Некорисливі злочини проти власності за кримінальним правом України - Автореферат

Сучасний період розвитку держави і суспільства в Україні проходить під знаком правової реформи, вагомим аспектом якої є забезпечення державою рівного захисту усіх форм власності, визначення ефективних механізмів охорони прав власників, в тому числі шляхом застосування заходів кримінально-правового впливу. Поряд з цим, дані судової статистики свідчать, що в структурі злочинності злочини проти власності традиційно займають вагому нішу. Так, наприклад, у 2009 році на розгляді загальних судів знаходилось 233,1 тис. кримінальних справ, з яких 80,3 тис. - справи про злочини проти власності. Звісно, переважна більшість із них вчиняються із корисливим мотивом, проте суспільна небезпека некорисливих посягань на власність (таких як знищення, пошкодження майна, тощо) обєктивно є не меншою, ніж у корисливих злочинах. На дисертаційному та монографічному рівні дослідження проблем складів некорисливих злочинів проти власності за кримінальним правом України не здійснювалось.Наведено аргументи на користь доцільності поділу злочинів проти власності за мотивом та метою на дві групи: до першої групи (корисливих злочинів проти власності) відносяться ті посягання на власність, що вчиняються з корисливим мотивом, і метою яких є протиправне збагачення, звернення майна, що є предметом посягання, в свою користь чи в користь інших осіб; до другої групи (некорисливих злочинів проти власності) відносяться посягання, що виражаються в самому лише спричиненні майнової шкоди і вчиняються без мети звернення майна в свою користь чи в користь інших осіб та, як правило, без корисливого мотиву. До некорисливих злочинів проти власності віднесено умисне знищення або пошкодження майна, погроза знищення майна, необережне знищення або пошкодження майна, порушення обовязків щодо охорони майна. "Соціальна зумовленість кримінальної відповідальності за некорисливі злочини проти власності" наголошується, що основними чинниками (обставинами), які характеризують соціальну зумовленість кримінальної відповідальності за некорисливі злочини проти власності є: їх суспільна небезпека; відносна поширеність; доцільність протидії цим посяганням кримінально-правовими засобами; традиції вітчизняної законодавчої практики щодо протидії цим посяганням; зарубіжний досвід застосування кримінально-правових засобів протидії цим посяганням. У розділі 2 "Обєкт складів некорисливих злочинів проти власності за кримінальним правом України" визначено родовий обєкт складів некорисливих злочинів проти власності - це відносини власності, тобто суспільні відносини, що складаються з приводу майна і юридично виражені у праві володіти, користуватися і розпоряджатися цим майном (праві власності) і в обовязку інших осіб (невласників) сприймати вказане право як належне і не перешкоджати його здійсненню. Зокрема обґрунтовано, що при вчиненні умисного та необережного знищення чи пошкодження майна, винний чинить вплив на чуже майно (предмет суспільних відносин власності); при погрозі знищення майна субєкт злочину впливає на особу, що зацікавлена в збереженні майна (на субєкта суспільних відносин власності); при порушенні обовязків щодо охорони майна винний впливає на соціальний звязок як елемент суспільних відносин власності.Визначено основні ознаки некорисливих злочинів проти власності - це їх родовий обєкт (суспільні відносини власності та право власності), з врахуванням якого вони віднесені до розділу VI Особливої частини КК; спосіб вчинення - заподіяння майнової шкоди; та відсутність корисливого мотиву і мети звернення майна, що виступає їх предметом, в свою користь чи в користь інших осіб. До групи некорисливих злочинів проти власності слід відносити: умисне знищення або пошкодження майна, погрозу знищення майна, необережне знищення або пошкодження майна, порушення обовязків щодо охорони майна. Аналіз суспільної небезпеки некорисливих злочинів проти власності; їх відносної поширеності (як чинників, що соціально обумовлюють кримінальну відповідальність) дає підстави стверджувати, що в сучасних умовах розвитку держави некорисливі злочини проти власності становлять таку ж суспільну небезпеку, як і корисливі злочини проти власності, хоча, безперечно, некорисливі посягання є менш поширеними, аніж корисливі. Виходячи із розуміння родового обєкта усіх складів некорисливих злочинів проти власності як суспільних відносин власності, що складаються з приводу майна і юридично виражені у праві володіти, користуватися і розпоряджатися цим майном (праві власності), яким наділений власник, і в обовязку інших осіб (невласників) сприймати вказане право як належне і не перешкоджати його здійсненню, автор дійшов висновку, що злочини, передбачені ст.ст. Зокрема, сформовано такі правила кваліфікації некорисливих злочинів проти власності: 9.1.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ