Неоліт як нова ступінь культурно-історичного розвитку. Обробка кременю та ознаки його штучного розколювання первісною людиною. Зони неолітичних культур в Євразії та Україні. Кременева індустрія пам’яток трипільської культури на Середньому Дністрі.
Перехід до відтворювального господарства спричинив радикальні зміни в історії людства, за що дістав назву неолітичної революції. Ця важлива подія ділить історію на дві великі епохи - привласню вального і відтворювального господарства. За первісної доби зростання чисельності населення на Землі стримували природні чинники, й насамперед обмежені продовольчі ресурси. Оволодіння незалежними від природи, ефективними способами здобування харчових продуктів зменшило дію природних чинників, що обмежували чисельні населення і призвело до зростання людської популяції в геометричній прогресії. Мета дослідження передбачає розвязання таких завдань: - Дослідити кардинальні зрушення в техніці обробки кременю, глини, господарській діяльності первісної людини в ціломуНеоліт (VI-IV тис. до н. є.) - новий камяний вік був надзвичайно динамічним, переломним в історії людства. Суть її полягає в переході від традиційного присвоюючого господарства (мисливство, збиральництво, рибальство) до відтворюючого (землеробство і скотарство). Завдяки цьому люди не тільки досягли помітного зростання продуктивних сил, а й створили сприятливіші умови життя: їжа стала різноманітнішою, її добування - стабільним, зявилися харчові запаси. Неолітична революція сприяла злету людства до принципово нової економіки, нового способу життя. її характерними ознаками були: Винайдення і поширення якісно нових способів виготовлення знарядь праці. У добу неоліту традиційні форми обробки каменю - оббивання, сколювання, віджим - поступаються місцем шліфуванню, пилянню, свердлінню.В якості відмінної риси можна відзначити появу знарядь з двосторонньою обробкою ретушшю і техніки шліфування каменю. В неоліті різко зросла потреба в кремені, що було викликано зростанням чисельності населення, появою нових форм камяних знарядь і збільшенням розмірів самих знарядь. Характер породи і ступінь насиченості її кременем визначали структуру шахти і прийоми видобутку каменю. Однак, оскільки пікетуванням неможливо було отримати рівне циліндричний отвір, було відкрито трубчасте свердління, основним елементом якого була трубчаста кістка тварини. Виключне досконалість ретуші на багатьох виробах дозволяє припускати, що стародавні люди вважали за краще обробляти кремінь, витягнутий з крейдяного пласта, коли відсоток вологи в кремені досить великий (1-5%), або ж вживалися заходи до того, щоб до моменту обробки камінь мав необхідний ступінь вологості.Найраніші культури цього часу, для яких уже були властиві всі ознаки епохи (землеробство, скотарство, кераміка), складалися у країнах Стародавнього Сходу і в Середземноморї. Однією з найбільших ранніх відомих науці неолітичних культур на Іракському плоскогірї є культура Джармо, що датується VIII - VI тисячоліттями до н.е.. Поселення Джармо являє собою житловий горб (тель) площею понад 10 га.. Мешканці Джармо розводили овець і кіз, вирощували два сорти пшениці і ячмінь. Кераміка Джармо товстостінна, округло донна, майже без орнаменту; до глини, з якої її виготовляли, додавали полову[1, с.Але основні групи стоянок, поселень і могильників були досліджені між двома світовими війнами М.Я. Буго-дністровська культура України і Молдови розвивалася під значним впливом культури Кріш-Старчево (Балкани), про що свідчать памятки цієї культури (кераміка та інші вироби), знайдені на буго0дністровських поселеннях. Поховань буго-дністровської культури не виявлено, але виходячи з матеріалів культури Кріш-Старчево, основним поховальним обрядом тут було скорчене на боці трупопокладення [1, с. Культура лінійно-стрічкової кераміки, памятки виявлено на території України, мала в Європі дуже значне поширення: від Рейну на заході до Дністра і Горині на сході. Склалася ця культура десь у Подунавї, звідки проникла і в Україну.Епоха неоліту стала завершальною стадією камяного періоду, яка охоплювала VI-IV тис. до н.е. й характеризувалася великими змінами в економіці, викликаними виснаженням мисливських ресурсів, кризою привласнюючого і зародженням відтворюючого господарства. Поряд із традиційними формами господарювання - мисливством, рибальством і збиральництвом - зароджуються і поширюються нові - скотарство і землеробство. Процес переходу від присвоюючих форм господарювання до відтворюючих був якісно новим етапом в історії людства, який сучасні вчені називають "неолітичною революцією".
План
Зміст
Вступ
1. Кардинальні зрушення в техніці обробки кременю, глини, господарській діяльності первісної людини в цілому
1.1 Неоліт - як нова ступінь культурно-історичного розвитку
1.2 Обробка кременю, та ознаки його штучного розколювання
1.3 Кременева індустрія памяток трипільської культури на Середньому Дністрі (за матеріалами колекцій Наукових фондів із розвідок Середньодністровської експедиції 1964-1970 рр.)
2. Зони неолітичних культур
2.1 Зони неолітичних культур в Євразії
2.2 Неолітичні культури України
Висновки
Список використаної літератури
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы