Механічні властивості вапняку-черепашнику одеського регіону. Особливості спільної роботи буронабивних паль при дії вертикальних вдавлюваючих і висмикуваючих навантажень. Показники граничного опору на одновісний стиск і структурної міцності черепашнику.
Зведення будинків підвищеної поверховості з багатоярусними підземними приміщеннями, а також підсилення фундаментів викликають необхідність використання вапняку-черепашнику у якості основ різних видів фундаментів і, в першу чергу, із буронабивних паль. Параметри, що визначають опір стисненню під пятою та зсування по бічній поверхні буронабивних паль - відсутні. Метою дисертаційної роботи є експериментальні дослідження параметрів, що визначають несучу здатність буронабивних паль у вапняку-черепашнику. досліджені особливості процесу, що визначає спільну деформацію буронабивних паль і вапняку-черепашнику, на базі чого встановлено характер розподілу навантаження опором по боковій поверхні і під підошвою палі; встановлені регіональні коефіцієнти умов роботи буронабивних паль у вапняку-черепашнику і значення опору зрушенню вздовж бічної поверхні, що дозволило розробити рекомендації розрахунку їх несучої здатності на вдавлювальні і висмикувальні навантаження.Terzaghi та інших, які експериментально отримали дані розподілу сил тертя уздовж бічної поверхні і опору під вістрям палі, встановили закономірності їх розвитку зі збільшенням навантаження аж до досягнення процесу руйнування грунтової основи. Навантаження, які перевищують граничні значення бічній силі тертя, передаються підошвою палі на ущільнене ядро, в межах якого наростають пружні і залишкові деформації. До таких умов відноситься геологічна будова грунтових товщ одеського регіону, яка характеризується наявністю вапняку-черепашнику, що залягає на глибинах 4-23 м від поверхні. Наявні окремі дані про поведінку вапняку-черепашнику під навантаженням свідчать про те, що він не є скельною основою, тому використання методу розрахунку паль в цій породі як паль-стійок не відповідає реальним процесам деформування середовища. Опір зрушенню fc уздовж бічної поверхні буронабивних паль у лабораторних умовах і межу міцності на одноосьовий стиск Rc визначали на силовому стенді, що представляє собою прес, схема якого показана на рис.Вперше на основі комплексних досліджень вапняку-черепашнику в лабораторних і польових умовах встановлено показники його механічних характеристик: межі міцності на одноосьовий стиск Rc; структурної міцності pstr, а також опору зрушенню по боковій поверхні буронабивних паль fc в повітряно-сухому і водонасиченому стані як вздовж, так і поперек шаруватості. Визначено значення і характер розподілу опору зрушенню вздовж бокової поверхні буронабивних паль у лабораторних і польових умовах. Встановлено раніше не вивчене явище трансформації граничного опору зрушенню породи з непорушеною структурою fc в опір тертю f в міру руйнування структурних звязків уздовж стовбура палі при її переміщенні, в тому числі пружному стиску, шляхом повторного завантаження моделей палі після "зриву". Середні показники межі міцності на одноосний стиск Rc вздовж шаруватості збільшилися на 89%, структурної міцності pstr зросли на 26%, а опору зрушенню fc уздовж бічної поверхні паль знизилися на 16%.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
