Некротизуючий ентероколіт недоношених новонароджених (рання діагностика та прогноз) - Автореферат

Комплексний підхід до дослідження захворювання дозволить визначити кореляційні звязки між клініко-лабораторними, імуноцитохімічними, імунологічними, інструментальними показниками та морфологічними змінами в кишечнику, що надасть можливість розробити патогенетичний, патоморфологічний патерни та систему критеріїв ранньої діагностики розвитку НЕК. Дослідження провідних факторів ризику, розробка комплексних клініко-епідеміологічних, клініко-параклінічних, імуноцитохімічних, імунологічних, мікробіологічних і морфологічних критеріїв та патерну основних патогенетичних механізмів формування НЕК у недоношених новонароджених на доклінічній (хірургічній) стадії розвитку захворювання допоможуть створити ефективні методи ранньої діагностики і забезпечити проведення адекватного своєчасного лікування дітей у неонатальному періоді життя, що, безумовно, знизить показники захворюваності та летальності від некротизуючого ентероколіту. Вивчити особливості клінічних ознак порушень функції ШКТ у недоношених новонароджених з некротизуючим ентероколітом у ранньому неонатальному періоді на зіставленні з клініко-епідеміологічними даними, особливостями перебігу вагітності і пологів у матері та параклінічними, біохімічними, імунологічними, імуноцитохімічними, морфологічними показниками, результатами ультразвукового та рентгенологічного досліджень при перинатальній патології для визначення пріоритетних патогенетичних факторів розвитку та тяжкості НЕК. Дослідити стан неспецифічної ланки вродженого імунітету в недоношених новонароджених з НЕК на різних стадіях шляхом визначення функціональної активності нейтрофілів в спонтанному НСТ-тесті та їх субпопуляцій та оцінити звязок даних параметрів з іншими показниками та морфологічними змінами в кишечнику. Визначити можливі патохімічні механізми порушень стану кишечника за допомогою даних комплексного морфологічного та імуногістохімічного дослідження стану міжтканинних відносин у стінці тонкої кишки на ІІ і ІІІ стадіях НЕК, порівнюючи з бактеріальним ентероколітом та інтактною кишкою новонароджених, які померли внаслідок інших перинатальних причин.В ІІ групу - 127 дітей, що народились в асфіксії без клініко-лабораторного підтвердження інфекції протягом неонатального неонатального періоду (ГІ). Спеціальні лабораторні дослідження включали визначення рівнів активності нейтрофілів у спонтаному НСТ-тесті і рівнів апоптозу і некрозу лімфоцитів крові, досліджувався імунологічний статус (ІЛ-1в, ІЛ-10, ФНО-б) у пуповинній і периферичній крові на 7-8 добу життя. В обстежених новонароджених визначалися найбільш значні зміни в наступних показниках загального аналізу крові: кількості еритроцитів, тромбоцитів, лейкоцитів в одиницях обєму крові, підрахунок лейкоцитарної формули відразу після народження і протягом неонатального періоду. У дітей з терміном гестації 35 - 36 тижнів, що народилися без асфіксії або з асфіксією середнього ступеня тяжкості, ТС кишки була в 2,7 раза більше, ніж у недоношених новонароджених з терміном гестації від 31 тижня і менше. В 42,8% новонароджених з НЕК та в 39,8%, 37,2% дітей із груп БІ та ГІ (р > 0,05) на першому тижні життя факультативні УПМ виділялися у кількості 107 - 106 КУО/г при титрах біфідо-і лактобактерій не вище 104 в групах з НЕК ІІ та НЕК ІІІ та 105 у групі з БІ.У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове рішення однієї з основних проблем неонатологіі - створення та впровадження сучасних методів ранньої діагностики та прогнозу НЕК у недоношених новонароджених з перинатальною патологією на підставі визначення клініко-параклінічних, імуноцитохімічних, імунологічних, мікробіологічних і морфологічних критеріїв основних патогенетичних механізмів розвитку гастроінтестинальних порушень, що дозволило знизити захворюваність та летальність новонароджених від НЕК. Встановлено, що з кишечника новонароджених групи з НЕК факультативні УПМ виділялись у кількості 107-108 КУО/г при зниженні чисельності облігатної флори, а саме: Е. coli - до рівня 102-103 КУО/г, біфідо-і лактобактерій - до титрів, що дорівнювали 103-104. Високі показники судинного опору в верхній брижовій артерії (низькі значення кінцевої діастоличічної швидкості - нижче 0,043 ± 0,002 м/сек і високий пульсовий індекс - вище 0,57 ум. од.) на 1-5-й добах життя, при товщині стінки кишки менш 1,6 мм в недоношених новонароджених з шлунково-кишковими розладами дозволяють віднести недоношену дитину до групи підвищеного ризику розвитку НЕК. Патогенез порушень при НЕК і його прогресування характеризується ослабленням неспецифічного імунітету в периферичній крові, швидкою загибеллю лімфоцитів, зменшенням кількості нейтрофілів-кілерів (НЕК І - 62 ± 3,0%, НЕК ІІ - 58 ± 2,8%, при р <0,05 порівняно з контролем) і частки активних клітин серед них, а кількість нейтрофілів-кейджерів збільшується (НЕК І - 38 ± 3,2%, НЕК ІІ - 41 ± 1,1%, при р <0,05 порівняно з контролем). ІЛ-1в збільшується в 3 рази порівняно з першою і другою стадіями, а з третьою стадією НЕК - в 4 рази (5,8 ± 1,2 пг/мл, p <0,02).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ