Неврологічні прояви системної дисплазії сполучної тканини у підлітків - Автореферат

Серед медико-соціальних проблем підліткової медицини одне з провідних місць займає вивчення системної дисплазії сполучної тканини (СДСТ) через її високу поширеність серед дитячого та підліткового населення та поліморфізм клінічних проявів (Э.В. Удосконалення ранньої діагностики патологічних змін з боку нервової системи та хребта дозволить проводити їх своєчасну корекцію у підлітків із СДСТ, забезпечить компенсацію існуючих індивідуальних особливостей будови сполучної тканини, сприятиме профілактиці ускладнень. Дисертацію виконано в Інституті охорони здоровя дітей та підлітків АМН України в рамках науково-дослідної роботи "Клініко-патогенетичні особливості захворювань сполучної тканини диспластичної та аутоімунної природи, шляхи удосконалювання їх діагностики та лікування" (№ державної реєстрації 0100U001125) на клінічній базі інституту. Дослідити морфо-функціональний стан та біомеханічні особливості шийного відділу хребта у підлітків з системною дисплазією для удосконалення діагностики стато-локомоторних порушень. На основі комплексного підходу до оцінки неврологічного статусу, мозкового кровообігу, морфо-функціонального стану шийного відділу хребта вивчені неврологічні прояви системної дисплазії сполучної тканини серед підлітків, що дозволило вперше: - систематизувати провідні клінічні синдромокомплекси та ступінь їх виразності при ураженнях нервової системи у підлітків із СДСТ;Набір хворих проводився на клінічній базі Інституту охорони здоровя дітей та підлітків АМН України без їхнього попереднього відбору виходячи з ознак ураження нервової системи. Розподіл хворих за ступенем СДСТ був наступним: перший ступінь СДСТ визначався у (45,2±4,9)%, другий - у (51,9±4,9)%, третій - у (2,9±1,6)% підлітків. Порівняльне клініко-анамнестичне дослідження раннього анамнезу підлітків основної групи та контрольної групи виявив статистично значимі відмінності (р<0,01), які свідчать про більшу частоту в матерів хворих СДСТ гестозу в період вагітності ((46,1±4,9)%), загрозу переривання вагітності ((29,8±4,5)%), а також у самих підлітків - перинатальної асфіксії ((35,6±4,7)%), обвивання пуповини навколо шиї ((24,0±4,2)%) (р<0,05). У групі порівняння патологію вегетативної нервової системи виявлено серед (20,5±4,4)% досліджуваних у вигляді субклінічних проявів серед підлітків з обтяженим анамнезом у вигляді наслідків перинатального ураження ЦНС, черепно-мозкових травм, а також у вигляді вегетативної дистонії періоду статевого дозрівання. Клінічні ознаки підвищення внутрішньочерепного тиску у вигляді субклінічних проявів мали місце у ((95,2±2,1)%) підлітків, субклінічного ступеня тяжкості у (48,5±5,0)% легкого ступеня - у (45,5±5,0)% та середнього - у (6,0±2,4)% підлітків.У дисертаційній роботі на основі теоретичного узагальнення та поглибленого клінічного вивчення частоти та характеру неврологічних проявів, стану мозкового кровообігу та морфо-функціонального стану і біомеханічних особливостей хребта вирішена актуальна задача - удосконалення ранньої діагностики неврологічних порушень з обґрунтуванням засобів їх первинної та вторинної профілактики у підлітків з системною дисплазією сполучної тканини: 1. Неврологічний статус підлітків з системною дисплазією сполучної тканини характеризується синдромами вегетативної, периферичної цервікальної недостатності та церебрального венозного застою різного ступеня виразності. Мозковий кровообіг у підлітків з системною дисплазією сполучної тканини характеризується значними порушеннями (гіпертонусом судин, нестійкістю судинного тонусу з тенденцією до ангіоспазму, порушенням пружноеластичних властивостей судинної стінки, підвищенням периферичного судинного опору з утрудненням венозного відтоку із порожнини черепа, асиметрією кровонаповнення, ознаками патологічної звивистості судин), особливо вираженими у вертебро-базилярному басейні.

Основний зміст роботи