Стан системи міжнародної безпеки на початку нового тисячоліття. Особливості сучасної геополітичної та геоекономічної ситуації. Нові реалії "світу приватизованого насильства" та їх вплив на стратегії безпеки в національному та в міжнародному вимірі.
Дьюіт, у звязку з відступом ядерної загрози, підходи до забезпечення стабільності й безпеки стали переглядатися з погляду «деградації навколишнього середовища і його здатності поглинати шкідливі наслідки, постачання стратегічними мінеральними ресурсами, поширення наркотиків, неконтрольованого переміщення великих мас капіталу або населення, епідемій, тероризму...» [7,2]. По-друге, у діалектичному дедуктивно-індуктивному звязку при розгляді нових загроз міжнародної безпеки існує певний крен убік першої її складової: домінуючий стиль наукового пошуку на цьому напрямку аналіз конкретних елементів (тероризм, міграція або транснаціональна злочинність). «Вихідною точкою» може стати та обставина, що в умовах трансформації жорсткої біполярної структури на аморфну структуру, «вторгнення» нових дійових осіб в усі сфери міжнародної політики як «низької» (спортивні, культурні, освітні, наукові контакти тощо), так і «високої» (дипломатія та питання «війни чи миру») набуло воістину обвального характеру. Обєднуючи всіх тих, хто використовує насильство у своїх цілях, з «терористами», в багатьох випадках влада не тільки втрачає «легітимну» спроможність адекватно «опанувати» сам феномен приватизованого насильства, але й отримує зручний (хоча й не дуже легітимний) привід для розправи із супротивниками, що також застосовують насильство для досягнення своїх політичних цілей. Якщо подивитися на проблему із цього погляду, то виявиться, що «світ приватизованого насильства» складається принаймні із півдесятка груп, що істотно різняться між собою: (1) приватних фірм чи організацій, що надають послуги з забезпечення безпеки та охорони або суміжні («приватні армії» тощо) [5]; (2) організованої злочинності, яка використовує насильство (піратство, торгівля людьми, зброєю тощо) з метою отримання прибутків; (3) терористів, які використовують насильство для досягнення політико-ідеологічних чи релігійно-ідеологічних цілей; а також (4) воєнізованих формувань і повстанців, які використовують насильство для досягнення владно-політичних цілей, або (5) протестних груп («антиглобалістів» та ін.), що вдаються до насильства аби «заявити про себе» чи популяризувати свої ідеї (показовою є справа т.зв.
Список литературы
1. Горбулін В. Український фронт Четвертої світової війни // Дзеркало тижня. 2006. № 29 (608) //
2. Дмитриев Т. Насилие эпохи «постмодерна». От классической войны национальных государств к новым транснациональным войнам // Политический журнал. 2004. № 40 (43).
3. Крашенинникова В.Ю. Война на аутсорсинге // Россия в глобальной политике. 2008. № 1.
4. Фурсов А.И. На закате Современности: Терроризм или всемирная война? // Русский исторический журнал. 1999. Т.2. № 3.
5. Целуйко В.О. Приватні військові компанії і приватизація функцій держави у воєнній сфері // Стратегічна панорама. 2006. № 1.
6. Цыганков П.А. Национальная идентичность и политико-экономические стратегии в постсоветском пространстве (о новых исследовательских подходах в международных отношениях) // Вопросы философии. 2001. № 11.
7. Dewitt D.B. The New Global Order and the Challenges to International Security // Building a New Global Order. Emerging Trends in International Security. / Ed. by D. Dewitt, D. Haglund, J. Kirton. Toronto; Oxford; New York: Oxford University Press, 1993.
8. Myers N. The Environmental Basis of Political Stability. Ultimate Security. New York; London: W.W.Norton and Company, 1993.
9. Nicholson M. Linfluence de lindividu sur le systeme international. Considerations sur les structures // Lindividu dans la politique unternationale / Michel Girard (dir.). Paris, 1994.
10. Steele R. On intelligence: spies and secrecy in an open world. Fairfax: AFCEA International Press, 2000.
Размещено на
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
