Історія розвитку прямого і непрямого оподаткування, їх співвідношення та зв"язок між ними. Економічна суть непрямих податків (ПДВ, акцизний збір, мито). Особливості акцизного збору, методика його розрахунку. Поняття, види, нарахування та сплата мита.
Ми будемо розглядати систему в цілому, зясуємо, яке місце непрямі податки займають в загальній системі оподаткування в Україні. Спираючись на нормативні документи, дамо визначення поняттям: «непрямі податки», «податок на додану вартість», «акцизний збір», «мито» та ін. Проаналізуємо обєктивні інтеграційні процеси і місце в них України та напрями подальшого удосконалення податкової системи, зокрема непрямого оподаткування, оскільки вона істотно впливає на розвиток зовнішньоекономічної діяльності й участі держави у міжнародному поділі праці. мито податок акцизнийУсі інші податки фізіократи називали непрямими, оскільки такі податки повинні, зрештою, “лягти на землю”. Прямим податком він вважає лише той, який справляється безпосередньо з чистого земельного доходу, усі інші податки, в тому числі особисті, промислові і податки на доходи від грошових капіталів - непрямі. Делатура з цього приводу: “Для декого з економістів прямі податки це ті, за допомогою яких законодавець прямо звертається до тих, кого він хоче обкласти податком, непрямі - ті, якими він намагається оподаткувати платників через посередників, розраховуючи на перекладність.” Відповідно до цих трьох способів оподаткування маємо три основні види податків: податки на придбання, податки на володіння та податки на споживання. Такі податки можуть бути названі податками на предмети споживання; вони відповідають податкам непрямим.Податок на додану вартість було запроваджено у 1992 р. замість раніше чинних податку з обороту та податку з продажу, справляння яких будувалося на системі планово-централізованих цін. Закон містить 11 статей, якими визначено категорії платників ПДВ, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних податком та звільнених від оподаткування експортних та імпортних операцій, порядок спеціальної реєстрації платників ПДВ, визначення податкового кредиту та податкових зобовязань. Платниками податків, зборів та інших обовязкових платежів є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з чинним законодавством в Україні покладено обовязки сплати податків, зборів та інших обовязкових платежів Платники податків та зборів (обовязкових платежів) зобовязані: 1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання в терміни, встановлені законами; 2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність і інші документи й відомості, повязані з обчисленням та сплатою податків і зборів (обовязкових платежів); 3) сплачувати належні суми податків та зборів (обовязкових платежів) у визначені законами терміни; 4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи повязані з утриманням обєктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів (обовязкових платежів). Залежно від періодичності стягнення: - Разові - податки, що сплачуються один раз протягом певного часу (частіше всього - податкового періоду) при здійсненні певних дій (податок з власників транспортних засобів; податок з майна, що переходить в порядку спадкування або дарування).Платник податку - особа, яка зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, що ввозить (пересилає) товари на митну територію України. Згідно з цим нормативним актом платником податку є: 1)особа, у якої загальна сума від здійснення оподатковуваних операцій з поставки товарів (послуг), в тому числі з використанням локальної або глобальної компютерної мережі, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобовязань третім особам протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість); 2)будь-яка особа, що імпортує (для фізичних осіб - ввозить (пересилає)) товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того, який режим оподаткування вона використовує згідно із законодавством, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих платниками податку, які ввозять (пересилають) товари (предмети) у супроводжувальному багажі або отримують їх як поштове відправлення неторгового обороту в обсягах, що не підлягають оподаткуванню відповідно до митного законодавства (крім ввезення транспортних засобів чи запасних частин до них такими фізичними особами), та нерезидентів, які пересилають поштові відправлення згідно з правилами Міжнародного поштового союзу на митну територію України, та одержувачів таких поштових відправлень. Уразі ввезення (пересилання) товарів (предметів) фізичними особами, не зареєстрованими як платники цього податку, в обсягах, що перевищують неторговий оборот, який підлягає оподаткуванню, такі особи сплачують податок на додану вартість під час перетину такими товарами (предметами) митного кордону України без реєстрації , виходячи з митної вартості товарів (предметів
План
План
Вступ
1. Теоретичні основи виникнення та розвитку непрямого оподаткування
1.1 Історія розвитку прямого і непрямого оподаткування, їх співвідношення та звязок між ними
