Проблема девіантного тіла у романі "Все ще Еліс" американської письменниці Л. Дженови. Комплексний аналіз авторської рефлексії хвороби Альцгеймера та її наслідків для людини. Переосмислення західними суспільствами засадничих основ людського буття.
При низкой оригинальности работы "Ненормативне тіло як загроза втрати особистості (на матеріалі роману Лізи Дженови "Все ще Еліс")", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Ненормативне тіло стало предметом вивчення студій «дизабіліті», а однією з найвидатніших постатей цього напрямку є Ліза Дженова (Lisa Genova), авторка відомого роману «Все ще Еліс» (“Still Alice”). Мета статті - проаналізувати рефлексію хвороби Альцгеймера та її наслідки для сучасної людини, простежуючи іма-гологічні трансформації через поступову втрату Свого та набуття статусу Іншого на прикладі головної героїні твору Лізи Дженови «Все ще Еліс». Постмодерна теорія дизабіліті утверджувала в суспільній свідомості ідею, що люди, які внаслідок хвороби чи якихось несприятливих обставин мають ненормативне тіло і виступають в ролі «інших”» для здорової більшості, попри те НЕ є «інвалідами». Ліза Дженова (Lisa Genova) - американський невролог, доктор філософії Гарвардського університету (1998 рік) і молода письменниця. її творчий доробок складається всього з чотирьох романів, яких поєднує спільна проблематика - люди з неврологічними відхиленнями. її перший твір «Все ще Еліс» (“Still Alice”) вийшов у світ самвидавом 2007 року, а 2009 року був опублікований і одразу приніс автору світову славу. Автор, роблячи таку чітку структуру книги, практично нівелює час, адже з кожною наступною главою оповідь стає більш фрагментарною і повторюваною, представляючи поступову втрату Еліс своєї памяті.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
