Непсихотичні форми порушень психічної сфери у хворих на хронічні соматичні захворювання (клініка, систематика, критерії діагностики та принципи терапії) - Автореферат

Згідно з висновками ВООЗ до першочергових завдань щодо покращення психічного здоровя належить “… забезпечення гідного психосоціального стану людей та наявності комплексних служб по наданню допомоги хворим на хронічні неінфекційні захворювання, які мають проблеми повязані з психічним здоровям” (WHO,2000). Серед хворих на хронічні соматичні неінфекційні захворювання поширеність порушень психічної сфери та дезадаптивних форм реагування на захворювання досягає 70-100% (Напрєєнко О.К., 1995,1996, 1997; Прокудін В.Н. та ін.,1998; Бухарєва С.В. та ін.,2000; Цивілько М.А., Коркіна М.В., 2000). То ж проблема психопатологічних проявів у хворих на соматичні захворювання в наші часи не тільки не втрачає, а навпаки набуває ще більшої актуальності, бо значна частина цих хворих потребує корекції психоемоційного стану, найефективнішим засобом якої є психотерапія (Влох І.Й. та ін., 1995; Остапенко А.Л., 1996; Філатов А.Т. та ін., 1998; Сиропятов О.Г., 1998; Морозов О.М., 1999; Смулевич А.Б та ін., 1999, 2000; Уриваєв В.А., 2000; Гавенко В.Л. та ін., 2002; Кустов А.Д. та ін., 2002; Михайлов Б.В. та ін., 2002). Цей напрямок досліджень останніми роками набув подальшого розвитку у вивченні психічного стану хворих при онкологічній патології, термінальних станах та невиліковних соматичних захворюваннях, застосуванні хронічного гемодіалізу, трансплантації життєвоважливих органів тощо (Балабуха О.С., 1996, 1998; Главацький А.Я., Канюка Ю.І., 1999; Марасанов С.Б., 1999; Коротєєва В.В., 2000; Марилов В.В., Лукіна О.А., 2000; Туревський І.І. та ін., 2000; Виговська Є.М. та ін., 2000, 2002; Ольхов О.Г. та ін., 2002; Strepparava et al., 1998), в той час як кількість цих хворих є ще меншою. Відповідно і спроби систематизації непсихотичних порушень психічної сфери у хворих на соматичні захворювання, на відміну від психотичних та суто психосоматичних, зводяться до констатації наявності тих, чи інших психопатологічних синдромів невротичного рівня, або розподілу їх на соматогенії та нозогенії, або віднесення їх до пограничних станів, чи станів психічної дезадаптації.Відповідно до поставлених задач на першому етапі нами було проведено клініко-психопатологічне, експериментально-психологічне та нейрофізіологічне дослідження 800 хворих на хронічні соматичні захворювання, що проходили стаціонарне лікування в Харківській обласній клінічній лікарні, із них 202 хворих на хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту, 196 - серцево-судинної системи, 198 - органів дихання і 204 - цукровий діабет. При електроенцефалографічному дослідженні основну групу склали 120 хворих на хронічні соматичні захворювання з клінічно вираженими непсихотичними порушеннями психіки і 40 - з реакціями психічної дезадаптації (по 40 - шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної системи, органів дихання і цукровий діабет). Непсихотичні порушення психіки у хворих на соматичні захворювання виявилися неоднорідними і серед них можна було виділити 4 основні форми: 1).Реакції психічної дезадаптації, що виникли у хворих на соматичні захворювання в результаті поточних психологічних впливів, в тому числі і соматичного страждання (РПД) - 55,7±1,8%; 2).Соматогенний астенічний симптомокомплекс, що сформувався внаслідок нейротоксичного та психотравмуючого впливу соматичного захворювання (САСК) - 18,3±1,4%; 3).Гострі невротичні розлади, які виникли у соматичних хворих в результаті перенесених психотравм (ГНР) - 10,6±1,1%; 4).Невротичні розлади із затяжним перебігом, на фоні яких виникло соматичне захворювання (НРЗП) - 15,4±1,3%. При різних хронічних соматичних захворюваннях непсихотичні порушення психіки мали певні особливості: РПД достовірно частіше зустрічалися у хворих на цукровий діабет (70,1±3,2%), НРЗП - у хворих на захворювання шлунково-кишкового тракту (28,2±3,5%), ГНР - серцево-судинної системи (23,5±3,0%), а САСК діагностувався приблизно з рівною частотою у хворих із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, органів дихання та цукровий діабет (21,8±2,9% - 20,1±2,8%), а серцево-судинної системи - тільки у 9,7±2,1% випадків. По нозологічних групах найвища питома вага типів реагування на хворобу з явищами інтра-та інтерпсихічної соціальної дезадаптації відзначалася у хворих на цукровий діабет і захворювання шлунково-кишкового тракту (відповідно 95,0±0,9% і 88,6±1,4%), менша - у пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи та органів дихання (відповідно 84,4±1,5% і 82,3±1,5%).Непсихотичні порушення психіки у хворих на соматичні захворювання не є однорідними і серед них можна виділити 4 основні форми: реакції психічної дезадаптації, що виникли у хворих на соматичні захворювання в результаті поточних психологічних впливів, в тому числі і соматичного страждання (55,7±1,8%); соматогенний астенічний симптомокомплекс, що сформувався внаслідок нейротоксичного та психотравмуючого впливу соматичного захворювання (18,3±1,4%); гострі невротичні розлади, які виникли у соматичних хворих в результаті перенесених психотравм (10,6±1,1%); невротичні розлади із затяжним перебігом (особистісні

2. Основний зміст роботи