Обґрунтування концептуальних засад практики неофіційного тлумачення норм права. Дослідження таких видів неофіційного тлумачення норм права: компетентне (доктринальне, систематизоване, несистематизоване); спеціально-юридичне; офіціозне та буденне.
Водночас, результатом такої діяльності є якість реалізації права юридичними та фізичними особами, що тісно повязано з неофіційним тлумаченням норм права, виконує важливі функції у правовій системі держави, які ще недостатньо досліджені у правознавстві. У даний час необхідність в активізації досліджень неофіційного тлумачення норм права зумовлюється рядом причин, серед яких: широкомасштабні зміни законодавства в усіх галузях права; історично короткі терміни таких змін; складність завдань, що стоять перед законодавцем в принципово нових соціально-політичних умовах; зниження якості прийнятих нормативно-правових актів як з огляду їх юридичної форми, так і правового змісту; виникнення колізій і прогалин в нормах права. Сьогодні неофіційне тлумачення норм права суттєво впливає як на правотворчу, так і на правореалізаційну практику. Їх дослідження висвітлювали окремі аспекти неофіційного тлумачення норм права, його призначення, застосування, можливості тощо. Зокрема, з метою забезпечення обєктивності, всебічності і повноти дослідження, а також для отримання науково обґрунтованих і достовірних результатів, у дисертації було використано такі методи пізнання: діалектичний, що зумовив використання відповідних категорій діалектики, таких як форма і зміст, сутність і явище, можливість і дійсність (загальна концепція та зміст дослідження) (підрозділи 1.1, 2.1); системно-структурний, що було використано для характеристики неофіційного тлумачення норм права як системи, зясування ознак, видів, способів та вимог як самостійної правової категорії (розділ 2, підрозділ 3.2); історико-правовий, за допомогою якого досліджувався розвиток тлумачення норм права як правової категорії, що дало змогу встановити зародження неофіційного тлумачення норм права ще в період Античності (розділ 1); порівняльного аналізу, для зясування сутності неофіційного тлумачення норм права як у вітчизняній, так і в зарубіжній правовій думці, що дало змогу визначити вплив неофіційного тлумачення на розвиток права у різних правових сімях світу (підрозділи 3.1, 3.3); спеціально-юридичний, що дав змогу дослідити поняття неофіційного тлумачення норм права і акт неофіційного тлумачення норм права та вдосконалити їх (підрозділи 2.1, 2.3).Під час написання цього розділу передбачалося розвязання таких завдань: розкрити зміст ґенези теорії та практики неофіційного тлумачення норм права, дослідити історичні аспекти тлумачення норм права в цілому, проаналізувати сучасні доктринальні дослідження неофіційного тлумачення норм права, визначити методологію дослідження. Доцільно зазначити, ідеї великих мислителів щодо різних аспектів права не були спрямовані конкретно на процес тлумачення, проте окремі їх погляди, на нашу думку, склали основу ґенези теорії тлумачення норм права, і, у першу чергу, це стосувалося саме неофіційного тлумачення норм права. «Доктринальні дослідження та практика неофіційного тлумачення норм права» наголошується, що дослідження тлумачення норм права становить неабиякий інтерес як у теоретичному аспекті, так і у практичній площині, адже, без перебільшення, вся історія розвитку права та його застосування невіддільна від інтерпретаційних процесів. Розділ 2 «Теоретичні основи неофіційного тлумачення норм права: загальна характеристика» передбачає розвязання таких завдань: розкрити зміст поняття неофіційного тлумачення, визначити способи неофіційного тлумачення норм права, проаналізувати технологію неофіційного тлумачення, визначити акти неофіційного тлумачення норм права. Шляхом проведеного аналізу автор пропонує вдосконалити це поняття і викладає його у власній редакції - неофіційне тлумачення норм права - це інтелектуальна діяльність субєктів права, спрямована на пізнання істинної волі законодавця, матеріалізованій у нормі права, що не має офіційного характеру та відповідної юридичної сили, але може бути використана під час здійснення офіційного тлумачення норм права.У дисертаційній роботі зроблена спроба теоретичного узагальнення і нового вирішення актуального наукового завдання, що полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні концептуальних засад практики неофіційного тлумачення норм права. Неофіційне тлумачення норм права до його сучасного розуміння пройшло тривалий розвиток. Такий аналіз дав змогу визначити неофіційне тлумачення норм права як джерело офіційного тлумачення. Саме неофіційне тлумачення стало ядром, з якого зявилося врегульоване правом офіційне тлумачення норм права. В результаті проведеного дослідження автором було вдосконалено поняття неофіційного тлумачення норм права, під яким він розуміє інтелектуальну діяльність субєктів права, спрямовану на пізнання істинної волі законодавця, матеріалізованій у нормі права, що не має офіційного характеру та відповідної юридичної сили, але може бути використана під час здійснення офіційного тлумачення норм права.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы