Перше в Україні дослідження теоретичних та практичних аспектів застосування неустойки як способу забезпечення виконання зобов’язання та міри цивільно-правової відповідальності. Правова природа неустойки в цивільному праві. Її місце серед інших інститутів.
Зазначеній меті слугують різноманітні способи забезпечення виконання зобовязань та міри цивільно-правової відповідальності, серед яких значне місце займає неустойка. Проблема застосування неустойки в цивільному праві досліджувалася вченими в різні часи, про що свідчать ґрунтовні монографічні дослідження, а саме: "Договорная неустойка и интерес" М.Я. Обєктом дослідження є відносини, що складаються у звязку із застосуванням неустойки як способу забезпечення виконання зобовязання та стягненням (передачею) неустойки як форми цивільно-правової відповідальності. Використання при проведенні дослідження зазначених та інших загальнонаукових та галузевих методів дозволило автору проаналізувати правову природу неустойки та її місце серед способів забезпечення виконання зобовязань та форм цивільно-правової відповідальності; дослідити особливості застосування неустойки на кожному етапі її існування. З метою визначення правової природи неустойки пропонується розмежувати поняття "неустойка", яка є способом забезпечення виконання зобовязання, та "стягнення (передача) неустойки", що є формою (мірою) цивільно-правової відповідальності.Етапи розвитку положень про неустойку в цивільному праві, що діяло на території України: Дореволюційний період (до 1917 р.) - характеризується відсутністю нормативного визначення неустойки при її достатньо широкому застосуванні на практиці. На підставі проведеного аналізу зроблено висновок, що стосовно правової природи неустойки серед дослідників немає єдиної точки зору, хоча більшість все-таки дотримується підходу про подвійну правову природу неустойки, яка одночасно є і способом забезпечення виконання зобовязань, і мірою цивільно-правової відповідальності. Для полегшення розуміння правової природи цього інституту автором пропонується розмежувати поняття "неустойка", яка є способом забезпечення виконання зобовязань, і "стягнення (передача) неустойки", що є формою (мірою) цивільно-правової відповідальності. З моменту укладення сторонами угоди про неустойку або підписання договору, який забезпечується законною неустойкою, і до моменту порушення зобовязання неустойка є способом забезпечення виконання зобовязань. У звязку з викладеним дисертанткою робиться пропозиція розмістити норми, що стосуються неустойки як способу забезпечення виконання зобовязання (поняття, предмет, види неустойки тощо), у Главі 49 нового Цивільного кодексу України "Забезпечення виконання зобовязання", а положення про стягнення (передачу) неустойки як міри цивільно-правової відповідальності (співвідношення неустойки та збитків, зменшення неустойки за рішенням суду) - у Главі 51 "Правові наслідки порушення зобовязання.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
