіше були особи з тривалістю хвороби від 6 міс до 1 року, а серед хворих ІІ групи - від 1 до 1,5 років. Слухову гіперестезію при невротичних депресіях було виявлено у 69,6% хворих І групи і 67, 2 % хворих ІІ групи, яка проявлялася підвищеною чутливістю і незносністю гучних звуків.Основу клінічних проявів у хворих на невротичні депресії становлять емоційні розлади, які у поєднанні з чутливими, руховими і сомато-вегетативними феноменами формували різноманітність клінічної симптоматики. Порівняння клінічних проявів невротичних депресій, що розвинулися внаслідок дії ізольованих і поєднаних психотравм, свідчить про переважання їх виразності у другому випадку, що найбільшою мірою проявляється при аналізі феноменології емоційних розладів (достовірна перевага в емоційному спектрі апатії, нудьги й емоційних корелятів ідей самозвинувачення і самоприниження). У хворих на невротичні депресії виявлено психологічні, біохімічні і нейрофізіологічні зміни, більш виразні у хворих з депресіями, які розвинулися під впливом поєднаних факторів психічної травматизації і відбивають деякі патогенетичні механізми формування цих станів: - у психологічних механізмах формування невротичних депресій важлива роль належить домінуванню екстрапунітивних реакцій, спрямованих на навколишній світ (живий і неживий) і "загальноневротичні" інтерпретації, що у хворих з депресією, яка розвинулася внаслідок ізольованих психотравм, супроводжувалося реакціями з "фіксацією на перешкоді й задоволенні потреб", а в результаті поєднаних факторів - реакціями фіксації на самозахисті і значним утягненням особистості (переважання адинамічно-астенічних відповідей, відсутність активного бажання змінити довкілля на фоні глибокого ступеня пасивності й обмеження здатності пристосовуватися); ЕЕГ зміни свідчать про певні відмінності функціонального стану мозку у хворих на невротичну депресію: для хворих з ізольованими психогеніями характерним є домінування пароксизмальної бета-активності у передніх відділах, що корелює з тривожно-фобічними проявами, у хворих з поєднаними - відзначається зниження електрогенезу, що корелює з астенією, адинамією та апатією у клінічній симптоматиці.

Основний зміст роботи