Недержавний сектор промисловості України в умовах нової економічної політики (1921-1928 рр.) - Автореферат

В умовах розбудови сучасної Української держави, становлення ринкових відносин зростає роль недержавного сектору економіки, на долю якого припадає переважна більшість промислових підприємств у приватній та колективній власності. Його інтенсивний розвиток, важливість зайняти гідне місце в економічному житті, привертає увагу до необхідності вивчення досвіду використання приватної ініціативи в багатоукладній системі господарювання доби нової економічної політики радянської України. Дослідження становлення недержавного сектору промисловості України у роки НЕПУ, разом із тим, залишаються недостатніми науковими опрацюваннями. Щоправда, значущість НЕПУ була потужною мотивацією для дослідників за радянських часів, але призвела до появи численних ідеологічних догм. Виходячи із зазначеного, структура дослідження передбачає: - зясувати сучасний стан наукової розробки даної теми в історіографії, визначити рівень і повноту джерельного забезпечення та теоретико-методологічні засади дослідження;У вступі обґрунтовано актуальність теми, звязок із науковими програмами, мету та дослідницькі завдання, хронологічні й територіальні рамки, визначено обєкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну, подано інформацію про практичне значення роботи та апробацію. У першому розділі „Стан наукової розробки, джерельна база та методологія дослідження” проаналізовано історіографію теми, охарактеризована джерельна база, розкрито теоретико-методологічні засади дослідження. Запропонована періодизація враховує провідні тенденції, особливості методології дослідження, можливості використання джерельної бази, вплив ідеології й політичної практики на формування історичних знань у кожному періоді. У цей час виходять праці з проблем кооперації, але її роль у промисловості зазначається дуже побіжно. З ліквідацією приватної ініціативи, з відмовою від НЕПУ особливістю значного етапу історіографії стало зменшення уваги радянських дослідників до проблем функціонування недержавного сектору.У підрозділі 3.1 „Наступ на приватників у промисловості в нових умовах” розглянуто заходи офіційної влади щодо витіснення приватних промисловців із народного господарства. Із проголошенням політики індустріалізації змінилося ставлення влади до приватного сектору, який вже виконав своє завдання - промисловість в основному була відбудована. Товаровий „голод”, що став наслідком неспроможності усуспільненого сектора задовольняти потреби народного господарства і населення, сприяв вкладанню приватних капіталів саме у промисловість. Наприкінці 1920-х рр. тисячі промисловців і кустарів, які були незгодні з позаекономічними методами наступу Радянської влади спіткала доля репресованих (серед них підприємці з Донбасу П. Аналіз досвіду господарчої роботи державного сектору показав помилковість положень перших років нової політики - „раннього” НЕПУ: держава, протиставляючи себе приватній та кооперативній промисловості, фактично не вбачаючи між ними принципової різниці, поступалася недержавному сектору.

2. Основний зміст дисертації