Некласичні перспективи комплексності дослідження екологічних практик - Автореферат

Формування комплексного погляду на екологічні практики передбачає аналіз методологічних підходів дослідження екологічних практик в різних галузях наук, врахування полідисциплінарності позицій. Відповідно, розглянуто концепції екологічних практик в екології (роботи Алексенка В.Л., Буровського А.М., Гардашук Т.В., Гіренка Ф.І., Голубця М.А., Кисельова М.М., Крисаченка В.С., Раца Н.В. та ін.); в філософії природи та практичній філософії (Лебедь Є.О., Мєлков Ю.О., Толстоухов А.В., Хилько М.І.); в соціології, економіці та такі, що враховують роль техносфери (Бевзенко Л.Д., Валлерстайн І.,Голдштейн Д., Горохов В.Г., Каттон У.Р., Лосєв К.С., Резнік Ю.М., Садченко О.В., Хайтун С.Д.). Важливими для нашого дослідження екологічних практик були положення сучасних вітчизняних та зарубіжних робіт, в яких аналізувалися моральні аспекти людської раціональності та практикування людини в біосфері (Кримського С.Б., Мамардашвілі М.К., Патнема Х., Печчеї А., Поповича М.В., Поруса В.Н., Слотердайка П., Табачковського В.Г., Швирьова В.С.), питання екологічної етики та біоетики (роботи Агацці Е., Апеля К., Бекмена Т., Борейка В.Є., Єрмоленка А.М., Керрі П., Киященко Л.П., Кулініченка В.Л., Лісеєва І.К., Неша Р., Патріджа Е., Пустовіт С.В., Попова М.В., Сахтуріс Е., Тищенка П.Д., Юдіна Б.Г.), аналізувалися сучасні впливи на довкілля в культурному та цивілізаційному аспектах, зокрема - в контексті глобалізації (роботи Данілова-Данільяна В.І., Гіренка Ф.І., Канака Ф.М., Горського В.С., Каттона У.Р., Мотрошилової Н.В., Найдиша В.М., Тойнбі А.Дж., Толстих В.І., Хантінгтона С., Фукуями Ф.). В сучасній філософії науки важливу роль для нашого дослідження відіграє вивчення некласичних практик та некласичного габітусу, що здійснюється київськими та московськими філософами - Аршиновим В.І., Астафєвою О.М., Будановим В.Г., Гутнером Б.Г., Добронравовою І.С., Кизимою В.В., Киященко Л.П., Моїсеєвим В.І., Рижком В.А., Свірським Я.І., Суходуб Т.Д. та ін.. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення низки дослідницьких завдань: - проаналізувати засади сучасних дисциплінарних та міждисциплінарних підходів до розуміння екологічних практик в контексті некласичної методології як основи комплексності дослідження екологічних практик;У першому розділі дисертаційного дослідження «Полідисциплінарність досліджень екологічних практик», який складається з трьох підрозділів, розглядаються основні сучасні концепції методологів науки, в яких представлене розуміння екологічних практик з позицій різних наук, міждисциплінарних та трансдисциплінарних позицій. Перший підрозділ «Основні підходи до розуміння екологічних практик в сучасних дисциплінарних та міждисциплінарних дослідженнях» розкриває поняття екологічних практик та способи його концептуального представлення в концепції типів природокористування, концепції екологізму, економічному обґрунтуванні екодіяльності, концепції єдиної соціоекосистеми та ін.. У другому підрозділі першого розділу «Некласична методологія як основа комплексності дослідження екологічних практик» зазначається, що оскільки екологічні практики є видом діяльності, яка здійснюється зі складними системами - екологічними системами, найскладніші з яких є людиномірними, виникає потреба використання некласичної методології. Синергетична методологія стосовно розуміння про-екологічних практик дозволяє окреслити їх істотні характеристики як систем з нелінійною поведінкою. У третьому підрозділі першого розділу «Взаємодія габітуального та синергетичного підходів в дослідженні екологічних практик» показано, що комплексність дослідження екопрактик передбачає взаємодію синергетичного та габітуального підходів.Характерні її риси розкриваються при використанні синергетичного підходу, коли практики розглядаються як системи, що здатні до самоорганізації, визнається нелінійність екологічних практик, яка може вносити момент випадкового. Синергетична методологія дозволяє включити в модель неруйнівних екопрактик людину в єдності її природної та соціальної визначеності, що в контексті некласичності екопрактик виявляє нові аспекти розуміння відповідальності людини, оскільки й слабкі зміни, що вносяться нею в природне довкілля, посилюючись, можуть мати планетарні наслідки. Некласичність про-екологічних практик виявляється також в їх габітуальності. Габітуальний підхід в аналізі практик базується на теорії практик П.Бурдьє та введенні поняття габітусу. Включеність людини в обєкт про-екологічних практик, потребує урахування в про-екологічних практиках як моменту самоорганізації, так і організації.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ