Непружне розсіяння електронів з енергією до 2 ГеВ на ядрах 2Н, 3Не, 4Не, 9Ве, 12С - Автореферат

Вивчення процесів непружного розсіяння релятивістських електронів на атомних ядрах є важливим методом, за допомогою якого може бути розвязано багато задач фізики ядра і елементарних частинок: 1) вивчено значення різних механізмів реакції; 2) перевірено моделі ядер; 3) знайдено відомості про нуклон-нуклонну і нуклон-ядерну взаємодії; 4) досліджено структуру хвильових функцій; 5) зясовано значення ненуклонних ступенів свободи в ядрах. Головна задача полягала в здобуванні, накопиченні, систематизації, узагальненні та всебічному аналізі експериментальних даних з розсіяння електронів на ядрах А = 2 - 12 в області квазивільного піку (КВП), піку електронародження піонів (ПЕП) та проміжній, так званій dip-області між КВП та ПЕП, у широкому діапазоні кінематичних умов вимірювань; здобуванні інформації по цілій низці важливих проблем ядерної фізики. Предмет дослідження - диференціальний переріз, закономірності та особливості його поведінки від кінематичних умов вимірювань, які спостерігаються в енергетичних спектрах та кутових розподілах продуктів реакції при взаємодії релятивістських електронів з ядрами. Методи дослідження - для проведення експериментальних досліджень на виході лінійного прискорювача електронів з енергією до 2 ГЕВ (ЛПЕ-2 ГЕВ) використовувалося спеціалізоване обладнання, яке розроблялося для вивчення електромагнітної взаємодії ядер та нуклонів. Уперше здобуто експериментальну залежність зсуву максимуму КВП стосовно піку пружного EN-розсіяння для ядра 3Не в інтервалі переданих 3-імпульсів 1,6 - 3 Фм-1.У першому розділі розглянуто експериментальне обладнання, яке використовувалося для дослідження електромагнітної структури ядер і нуклонів за допомогою релятивістських електронів лінійного прискорювача Національного наукового центру “Харківський фізико-технічний інститут” з енергією до 2 ГЕВ. У другому розділі розглянуто методику вимірювань та первинної обробки енергетичних спектрів (е, е")-і (е, ер)-реакції; знаходження зсуву розташування максимуму КВП на ядрі стосовно точки спектру, яка відповідає вільній EN-кінематиці; врахування іонізаційних, радіаційних та кулонівських поправок. Розсіяні під кутом qe електрони і вибиті з ядер мішені протони під кутом qp після аналізу по імпульсу магнітними спектрометрами реєструвалися багатоканальними сцинтиляційними телескопами, які були розміщені у фокальних площинах відповідних магнітів. Диференціальний переріз також порівнюється з розрахунками на основі ОМГО та розрахунками з ATMS-розподілом нуклонів в ядрі 4Не за імпульсами, який знайдено для потенціалу РМК: r(р) = а-3/2р-3/2(1 st3/2)-1[ехр(-р2/а) s(ехр(-р2/ат))], (1) де а = 0,42 Фм-2, s = 0,00286, t = 12. У підрозділі 3.3 наведено результати систематичних експериментальних досліджень з інклюзивного розсіяння релятивістських електронів з енергією 0,818 ГЕВ на ядрі 9Ве в області КВП та dip-області в діапазоні переданих імпульсів 1 - 3,6 Фм-1 і енергій до 0,400 ГЕВ.У дисертаційній роботі наведено нове розвязання наукової проблеми, повязаної з дослідженням процесів взаємодії релятивістських електронів з найлегшими та легкими атомними ядрами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ