Місце і роль знакових морфологій в структурі образотворчої діяльності. Діяльнісна специфіка образотворчої мови, за допомогою якої знакові морфології втілюються нa матеріалі образотворчого мистецтва. Іконічні складові в процесі створення зображення.
Сучасна культурна ситуація в художній діяльності характеризується заочно виявленим плюралізмом думок, цінносних орієнтацій, підходів до створення зображення і до самого твору. При цьому розвиток живопису Нового часу від нормативних естетик бароко і класицизму до імпресіонізму був прагненням "прорватись" крізь протипоставлену Натурі культурну норму і наблизитися у творі до споглядальної природності аж до повної невідрізненості вражень від живопису і від зображуваного ним обєкта. В результаті формується розуміння незливаності екологічних ніш культури і натури, діяльнісного і природного начал, що робить назрілим вивчення не тільки кінцевих результатів - продуктів і творів культурної діяльності, - але і закономірностей створення артефактів. Пропонована дисертація зосереджується на вивченні співвідношення вербальних і невербальних - іконічних - складових у художній діяльності в процесі створення зображення. Разом з тим, у нинішній соціокультурній ситуації питання про співвідношення вербальних і іконічних складових у художній діяльності в процесі створення зображення набуває особливої трактовки.Частина 1 "Аналіз вербальної і іконічної складових в процесі створення зображення" містить три розділи. У межах середньовічної канонічної художньої діяльності смисловим контекстом, в якому формувалися знакові морфології конкретних пластичних образів, була проблема подібності зображуваного і зображення, що усвідомлювалась як проблема встановлення однозначної відповідності між умоглядними - вербальними-уявленнями Святого письма і їх візуальним - іконічним - втіленням. В них вербальні описи забезпечують звязок між обєктом і його зображенням - тобто власне подібність. У процесі створення зображення знакова морфологія є сполучною ланкою між композицією - організованістю площини зображення, яка в оперативному плані комунікації, - і конструкцією - організованістю обєкта зображення, що домінує в інформаційному плані комунікації. Знакова морфологія - специфічний комунікативний інтелектуальний засіб, який використовується в образотворчій діяльності для встановлення однозначної подібності обєкта і зображення.Пластичне мислення характеризується внутрішню суперечливою єдністю - "незлитної і нероздільної" - вербального і іконічного начал, які в сукупності забезпечують життєву конкретність і культурну смислонасиченість зображення, що створюється художником. Співвіднесення вербальних і іконічних знакових систем формує в пластичному мисленні особливу текстову дійсність - знакових морфологій, - до функції якої входить моделювання подібності між зображенням і зображуваним в образотворчій діяльності.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
