Непереносимість фруктози: клініка, діагностика і методи лікування в гастроентерологічній практиці - Автореферат

Відомо, що фруктоза має обмежену здатність до всмоктування в шлунково-кишковому тракті, навіть у здорових осіб, і, таким чином, може викликати або підсилювати розвиток абдомінальної симптоматики у осіб з фоновими ФЗК або іншими гастроінтестинальними розладами. Результати неконтрольованих досліджень свідчать, що частота неповної абсорбції фруктози (25 г) була вище у пацієнтів з функціональними розладами кишківника - 36-75 % (Choi Y.K., 2003; Fernandez-Banares F., 2009), в порівнянні з частотою (0-50 %), зафіксованою у здорових осіб (Ravich W.J., 1983; Truswell Не дивлячись на дані, що свідчать про можливу широку розповсюдженість непереносимості фруктози в популяції в цілому і серед пацієнтів з гастроентерологічною патологією, на теперішній час відсутній раціональний метод для діагностики цього стану. А з огляду на обмежену переносимість даного вуглеводу навіть у здорових осіб, перед нами постає проблема формування чітких, зрозумілих і простих у застосуванні дієтичних рекомендацій, які б могли використовуватися в рутинній клінічній практиці для ведення хворих з функціональними захворюваннями кишківника, а також в якості рекомендацій особам з ізольованою непереносимістю фруктози. Виявити частоту непереносимості фруктози серед пацієнтів з функціональними захворюваннями кишківника (функціональне здуття, функціональна діарея, синдром подразненого кишківника) і її вплив на перебіг захворювання.До першої групи увійшло 56 пацієнтів з СПК (36 пацієнтів із СПК-Д та 20 пацієнтів із СПК-З). Серед всіх пацієнтів цієї групи послаблення стулу мінімум у 75 % актів дефекації спостерігалось у 76 % пацієнтів, у 24 % пацієнтів спостерігалось послаблення стулу у 76-100 % актів дефекації. Серед пацієнтів цієї групи відчуття здуття живота мінімум 3 дні на місяць спостерігалось у 21,87 % пацієнтів, у 25 % пацієнтів спостерігалось відчуття здуття живота протягом 4-10 днів на місяць, у 37,5 % пацієнтів спостерігалось відчуття здуття живота протягом 11-20 днів на місяць, відчуття здуття живота протягом 21-30 днів на місяць спостерігалось у 15,6 % пацієнтів. Нами була досліджена частота непереносимості фруктози у пацієнтів з ФЗК (СПК, функціональне здуття, функціональна діарея), яка складала 37,4 % у пацієнтів з СПК (90,4 % складали пацієнти з СПК-Д і 9,6 % - пацієнти з СПК-З); 31,25 % - у пацієнтів з ФЗ і 16 % - у пацієнтів з ФД. Інтенсивність симптоматики також була достовірно вище серед пацієнтів з поєднаною патологією і складала 7 балів (ДІ25-75 6-8 балів) і 5 балів (ДІ25-75 5-6 балів) для абдомінального болю/дискомфорту (р=0,00007); 6 балів (ДІ25-75 5-7 балів) і 5 балів (ДІ25-75 5-6 балів) для здуття (р=0,0013) та 12,68±3,30 і 6,67±2,65 балів для рівня депресії за шкалою Бека, що підтверджує залучення непереносимості цукру в формуванні вищевказаної симптоматики.У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення конкретного науково-практичного завдання гастроентерології, що полягає у вдосконаленні діагностики і лікування пацієнтів з функціональними захворюваннями кишківника, шляхом вивчення клінічної картини непереносимості фруктози, її звязку з даними захворюваннями та вдосконалення існуючих можливостей діагностики та корекції цього стану. Збільшення дози субстрату хоч і має більшу чутливість, призводить до значного зниження специфічності тесту, а також до розвитку вираженої абдомінальної симптоматики, що знижує переносимість тесту. Частота НФ серед пацієнтів з ФЗК за нашими даними склала 38 % в групі пацієнтів з СПК, в основному за рахунок групи СПК-Д; 31,25 % серед пацієнтів з ФЗ і 16 % в групі пацієнтів з ФД. Вираженість симптоматики (абдомінальний біль/дискомфорт, частота стулу) у пацієнтів з поєднанням ФЗК і НФ була достовірно вищою (р<0,05) у порівнянні з такою у пацієнтів з ізольованим ФЗК. Запропонований спосіб дієтичної корекції є ефективним і призводить до вираженого зменшення інтенсивності або зникнення симптоматики у значної частини пацієнтів з ФЗК (абдомінальний біль/дискомфорт (р=0,000021), здуття живота (р=0,00002), частота стулу (р=0,002), загальна вираженість симптоматики (р=0,00007), депресії (р=0,000003).

Основний зміст