Клініко-діагностичні особливості перебігу неврологічних проявів остеохондрозу хребта при різних рівнях переважної локалізації патології. Особливості змін вегетативної нервової системи при даній патології за даними клінічних та параклінічних досліджень.
Аннотация к работе
Проблема остеохондрозу хребта та його неврологічних проявів залишається вельми актуальною, оскільки ця патологія вражає найбільш працездатну частину населення в молодому і середньому віці і займає третє місце в структурі причин втрати працездатності осіб цих вікових груп (Антонов И.П., 1996; Богачева Л.А., 1997). За даними вітчизняної та зарубіжної літератури, так і не склалась єдина точка зору про те, що являється першопричиною в розвитку цього захворювання: зміни в нервовій системі, чи зміни в міжхребцевих дисках та в паравертебральних мязах; яку роль відіграє внутрішній стану організму пацієнтів та оточуюче середовище (Исакова Н.В., 1997; Скоромец А.А., Скоромец Т.А., Шумилина А.П., 1997; Гревеллинг А., Брейер К., 1997). Це викликає певні труднощі в розробці комплексу лікувально-профілактичних заходів та в проведені експертної оцінки втрати здоровя осіб з неврологічними проявами остеохондрозу хребта. Мета роботи: на основі комплексного методичного підходу уточнити роль нервової системи в патогенетичних механізмах остеохондрозу хребта та виявити клініко-діагностичні особливості його неврологічних проявів для оптимізації лікувального, профілактичного та експертного процесів. Проаналізувати дані співставлення патоморфологічних змін в спинному мозку, дисках та хребцях з даними рентгенологічних ознак остеохондрозу хребта у раптово померлих осіб різних вікових груп.Здійснено поглиблене обстеження 1093 осіб з неврологічними проявами остеохондрозу хребта у віці від 14 до 78 років, які перебували на лікуванні в Інституті травматології і ортопедії АМН України за період з 1986 по 2000 р.р. Контрольну групу склали 30 осіб без клінічних проявів остеохондрозу хребта та 51 практично здорова особа - донори крові. За рівнем локалізації процесу переважали ураження попереково-крижового відділу хребта (642 особи - 59 %), в 24 % (267 осіб) мала місце поширена (генералізована) форма. У чоловіків, дещо частіше ніж у жінок, зустрічалися неврологічні прояви при локалізації процесу на рівні попереково-крижового відділу хребта (345 чоловіків проти 288 жінок), а у жінок - при поширеній (генералізованій) формі остеохондрозу хребта (161 жінка проти 106 чоловіків). Для розробки диференційних критеріїв вертеброгенного болю нами було обрано ряд нозологій, які супроводжуються болем в спині: а) деформівний коксартроз (обстежено 171 пацієнт); б) природжена спондилоепіфізарна дисплазія (обстежено 25 пацієнтів); в) остеомієліт хребта та кісток кінцівок (обстежено 42 пацієнти); г) ампутаційні кукси кінцівок (обстежено 103 пацієнти); д) герпетичний гангліоніт (обстежено 104 пацієнти). Патоморфологічні дослідження були проведені у 41 раптово померлих різних вікових груп у перші 8 - 15 годин з моменту смерті з метою дослідження співвідношення наявності та ступеня дегенеративно-дистрофічних змін в хребцях, міжхребцевих дисках, структурах спинного мозку та в корінцях.1.У дисертації подано нове вирішення наукової проблеми, яка має велике теоретичне і практичне значення, оскільки з позицій комплексного методичного підходу, який базується на багатофакторному сучасному дослідженні, визначено і доведено, що нервова система відіграє одну із провідних ролей у виникненні і маніфестації остеохондрозу хребта, що є підгрунтям для оптимізації профілактики, лікування та експертизи працездатності цієї патології. Ступінь розладів в периферичному мікроциркуляторному руслі хворих на остеохондроз хребта, який зафіксований методами безконтактної тепловізійної термодіагностики та телевізійної капіляроскопії, залежить не тільки від різновиду неврологічних проявів цієї патології, але і від ступеня компенсації та направленості вегетативних нервових реакцій. Ультразвукова сонографія хребців та паравертебральних тканин дозволила обєктивізувати ранні прояви дегенеративно-дистрофічних та нейротрофічних розладів в цих структурах і обгрунтувати показання до більш раннього їх лікування. У 79 % випадків у хворих, прооперованих з приводу гриж міжхребцевих дисків, виявлена залежність між характером патоморфологічних змін в міжхребцевому диску та неврологічними проявами патології: у пацієнтів з рефлекторними неврологічними проявами остеохондрозу хребта переважали дегенеративно-дистрофічні зміни у відповідному міжхребцевому диску та в гіалінових хрящах оточуючих хребців; у хворих з компресійними та компресійно-судинними неврологічними синдромами, окрім зазначених дегенеративно-дистрофічних змін, спостерігалися і в самому хребці, здебільшого по типу хронічного ішемічного синдрому кісткової тканини. (магніто-резонансна компютерна томографія хребців та спинного мозку, ультразвукова сонографія міжхребцевих дисків та паравертебральних тканин, безконтактна тепловізійна термодіагностика, телевізійна капіляроскопія, вегетативні кардіоваскулярні тести) та впровадження запропонованого комплексного консервативного лікування хворих з неврологічними проявами остеохондрозу хребта, яке поряд з відомими схемами лікування, включало комплексну фармакопунктуру хондропротекторами, ноотропами, судинним