Клініко-діагностичні особливості перебігу неврологічних проявів остеохондрозу хребта при різних рівнях переважної локалізації патології. Особливості змін вегетативної нервової системи при даній патології за даними клінічних та параклінічних досліджень.
При низкой оригинальности работы "Неврологічні аспекти остеохондрозу хребта (патогенез, клініка та лікування)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Проблема остеохондрозу хребта та його неврологічних проявів залишається вельми актуальною, оскільки ця патологія вражає найбільш працездатну частину населення в молодому і середньому віці і займає третє місце в структурі причин втрати працездатності осіб цих вікових груп (Антонов И.П., 1996; Богачева Л.А., 1997). За даними вітчизняної та зарубіжної літератури, так і не склалась єдина точка зору про те, що являється першопричиною в розвитку цього захворювання: зміни в нервовій системі, чи зміни в міжхребцевих дисках та в паравертебральних мязах; яку роль відіграє внутрішній стану організму пацієнтів та оточуюче середовище (Исакова Н.В., 1997; Скоромец А.А., Скоромец Т.А., Шумилина А.П., 1997; Гревеллинг А., Брейер К., 1997). Це викликає певні труднощі в розробці комплексу лікувально-профілактичних заходів та в проведені експертної оцінки втрати здоровя осіб з неврологічними проявами остеохондрозу хребта. Мета роботи: на основі комплексного методичного підходу уточнити роль нервової системи в патогенетичних механізмах остеохондрозу хребта та виявити клініко-діагностичні особливості його неврологічних проявів для оптимізації лікувального, профілактичного та експертного процесів. Проаналізувати дані співставлення патоморфологічних змін в спинному мозку, дисках та хребцях з даними рентгенологічних ознак остеохондрозу хребта у раптово померлих осіб різних вікових груп.Здійснено поглиблене обстеження 1093 осіб з неврологічними проявами остеохондрозу хребта у віці від 14 до 78 років, які перебували на лікуванні в Інституті травматології і ортопедії АМН України за період з 1986 по 2000 р.р. Контрольну групу склали 30 осіб без клінічних проявів остеохондрозу хребта та 51 практично здорова особа - донори крові. За рівнем локалізації процесу переважали ураження попереково-крижового відділу хребта (642 особи - 59 %), в 24 % (267 осіб) мала місце поширена (генералізована) форма. У чоловіків, дещо частіше ніж у жінок, зустрічалися неврологічні прояви при локалізації процесу на рівні попереково-крижового відділу хребта (345 чоловіків проти 288 жінок), а у жінок - при поширеній (генералізованій) формі остеохондрозу хребта (161 жінка проти 106 чоловіків). Для розробки диференційних критеріїв вертеброгенного болю нами було обрано ряд нозологій, які супроводжуються болем в спині: а) деформівний коксартроз (обстежено 171 пацієнт); б) природжена спондилоепіфізарна дисплазія (обстежено 25 пацієнтів); в) остеомієліт хребта та кісток кінцівок (обстежено 42 пацієнти); г) ампутаційні кукси кінцівок (обстежено 103 пацієнти); д) герпетичний гангліоніт (обстежено 104 пацієнти). Патоморфологічні дослідження були проведені у 41 раптово померлих різних вікових груп у перші 8 - 15 годин з моменту смерті з метою дослідження співвідношення наявності та ступеня дегенеративно-дистрофічних змін в хребцях, міжхребцевих дисках, структурах спинного мозку та в корінцях.1.У дисертації подано нове вирішення наукової проблеми, яка має велике теоретичне і практичне значення, оскільки з позицій комплексного методичного підходу, який базується на багатофакторному сучасному дослідженні, визначено і доведено, що нервова система відіграє одну із провідних ролей у виникненні і маніфестації остеохондрозу хребта, що є підгрунтям для оптимізації профілактики, лікування та експертизи працездатності цієї патології. Ступінь розладів в периферичному мікроциркуляторному руслі хворих на остеохондроз хребта, який зафіксований методами безконтактної тепловізійної термодіагностики та телевізійної капіляроскопії, залежить не тільки від різновиду неврологічних проявів цієї патології, але і від ступеня компенсації та направленості вегетативних нервових реакцій. Ультразвукова сонографія хребців та паравертебральних тканин дозволила обєктивізувати ранні прояви дегенеративно-дистрофічних та нейротрофічних розладів в цих структурах і обгрунтувати показання до більш раннього їх лікування. У 79 % випадків у хворих, прооперованих з приводу гриж міжхребцевих дисків, виявлена залежність між характером патоморфологічних змін в міжхребцевому диску та неврологічними проявами патології: у пацієнтів з рефлекторними неврологічними проявами остеохондрозу хребта переважали дегенеративно-дистрофічні зміни у відповідному міжхребцевому диску та в гіалінових хрящах оточуючих хребців; у хворих з компресійними та компресійно-судинними неврологічними синдромами, окрім зазначених дегенеративно-дистрофічних змін, спостерігалися і в самому хребці, здебільшого по типу хронічного ішемічного синдрому кісткової тканини. (магніто-резонансна компютерна томографія хребців та спинного мозку, ультразвукова сонографія міжхребцевих дисків та паравертебральних тканин, безконтактна тепловізійна термодіагностика, телевізійна капіляроскопія, вегетативні кардіоваскулярні тести) та впровадження запропонованого комплексного консервативного лікування хворих з неврологічними проявами остеохондрозу хребта, яке поряд з відомими схемами лікування, включало комплексну фармакопунктуру хондропротекторами, ноотропами, судинним
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы