Поняття та передумови розвитку, етіологія та патогенез невропатії лицьового нерва. Причини демієлінізації та вторинної дегенерації нервових волокон. Застосування електронейроміографічних методів обстеження у хворих із невропатією лицьового нерва.
При низкой оригинальности работы "Невропатія лицьового нерва: особливості патогенезу, діагностики й лікування в дітей та підлітків", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Після виходу з мозку в ділянці мосто-мозочкового кута лицьовий нерв через внутрішній слуховий отвір вступає в фаллопіїв канал загальним стовбуром із проміжним нервом (нерв Врісберга, що несе смакові та секреторні волокна), де здійснює два повороти відповідно до ходу самого каналу. Оскільки лицьовий нерв займає до 70% поперечного зрізу вузького фаллопієвого каналу і стовбур його у вертикальній частині концентрично покривають міцні колагенові волокна, набряк призводить до «самоздавлення» нерва [1]. Це зумовлює особливості перебігу та завершення хвороби: невропатія лицьового нерва в дітей проявляється функціональними порушеннями в системі» трійчастий - лицьовий нерв» до розвитку повного блоку проведення. Із застосуванням цих методів спочатку було виділено прогностично несприятливі для відновлення фактори (тривалість блоку проведення по дузі «трійчастий нерв - лицьовий нерв» понад 36 днів за даними мигального рефлексу, поєднання блоку проведення по дузі «трійчастий нерв - лицьовий нерв» із відсутністю М-відповіді при прямій стимуляції лицьового нерва, зниження амплітуди М-відповіді при стимуляції на ураженій стороні більше ніж на 70% порівняно зі здоровою, збільшення латентності іпсилатерального компонента R2 при стимуляції на здоровій стороні, порушення провідності по зоровому нерву і хвилеподібний тип відновлення латентності Р100 протягом 4-6 місяців) та ті, що визначають ризик розвитку рецидивуючої невропатії лицьового нерва (збільшення латентності компонента R1 та іпсилатерального компонента R2 при стимуляції на здоровій стороні, порушення провідності по зоровому шляху й коливання показників Р100 без повернення до нормальних величин, білатеральне збільшення латентності ІІІ піка й міжпікового інтервалу І-ІІІ) [10]. Проводилися дослідження, спрямовані на розробку ЕНМГ-критеріїв тяжкості ураження лицьового нерва відповідно до клінічних критеріїв 6-ступеневої шкали House - Brackmann, а також на визначення критеріїв сприятливого прогнозу щодо відновлення функції лицьового нерва та мімічних мязів без розвитку ускладнень.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
