Особливості господарства культури лінійно-стрічкової кераміки, що проживало в неоліті на території Волинської височини. Їх основні види діяльності, знаряддя праці та житлове будівництво. Пам’ятки названої культури, що засвідчені відбитками на кераміці.
На північному заході України в епоху неоліту проживали дві великі групи населення, які довгий час були сусідами, мали дуже різне етнічне та антропологічне походження і відрізнялися за складом матеріальної, духовної культур. Матеріальна специфіка, складові господарства, періоди перебування культури лінійно-стрічкової кераміки на Волині та волинської неолітичної на Поліссі залишалися невідомими. Родючі ж лесові ґрунти Волинської височини стали ареною заселення мігруючих з південного заходу носіїв дунайської культури (інша назва - культура лінійно-стрічкової кераміки), які були першими класичними рільниками та скотарями на теренах України. Метою дослідження є: 1) вивчення матеріальної культури населення з лінійно-стрічковою керамікою, особливостей кремяних, керамічних, кістяних виробів, жител, їх регіональної специфіки у порівнянні з виробами та житлами сусідніх територій - Польщі, Подністровя, визначення періодів та часових меж існування поселень культури лінійно-стрічкової кераміки Волині; 2) вивчення матеріально-культурної специфіки населення Волинського Полісся з гребінцево-накольчатою керамікою: кремяної індустрії (її мезолітичної підоснови), кераміки, житлобудівництва. Вперше в науковий обіг вводяться матеріали з широкомасштабних розкопок на поселеннях двох неолітичних культур північного заходу України: лінійно-стрічкової кераміки та волинської неолітичної.Початок вивчення памяток культури лінійно-стрічкової кераміки припадає на 30-і роки, коли розвідками Я.Пастернака (Пастернак, 1937) та О.Цинкаловського (Цинкаловський, 1937) виявлено 17 поселень КЛСК в басейні р.Луга (права доплава Західного Бугу) та поблизу м.Луцька. У післявоєнні роки пошуковими роботами О.І.Тереножкіна, М.А.Пелещишина, Ю.В.Захарука, І.К.Свєшнікова, В.П.Савича, А.Б.Богуцького, Д.Н.Козака, В.М.Коноплі виявлено нові поселення з лінійно-стрічковою керамікою. У ній наведена карта памяток культури лінійно-стрічкової кераміки України, порівняно матеріали названої території з памятками суміжних теренів (Польща, Чехія, Словаччина). В узагальнюючій статті Д.Я.Телегін (Телегін, 1977) подав своє бачення цієї рільничо-скотарської культури, описав її етнографічні особливості та висловив припущення про час її перебування в Україні - до кінця V тис. до н. е., всього 400-500 років. Отже, за час попередніх досліджень археологами висловлені припущення, що: 1) поселення КЛСК України належать до ранішого та пізнішого періодів; 2) поселення Гнідава слід віднести до групи Желіз; 3) великі поселення КЛСК могли бути міжплемінними центрами; 4) памятки КЛСК Західної України існували до кінця V тис. до н.ае. протягом 400-500 років; 5) житла носіїв КЛСК Подністровя належать до кількох типів.Особливе місце серед них займає поселення Рівне, розташоване на березі Басівкутського озера на околиці м.Рівного. Виявлені на поселеннях КЛСК знаряддя праці вказують на заняття цього населення рільництвом (кремяні вкладні до серпів, камяні зернотерки та розтирачі, рогові наконечники до мотик), полюванням (кістяні наконечники стріл, дротиків, кремяні трапеції), прядінням (прясла). Так, якщо на території Польщі на поселеннях КЛСК скребки складають 30-40%, то на Волині ці знаряддя не перевищують 5%, а основна кількість знарядь складається з пластин та відщепів з ретушшю. Всього під час досліджень памяток КЛСК Волині одержано 5600 фрагментів кераміки: Рівне - 1500, Голишів ІІ - 2500, Гірка Полонка - 600, Гнідава - 1000. На пяти поселеннях КЛСК Волині проводилися розкопки, при цьому досліджено 2848 м2 площі та відкрито залишки пятнадцяти обєктів та господарські ями.На Західному Поліссі відомо більше 100 памяток з гребінцево-накольчатою керамікою, які відносимо до волинської неолітичної культури дніпро-донецької етнокультурної спільноти. На пяти з них: Мідськ (200 м2), Новосілки (1000 м2), Оболонь (346 м2), Коник (80 м2), Крушники (30 м2), Вижівка (200 м2) проводились розкопки. Серед них 7 одноплощинних підпризматичних нуклесів, 131 пластина з ретушшю, кінцевих на пластинах та відщепах, підокруглих, неправильної форми скребків: 12 яніславицьких наконечників, 13 мікрорізцевих сколів, 7 трапецій та 1 трикутник, т. б. комплекс кременів має виразні яніславицькі риси. Кремяний інвентар поселень ВНК ділимо за морфологічними ознаками на дві групи: 1) яніславицького типу: Новосілки, Коник, Перемут, Горинка, Хабарище, Залухів (за Д.Я.Телегіним) належного до рудоострівського варіанту дніпро-припятської культури та 2) типу Вижівка, до якого належать кремяні комплекси поселень Вижівка, Оболонь, Балаховичі. Особливості посуду волинської неолітичної культури помітні в: 1) невеликих розмірах (2-3 л вмісткості) в порівнянні з 12-15 л німанської культури та 5-6 л східнополіської, так само горловини - Д-20-25 см проти 30-40 см в названих вище сусідніх; 2) домішка в глиняну масу кераміки ВНК складається з рослинності, піску, шамоту, в пізньому періоді додається жорства, в той час як у виробах НК та СПК крім рослинності могла бути ще черепашка та вапняк, кольори посуду ВНК переважно коричневі та жовт
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
