Негативні психічні стани та реакції працівників аварійно-рятувальних підрозділів МНС України в умовах надзвичайної ситуації - Автореферат

Успішність функціонування системи заходів з психологічного забезпечення професійної діяльності рятувальників залежатиме від комплексного наукового аналізу факторів і причин, що зумовлюють виникнення негативних психічних станів та реакцій працівників МНС України, всебічного дослідження психологічних закономірностей та умов зниження рівня психічних втрат і психічної недієздатності серед рятувальників. Мета дослідження полягає у зясуванні негативних впливів стрес-факторів надзвичайної ситуації на індивідуально-психологічні властивості рятувальників, розробці теоретико-методологічних та організаційно-методичних засад щодо подолання їх негативного впливу, зниження рівня психічних втрат та підвищення психічної дієздатності серед працівників МНС України. Вчасна діагностика негативних психічних станів та реакцій, що найбільш вірогідно виникають у особового складу в умовах ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та комплекс заходів багатоступеневої системи роботи керівного складу в поєднанні з методами психологічного забезпечення діяльності в екстремальних умовах, позитивно вплине на зниження рівня психічних втрат та підвищення психічної дієздатності працівників МНС України. Основні завдання дослідження: шляхом критичного аналізу відповідних літературних джерел, наявної нормативно-правової бази, що визначає діяльність органів та підрозділів МНС України, розкрити сучасні підходи до вивчення та розвязання проблеми негативних наслідків впливу професійної діяльності на психіку представників професій екстремального профілю, зокрема й рятувальників; розробити рекомендації керівному складу аварійно-рятувального підрозділу, практичним психологам МНС України щодо запобігання негативним психічним станам та реакціям, що виникають у рятувальників під впливом стрес-факторів надзвичайної ситуації, та подолання їх.Отримані в ході дослідження результати дали змогу: 1) встановити актуальні психічні стани досліджуваних рятувальників (МКВ Люшера); 2) визначити рівень уваги у працівників аварійно-рятувальних підрозділів МНС України (сенсомоторні реакції, таблиці Шульте); 3) визначити ступінь резервних можливостей організму в стресових умовах (навантажувальні проби Штанге й Генча); 4) описати особистісні особливості рятувальників (СМДО); 5) описати відмінності й залежності між виявленими психологічними структурами (критерій Стьюдента, критерій Фішера). Перший етап психологічного обстеження був присвячений виявленню актуальних психічних станів працівників аварійно-рятувальних підрозділів МНС України при підготовці до відрядження в зону надзвичайної ситуації. Оцінка результатів діагностики методом колірних виборів (МКВ Люшера) дала змогу виділити із загального контингенту обстежених дві типологічні групи: перша група: працівники аварійно-рятувальних підрозділів МНС України з високою зовнішньою реактивністю при низькій інтрапсихічній активності (n=139) - група “А”; Спостереження, здійснені в процесі підготовки зведеного аварійно-рятувального загону до відрядження, проведені співбесіди з рятувальниками у період їхнього обстеження й результати психологічної діагностики вказували на те, що несвідомі процеси, повязані з недостатньою підготовленістю працівників аварійно-рятувальних підрозділів МНС України до відрядження в зону надзвичайної ситуації, впливали на зниження їхньої професійної активності, а в окремих випадках служили й пусковим механізмом психоемоційної напруги, здатним стати відправною точкою початку розвитку травматичного синдрому. Для їхнього виявлення було використано кореляційний аналіз (rs), за допомогою якого були виявлені принципово різні (р<0,05) соціально-психологічні звязки в представлених групах рятувальників: група А: єдина дитина в родині - 2-а шкала “песимістичність” (СМДО) - ( 0,61); вік працівників аварійно-рятувальних підрозділів МНС України - рівень резервних можливостей організму (навантажувальні проби Штанге й Генча) - (-0,37); вік працівників аварійно-рятувальних підрозділів МНС України - частота випадків зниженої 2-ї шкали “песимістичність” (СМДО) - (-0,71); родинний стан - рівень резервних можливостей організму (навантажувальні проби Штанге й Генча) - (-0,47); група Б: наявність в анамнезі розлучення - виразність шкали “К” (“корекція поведінки”) (СМДО) - ( 0,61); наявність в анамнезі розлучення - частота випадків зниженої шкали “мужність - жіночність” (СМДО) - (-0,67); вік працівників аварійно-рятувальних підрозділів МНС України - частота випадків зниженої 2-ї шкали “песимістичність” (СМДО) - ( 0,62); наявність в анамнезі смерті одного з батьків - рівень резервних можливостей організму (навантажувальні проби Штанге й Генча) - (-0,53); кількість випадків участі в ліквідації наслідків великомасштабних надзвичайних ситуацій - стійкість уваги (таблиці Шульте) - (-0,76).У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове розвязання наукової проблеми - розробку теоретико-прикладних підходів щодо визначення негативних психічних станів та реакцій, що виникають у рятувальників в умовах як підготовки, так і бе

2. Основний зміст дисертації