Необхідність, сутність та форми кредиту - Курсовая работа

Вступ Тема курсової роботи - «Необхідність, сутність та форми кредиту», є дуже актуальною на наш час. Кредит належить до найважливіших категорій економічної науки. Проте ця тема актуальна, оскільки кредитні відносини в сучасних умовах досягли найбільшого розвитку. «В даний час мова вже йде не про постійне збільшення обємів грошових капіталів, що надаються в позику, але і про розширення субєктів кредитних відносин, а також різноманіття самих операцій, що росте». Кажучи про цю тему, не можна не згадати ті проблеми, з якими стикається наша економіка на перехідному періоді до реального ринкового механізму функціонування, (банківська криза), що вимагає радикальніших перетворень в грошово-кредитній сфері. Найбільш характерні риси кредитної сфери - перенасичення обороту платіжних засобів, втрата кредитом свого призначення. Всі ці факти говорять про те, що необхідно приділяти велику увагу проблемі кредиту, оскільки економічний стан країни значною мірою залежить від стану кредитно-грошової системи. Дж. Ло сформулював основні концепції капіталотворчої теорії. Інформацію брала з журналів «Економіка України», «Фінанси України», «Бізнес», «Вісник Національного банку», «Бізнес-Інформ», «Банківська справа», «Гроші і кредит». Після вивчення цієї теми ми зможемо: - Розкрити суть і необхідність кредитної системи; - Охарактеризувати роль та місце комерційних банків у кредитній системі; - Дати характеристику банківської системи України, визначити позитивні та негативні тенденції її розвитку; - Обґрунтувати необхідність кредиту та економічні передумови його виникнення; - Зясувати суть поняття «кредит» та його взаємозвязок з іншими економічними категоріями; - Дати характеристику форм та видів кредиту; - Засвоїти основні принципи банківського кредитування; - Описати економічні межі кредиту; - Дати кількісну і якісну характеристику проценту за кредит; - Скласти загальне уявлення про функції кредиту та його роль в економіці. Кредит походить від латинського «creditum», що означає «позика», «борг». А тому категорія кредиту переважно розглядається економічною наукою як довіра однієї особи до іншої, на підставі якої у позику надається певна вартість у грошовій або товарній формі на тимчасове користування за відповідну плату. Рух позичкового капіталу називають кредитом Кредит - це система відносин з приводу акумуляції та використання тимчасово вільних грошових засобів на основі повернення та платності у формі позичкового відсотка. При визначенні цієї економічної категорії необхідно акцентувати увагу на таких основних ознаках: - кредит необхідно розглядати як обґрунтований на довірі специфічний тип економічних відносин; - економічною основою кредиту є мобілізація й нагромадження тимчасово вільних коштів і формування з них позичкового капіталу; - кредит представляє акт передачі кредитором певної суми капіталу у тимчасове користування позичальнику на умовах повернення та платності. Отже, сутність категорії кредиту можна визначити у такій дефініції: кредит - це економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником з приводу мобілізації тимчасово вільних коштів та використання їх на умовах повернення і платності. Позичальники переважно звертались за кредитом для нагальних споживчих потреб або оплати боргів. Формування різнобічних і сталих мінових відносин між контрагентами товарообміну при активному обслуговуванні їх банками призводить до посилення взаємної залежності і довіри між суб’єктами ринку. До принципів кредитування відносяться: а) поворотність і терміновість кредитування; б) диференційована кредитування; в) забезпеченість кредиту; г) платність банківських позик. Тому «золоте» банківське правило свідчить, що величина і терміни фінансових вимог банку повинні відповідати розмірам і термінам його зобовязань. Наприклад, західносибірський металургійний комбінат не повернув кредит Кредобанку, що виразилося в банкрутстві старого російського банку. Банки можуть надавати Кредити як у національній, так і в іноземній валюті. Позичальником можуть бути економічні агенти (фізичні та юридичні особи, держава), які відчувають потребу в кредиті. Діяльність банків у галузі кредитування повинна бути спрямована на проведення єдиної грошово-кредитної політики в країні, зміцнення та стабілізацію національної валюти. До 1996 року в Україні дефіцит державного бюджету перевищував допустимі межі (5-8% від обсягу ВВП) і покривався переважно за рахунок прямих кредитів Національного банку, тобто емісії грошей, що призводило, до зростання темпів інфляції 5. На практиці лихварський кредит реалізовується шляхом видачі позик фізичними особами, а також господарюючими субєктами, що не мають відповідної ліцензії від центрального банку, Характеризується надвисокими ставками позикового процента (до 120 180% по позиках, що видаються у конвертованій валюті) і часто кримінальними методами стягнення з неплатника. Набула сталого характеру співпраця Національного банку України з Міжнародним валютним фондом, Світовим банком і Європейським банком реконструкції та розв