Неурядові організації як суб’єкти вироблення державної політики - Автореферат

Сучасна світова урядова практика довела, що однією з базових умов підвищення якості управлінських рішень є залучення до процесів вироблення державної політики неурядових організацій як повноцінних субєктів вироблення державної політики. Зокрема, мова йде про ті організації, які займаються дослідженнями суспільно значущих проблем. Отже, існує потреба всебічного вивчення таких інституцій, розробки і впровадження практичних рекомендацій щодо їх залучення до процесів вироблення державної політики в Україні. Активне залучення цих інституцій до процесу вироблення державної політики саме як його субєктів дозволить суттєво підвищити результативність державного управління в Україні. Виникненню неурядових організацій, які займаються дослідженнями суспільно значущих проблем, передували радянські “громадські” організації, так звані “неформальні організації” доби перебудови, та сучасні громадські організації, дослідженню яких присвячені роботи О.У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено ступінь наукової розробленості науково-практичного завдання, указано на звязок роботи з науковими програмами, сформульовано мету, завдання та гіпотезу дослідження, визначені його обєкт і предмет, охарактеризовано методологічну базу, висвітлено наукову новизну отриманих результатів роботи, її наукове та практичне значення, подано інформацію про апробацію і впровадження результатів роботи, відомості про публікації за темою дисертації, зазначено структуру дисертації та її обсяг. У першому розділі - “Теоретичні засади дослідження неурядових організацій” - проаналізовано сучасний стан наукових розробок з теми дисертаційної роботи, запропоновано поняття “неурядова дослідна організація” та його визначення, проаналізовані типи класифікацій даних інституцій. Аналіз літератури дозволив визначити, що у СРСР проводилися дослідження неурядових організацій, які називали “громадські організації” (ГО) або “масові організації”. Джерельну базу, створену в цей період, можна поділити на три групи, відповідно до змісту питань, що розглядалися в цих дослідженнях: визначення ГО та їх видів, ролі в суспільстві, відмінності від інших добровільних обєднань; У середині 90-х рр. на території колишнього СРСР, у тому числі й в Україні, з кола громадських організацій починає виокремлюватися група неурядових організацій, які займаються дослідженням суспільно значущих проблем.Як свідчить аналіз літератури, проблеми виникнення, розвитку й діяльності неурядових організацій, зокрема тих, які займаються дослідженнями суспільно значущих проблем, у країнах розвиненої демократії вже давно стали предметом науково-теоретичних та прикладних досліджень (автором було вперше введено у вітчизняний науковий обіг результати 42 англомовних праць з досліджуваної теми). Виходячи зі ступеня розробки питання, пріоритетними напрямами пропонується вважати такі: процес та механізми взаємодії органів державної влади та неурядових організацій у виробленні державної політики; проблема нормативно-правового, організаційно-фінансового та кадрового забезпечення діяльності неурядових організацій, які займаються дослідженнями суспільно значущих проблем; роль неурядових організацій у процесі аналізу державної політики; підготовка професійних аналітиків політики. За результатами проведеного аналізу існуючих наукових підходів до визначення неурядових організацій, які займаються дослідженнями суспільно значущих проблем, автором запропоновано ввести у вітчизняний науковий обіг поняття “неурядова дослідна організація”, з таким визначенням: “неурядова дослідна організація - це незалежна, неприбуткова організація, яка обєднує фахівців, що мають спеціальні знання, метою діяльності якої є досягнення суспільного блага, а головними засобами його досягнення - дослідження конкретних суспільно значущих проблем, вироблення відповідних рекомендацій, їх просування в державну політику”. Вивчення ролі неурядових дослідних організацій у виробленні державної політики на прикладі США, Канади та країн Європи дозволило стверджувати, що в разі залучення НУДО до розробки державно-управлінських рішень та надання їм статусу субєктів вироблення державної політики вони можуть стати дієвим інструментом підвищення результативності державного управління. Формування результативного процесу залучення неурядових дослідних організацій до вироблення державної політики в Україні вимагає розвязання кількох проблем: нормативно-законодавче закріплення поняття НУДО та усунення недосконалості нормативно-правового забезпечення діяльності НУДО як субєктів вироблення державної політики; підготовка достатньої кількості фахівців для неурядових дослідних організацій, що може бути вирішено шляхом розробки спеціальних курсів та навчальних програм для фахівців неурядових дослідних організацій; подолання ментальної та інформаційної проблем розвитку НУДО в Україні шляхом розробки та проведення тренінгів для працівників органів державної влади та місцевого самоврядування з розяснення сутності НУДО, їх ролі та можливостей у

Основний зміст роботи