Некогерентне поляризоване світло та неспецифічна стимулювальна терапія при ранах у великої рогатої худоби в умовах Полісся - Автореферат

Біологічні закони загоювання рани й патогенезу ранової інфекції змінити неможливо, але, впливаючи на ті чи інші ланки, можна сприяти позитивним змінам біологічних явищ, які розвиваються в рані, й істотно скоротити терміни її загоювання (Лупальцов В.І. зі співавт., 2004). На перебіг ранового процесу у тварин у зоні Полісся України істотний вплив справляє сумісна дія етіологічних екологічних факторів та прояви малоінтенсивного іонізуючого випромінювання, яке є наслідком аварії на ЧАЕС. Попередні автори не звертали увагу на перебіг ранового процесу в умовах погіршення екологічної ситуації, можливості застосування тканинної терапії та некогерентного поляризованого світла для лікування ран у тварин, які знаходяться в зонах підвищеного радіологічного контролю. Беручи до уваги викладене, вважаємо, що дослідження впливу некогерентного поляризованого світла, 1%-ного розчину ксилонесту і препаратів тканинної терапії на перебіг ранового процесу та загоювання ран у великої рогатої худоби в екологічних умовах Полісся є актуальним. вивчити динаміку цитологічних, біохімічних та імунологічних показників крові дослідних і контрольних тварин різних зон, гістоморфологічних та гістохімічних змін у рані у тварин під впливом некогерентного поляризованого світла і 1%-ного розчину ксилонесту;Починаючи з другої доби, протягом 2-х тижнів два рази на день по 6 хв рани у тварин першої і третьої груп опромінювали лампою “Біоптрон”. Експеримент проведено влітку на восьми нетелях півторарічного віку, у чотирьох з яких рани були асептичними, а іншим чотирьом рани інфікували вшиванням у них на 24 год змоченого у фільтраті фекалій ватно-марлевого тампона. Протягом першого дня після нанесення ран і в наступні дні під час вільного руху тварин на пасовищі первинне біологічне злипання і згустки крові розривалися, рани зяяли і забруднювалися. На 6-ту добу ексудація припинялась, у ранах утворювалися крихкі струпи, які на 10-ту добу щільно закривали рани і зберігалися до 14-15-ї доби перебігу ранового процесу. При дослідженні перебігу ранового процесу інфікованих експериментальних ран на другий день після нанесення спостерігали їх значне зяяння, набряк та болючість тканин навколо них, заповнення нижнього кута ран згустками крові.У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення завдання, що полягає у вивченні проникності шкіри та впливу тканинного препарату, некогерентного поляризованого світла і 1 %-ного розчину ксилонесту на перебіг ранового процесу при загоюванні асептичних та інфікованих ран у великої рогатої худоби. Перебіг ранового процесу у великої рогатої худоби при загоюванні експериментальних інфікованих ран в умовах радіаційного забруднення характеризувався утворенням протягом 4-х діб інфільтраційного тканинного барєра з наступним формуванням струпа, щільність якого під впливом погодних умов міцніла і забезпечувала загоювання ран упродовж 24-х днів. Підшкірне введення тваринам тканинного препарату з матки і плаценти корови 2 рази по 15 см3 з інтервалом 8 днів не впливало на перебіг ранового процесу і тривалість загоювання асептичних експериментальних ран у нетелей при зимово-стійловому утриманні та бугайців у весняний період. При опроміненні інфікованих ран світлом, випромінюваним лампою “Біоптрон”, БАСК (50,2±1,1%) і ЛАСК (12,1±0,1%) у перші дні перебігу ранового процесу мали тенденцію до зниження (49,4±0,5 і 11,7±0,2% відповідно), з 8-го дня стабілізувалися (48,1±1,1 і 10,8±0,5%) і утримувалися на одному рівні до загоювання рани (48,8±1,1 %; р<0,5 і 10,9±0,5 %; р<0,05), у неопромінюваних тварин БАСК мала тенденцію до зниження (48,2±0,5 - 43,9±2,7%; р<0,1), а зміни ЛАСК були вірогідними (13,4±0,2 - 11,6±0,5%; р<0,05). Опромінення експериментальних асептичних ран протягом двох тижнів два рази на день по 6 хв некогерентним поляризованим світлом, яке випромінює лампа “Біоптрон”, супроводжувалося загоюванням ран під струпом і утворенням сформованого рубця на 12-й день, інфікованих - на 15-й день перебігу ранового процесу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ