Негативні емоції у дітей 11-13 місяців як прояв прив’язаності до батьків - Курсовая работа

Міністерство освіти та науки України Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара Факультет психології Кафедра загальної та педагогічної психології КУРСОВА РОБОТА на тему: Негативні емоції у дітей 11-13 місяців як прояв прив`язаності до батьків Виконавець: студентка групи ДС-07-1 Гурбенко Є. О. Науковий керівник: старший викладач Грисенко Н. В. Дніпропетровськ 2010 ЗМІСТ Вступ Розділ І. Феномен прив`язаності і особливості його формування 1.1 Психічний розвиток дитини 1 року 1.2 Сучасні теорії привязаності 1.2.1 Динамічна теорія прив`язаності 1.2.2 Теорія прив`язаності і системна сімейна терапія 1.2.3 Прив`язаність і сімейна нарративна терапія 1.2.4 Теорія прив`язаності і нейрофізіологічні дослідження 1.3 Типи прив`язаності і особливості її формування в дитячому віці 1.4 Стадії розвитку прив`язаностей Розділ II. У наш час увага багатьох психологів притягнута до проблем раннього дитинства. Тема актуальна, оскільки психічне життя немовляти настільки складне, що дотепер залишається до кінця не пізнаним. Оригінально задумані і тонко проведені експерименти сучасних дослідників показали дивну своєрідність внутрішнього світу немовляти, дозволили побачити закони, яким підкоряється інтелект і спілкування людини, що народжується, намітити якісні етапи його розвитку. Новизна даної курсової роботи полягає у дослідженні поведінкового прояву прив`язаності у дітей 11-13 місяців. Вивчення прив’язаності дитини до матері - одне з головних напрямків експериментальної психології протягом останніх десятиріч. Значний вклад у вирішення цієї проблеми вніс англійський психіатр Дж.Боулбі завдяки свій теорії прив`язаностей, за якою прив`язаності до матері, батька або кого-небудь іншого не є вродженими або результатом раннього навчання. Предмет - прив`язанність дітей віку немовляти і раннього віку до батьків. ФЕНОМЕН ПРИВ`ЯЗАНОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ ФОРМУВАННЯ У ДІТЕЙ ВІКУ НЕМОВЛЯТИ 1.1 Особливості психічного розвитку дитини 1 року З народження люди, що оточують немовля, у всьому йому допомагають (вони забезпечують фізичний догляд за тілом дитини, навчають, виховують його, сприяють придбанню людських психологічних і поведінкових рис, пристосуванню до умов суспільного існування. Первинному розвитку наочно-дієвого мислення передує становлення маніпулятивних рухів рук, вдосконалення роботи органів чуття і формування всіх операційних структур, їх координації, про яку писав Ж. Піаже. Теорія прив`язаності Джона Боулбі до теперішнього часу викликає масу відгуків у дослідників і практичних психологів. Положення обох теорій добре зарекомендували себе в практиці, особливо в роботі з людьми, що пережили травму, а також у психологічному супроводі вікових криз і перехідних моментів життя.[2,5] 1.2.3 Сімейна нарративна терапія і прив`язаність Основний інструмент сімейної нарративної теорії прив`язаності - це історії, які батьки (частіше мова йде про прийомних батьків) розповідають своїй дитині, пройшовши спеціальне навчання в терапевта. В той же час сімейна нарративна терапія прив`язаності відрізняється від більшості інших підходів, спрямованих на корекцію порушень прив`язаності, багато хто з яких містить у собі відкрите відреагування сорому й гніву, а також примусовий холдинг (утримання дитини в обіймах).[5,24] 1.2.4 Теорія прив`язаності і нейрофізіологічні дослідження E. П. Слоан із співавторами у клініці порушень сну провели дослідження звязку порушень прив`язаності в дорослих і аномалій альфа-ритмів сну.