Ненормативна лексика суспільства та шляхи її подолання - Творческая работа

Актуальність теми зумовлена тим, що ненормативна мовна поведінка суспільства та вплив на неї різних соціально-психологічних феноменів не досліджувалась. Новизна дослідження: полягає у тому, що вперше було розглянуто проблему ненормативної лексики в суспільстві та були пропоновані шляхи її подолання. Мета дослідження - вивчити та упорядкувати можливі шляхи подолання вживання ненормативної лексики суспільством. Які вживають ненормативну лексику це чоловіки, менша - жінки. Для вирішення поставлених завдань були використані наступні методи: - теоретичні: аналіз, синтез, систематизація, зіставлення, класифікація науково-соціологічних джерел інформації, що дозволило узагальнити та систематизувати погляди вчених на проблему, яка вивчається;Криміналізація суспільства, поява у мовленні значної кількості сленгів, жаргонів, використовуваних різними групами змушує серйозно замислитися над проблемою чистоти мови. Теоретичний аналіз наукових джерел, як вітчизняних, так і закордонних, дозволив встановити звязок ненормативної лексики і проявів жорстокості, агресії в поведінці. Так, у мовленні окремих публічних політиків відображається продумана популістична мовна стратегія, для того, щоб вписатися в мовний стандарт певного соціального шару населення, бути в ньому комунікативно успішним. Іноді особи з високим рівнем мовної компетенції часто навмисно допускають мовні вільності, які виконують певну значеннєву чи стилістичну функцію. Тут дитина здобуває вміння й навички спілкування й людського взаєморозуміння, тут закладаються моральні основи і відбувається професійне самовизначення.Використовуючи науковий підхід, причини прояву агресії у людей серйозно вивчати в основному після робіт З. До численних досліджень, зараз прояви дитячої агресивності є однією з найбільш поширених форм порушення поведінки, з якими доводиться мати справу дорослим - батькам і фахівцям (вихователям, психологам, психотерапевтам). Прояви агресивної поведінки частіше спостерігаються в ситуаціях захисту своїх інтересів і відстоювання своїх переваг, коли агресія використовується як засіб досягнення певної мети. Соціалізована форма характеризується тим, що люди використовують агресію для залучення уваги, надзвичайно яскраво висловлюють свої агресивні емоції (голосно лаються, розкидають речі). Достовірно встановлено, що жорстоке поводження з дитиною в сімї не тільки підвищує агресивність його поведінки у стосунках із однолітками, а й сприяє розвитку схильності до насильства в більш зрілому віці, перетворюючи фізичну агресію в життєвий стиль особистості [4].З найдавніших часів люди намагались вирішувати протиріччя та жити без конфліктів. Виникнення держави також можна розглядати як прагнення створити універсальних механізм для попередження і вирішення конфліктних ситуацій. Як соціальне явище конфлікт був вперше розглянутий А.Смітом, який вважав його основою поділу суспільства на класи. Сам термін „соціальних конфлікт” вперше ввів до наукового обігу німецьких соціолог Г.Зіммель, який вважав конфлікт універсальним явищем, а безконфліктне суспільство недієздатним.Дане емпіричне дослідження проводилося індивідуально серед учнів 9-10 класів Чернігівського колегіуму № 11. Емпіричне дослідження даної роботи містило наступні етапи: 1.Враховуючи викладені теоретичні положення, для досягнення мети дослідження обґрунтованим виявилось використання наступних діагностичних методів: „Тест самооцінки Дембо-Рубінштейн”(Додаток А) та авторська анкета на визначення ставлення підлітків до використання ненормативної лексики(Додаток Б). Методика включає 10 критеріїв-шкал, за якими респондент має оцінити себе по шкалі від 1 до 7 балів, де 1 бал - найнижчий показник, а 7 балів - найвищий. Залежно від отриманої суми показник самооцінки може бути таким: Адекватна самооцінка - близько 40 балів (±5); Кількість балів від 35 до 45 засвідчують реалістичну (адекватну) самооцінку. Від 60 до 70 вказують на завищену самооцінку, вона може підтверджувати особистісну незрілість, невміння правильно оцінити результати своєї діяльності, порівнювати себе з іншими; така самооцінка може показувати на суттєві викривлення у формуванні особистості - "закритості для досвіду", нечутливості до своїх помилок, невдач, зауважень і оцінками оточуючих.Спочатку ми визначили результати досліджуваних за методикою Дембо-Рубінштейн. Таким чином, результати дають змогу охарактеризувати вибірку, як підлітків з завищеним рівнем самооцінки. Застосовуючи результати, отримані при анкетуванні, ми обєднали досліджуваних в такі групи: «використовують ненормативну лексику», «не використовують ненормативну лексику», враховуючи поділ на статі. Вживають ненормативну лексику У вашому оточенні ви чуєте нецензурні слова від... а) дівчат - 12 % б) хлопців - 60 % в) жінок - 4 % г) чоловіків - 16 % д) дітей - 8 % а) дівчат - 20 % б) хлопців - 56 % в) жінок - 0 % г) чоловіків - 8 % д) дітей - 16 %Підлітки шукають приклад, зразок для наслідування. Більшість опитуваних мають повну родину, тому, закономірно, що прикладом для наслід

Зміст ненормативний лексика агресивний поведінка

Вступ

1. Соціум. Ненормативна лексика як соціальне явище

1.1 Ненормативна лексика, як соціальне явище

1.2 Причини і специфіка прояву агресивної поведінки у людей

1.3 Соціальні відносини. Вплив явища вербальної агресії

1.4 Можливі шляхи подолання ненормативної лексики в суспільстві

2. Емпіричне дослідження взаємозвязку рівня самооцінки підлітка з вербальною агресією (на прикладі ненормативної лексики)

2.1 Вибірка та процедура емпіричного дослідження

2.2 Методи та методики дослідження

2.3 Аналіз результатів дослідження

Висновки

Список використаної літератури

Додатки