Дослідження ситуацій, в які потрапляли остарбайтери, перебуваючи в Третьому Рейху. Аналіз сприйняття східними робітниками свого перебування у нетрудових таборах, втечі, акти спротиву чи помсти окремим німецьким громадянам, процес звільнення з "рабства".
При низкой оригинальности работы "Неповсякденність українських остарбайтерів Третього Рейху в роки Другої світової війни", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
І якщо свято - це завжди неповсякденність, то екстремальні ситуації можуть стати повсякденністю, коли людина увесь час перебуває в екстремальному середовищі [2, 30]. «У мене було таке відчуття, що нас везуть у якусь тьму, впереді тьма, яка заполонила всю душу, страху, якому вже не було межі», - пригадує колишня депортована - О. Першка обрали для роботи в сільському господарстві, бо у нього були мозолі на долонях, а отже, він умів тяжко працювати і не цурався будь-якої роботи [15, 69]. Перебуваючи в Німеччині, остарбайтери не забували про православні свята, називаючи їх «нашими»: «Сьогодні перший день нашого Великодня.., а тут ще до 6-ти годин далеко, щоб взяти вечерю, щоб хоч того смердячого супу поїсти. Інколи господарі запитували у східних робітників, коли вони відзначають те чи інше релігійне свято, щоб зробити невеликі подарунки, «... хоч який празник їхній вони й за наших питають: «А у вас коли, - допустім, - Паска чи Різдво...», прийдем ми з роботи, а нам шось ізпечене лежить на столі і або халатик, або вбуться» [18, 7-8].
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
