Поняття необережності, види необережної злочинності за формою вини, за соціально-психологічними причинами, за сферою діяльності, за характером наслідків. Інтелектуальний і вольовий момент злочинної самовпевненості. Критерії злочинної недбалості, казус.
Перед юристами постають нові проблеми: дослідження спільно з психологами та фізіологами особливостей поведінки людини в стресових, небезпечних і важких ситуаціях; питання відповідальності за різноманітні форми правової необережності; вивчення ефективності перевиховання осіб, які скоїли правопорушення з необережності, і відпрацювання нових форм і методів такого перевиховання, а також технічних та організаційних засобів попередження небезпечних наслідків необережної поведінки З необережною злочинністю повязаний цілий комплекс питань, що виникають з приводу теоретичних проблем, криміналістичних досліджень та проблем криміналізації кваліфікації злочинів скоєних з необережності. Таке відношення складається із усвідомлення винним суспільно небезпечного характеру своїх дій і передбачення можливих наслідків (інтелектуальний момент вини), а також із відношенням до своїх дій (бездіяльності) і їхніх наслідків: бажання, щоб ці наслідки настали, байдужого або легковажного до них ставлення (вольовий момент вини). З ст.24 КК, непрямим є умисел,якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки хоча і не бажала, але свідомо припускала їх настання. З ст.25 необережність є злочинною недбалістю,якщо особа не передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності) хоча повинна була та може їх передбачити. Перша - це ті злочини, в яких діяння, що являє собою порушення яких-небудь правил безпеки, саме по собі, у відриві від наслідків, є адміністративним чи дисциплінарним правопорушенням, і тільки настання суспільно небезпечних наслідків, причинно повязаних з діянням, робить все вчинене злочином.На основі даної робити можна зробити висновок, що необережна злочинність це частина більш широкого поняття - злочинності, самостійний елемент її структури. Існують особливості при визначенні сфери кримінально караної необережності, характеру і умов цієї форми вини, так як для необережної вини характерний специфічний, відмінний від умислу, психологічний механізм, особлива форма звязку свідомості і волі субєкта із суспільно небезпечними наслідками. При характеристиці інтелектуального боку психічної діяльності субєкта при самовпевненості в законі вказується лише на передбачення можливості настання суспільно-небезпечних наслідків і не дається характеристика стану свідомості винного по відношенню до самої дії, як це робиться, наприклад, при визначенні умислу. Актуалізація проблеми злочинів, що вчиняються з необережності, для кримінології повязана з істотною інтенсифікацією різних видів необережної злочинної поведінки, зростанням її ймовірності в різних сферах професіональної та побутової діяльності, зростанням шкоди, що спричиняється. Феноменологію злочинів з необережності слід розглядати як сукупність статистично значимих показників про злочини з необережності, що відбивають їх кількісно-якісний і структурний стан.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
