Необхідність створення інтегрованих регіональних енергоринків - Курсовая работа

За прогнозами Міжнародного Енергетичного Агентства, потреби людства в первинних джерелах енергії до 2030 року зростатимуть у середньому на 1,6% щорічно. У цей період основними джерелами енергії залишаться традиційні вуглеводи: нафта, природний газ і вугілля, запаси яких обмежені. Попередні дослідження також підтвердили тенденцію до збільшення залежності багатьох країн від імпорту енергоносіїв, необхідність суттєвих інвестиційних вкладень у енергетичний сектор і розвиток енергетичної інфраструктури. Взаємозалежність між країнами-виробниками, транзитними країнами й країнами-споживачами свідчить про глобальний характер проблем та спонукають до розвитку партнерських відносин між усіма зацікавленими сторонами з метою зміцнення глобальної енергетичної безпеки. Одним із найбільш ефективних способів досягнення енергетичної безпеки є формування прозорих, ефективних і конкурентних світових енергетичних ринків, важлива роль у створенні яких належить національним урядам та відповідним міжнародним організаціям.Найбільш уживаними ресурсами в світі сьогодні постають ті, що продукують теплову енергетику: нафта, газ та вугілля. Найбільше нафти сьогодні видобувають країни ОПЕК, їх частка в загальному видобутку становить 79 % і практично не змінюється з року в рік. При цьому, якщо перші дві країни в змозі покрити всі витрати, повязані з отриманням цього ресурсу, Італії через негативні наслідки світової фінансової кризи здійснювати такі видатки з кожним роком вдається набагато важче. Видобуток у цій країні вимірюється в тисячах мільйонів тонн нафтового еквівалента, в той час як показники інших країн - в сотнях. Слід сконцентрувати увагу на тому, що серед найбільших країн споживачів знову ж таки Китай, країна, яка завдяки видобутку покриває свої зростаючі потреби у джерелах енергії.Основними ознаками глобальної економіки стали розширення міжнародної торгівлі; активізація міграційних процесів, що охоплюють ресурсну базу світового виробництва; посилення інтеграційної взаємодії країн та виникнення регіональних інтеграційних обєднань, дія яких стає більш впливовою. Збільшення конкуренції дозволить знизити ціни для кінцевих споживачів енергії, а також сприятиме припливу інвестицій, збільшенню ефективності виробництва енергії. Крім того, конкуренція активізуватиме розвиток альтернативних джерел енергії, малих електростанцій. Для розвязку цієї проблеми планується зєднання енергомереж Німеччини, Польщі й Литви з вітровими електростанціями на шельфах Північної Європи, зєднання енергосистем Франції та Іспанії і будівництво газопроводу Nabucco, за допомогою якого газ у Європу буде доставлятися із країн Центральної Азії в обхід Росії. Найбільші країни ЄС (Німеччина, Франція) не підтримують цих ініціатив, а отже, незважаючи на проведення низки заходів щодо лібералізації внутрішнього енергоринку, ступінь взаємозалежності й відкритості економік країн - членів Європейського Союзу відносно енергетики ще не надто високий.Енергетика - це сукупність природних і штучних підсистем у сфері господарсько-економічної діяльності людини, основу яких становлять енергетичні ресурси, оптимальне використання котрих забезпечує країні ефективне функціонування і сталий розвиток.

Зміст

Вступ

1. Структура енергетичного ринку

2. Створення інтегрованих регіональних енергоринків

Висновки

Список використаних джерел