Встановлення обсягу правосуб’єктності недержавних пенсійних фондів. Визначення місця недержавних пенсійних фондів у системі учасників цивільних відносин. Дослідження договорів, спрямованих на забезпечення і реалізацію правосуб’єктності пенсійних фондів.
Аннотация к работе
Необхідність структурного реформування системи пенсійного забезпечення населення країни є очевидною, виходячи з таких соціально-економічних факторів, як: зростання демографічного навантаження; неспроможність традиційної солідарної системи, що базується на принципі перерозподілу, забезпечити необхідні фінансові ресурси для виплати гідних розмірів пенсій; соціальна несправедливість існуючої системи; низький коефіцієнт заміщення, тобто співвідношення розміру пенсії із заробітною платою. Можна говорити про те, що законодавча модель НПФ ставить перед доктриною цивільного права завдання переосмислення й розвитку традиційних правових конструкцій, таких як: природа юридичної особи, правосубєктність юридичної особи, управління юридичною особою тощо. Залишилося поза увагою науковців питання про поняття НПФ, їх місце в системі учасників цивільних правовідносин, обсяг і реалізацію правосубєктності НПФ, правовий режим майна НПФ, цивільно-правові аспекти управління НПФ, здатність НПФ нести самостійну цивільно-правову відповідальність, договірні відносини за участю НПФ. встановити обсяг правосубєктності НПФ, особливості реалізації правосубєктності НПФ через адміністратора, особу, що здійснює управління активами, та забезпечення реалізації правосубєктності НПФ зберігачем; Предметом дослідження є наукові погляди, ідеї, концепції і теорії, нормативно-правові акти України та інших держав, які регулюють цивільно-правовий статус НПФ, практика їх застосування.Автором проведено класифікацію НПФ, які створюються в іноземних державах, за такими критеріями: 1) за правовою формою створення: неавтономні та автономні; 2) за правовим режимом пенсійних коштів: НПФ, учасники яких не мають жодних прав на пенсійні кошти; НПФ, у яких пенсійні кошти належать учасникам на певному правовому титулі; НПФ, пенсійні кошти яких передаються на праві довірчої власності довірчим власникам; 3) за особливостями реалізації правосубєктності: НПФ, реалізація правосубєктності яких здійснюється органом пенсійного фонду; НПФ, реалізація правосубєктності яких здійснюється окремою від пенсійного фонду особою; НПФ, реалізація правосубєктності яких здійснюється як органом пенсійного фонду, так і окремою особою; 4) за природою участі: відкриті, закриті (корпоративні) та змішані (галузеві); 5) за видами пенсійних схем: НПФ із встановленими розмірами виплат пенсій; НПФ із встановленими розмірами внесків; НПФ із комбінованими пенсійними схемами. У підрозділі 1.2 „Поняття та види недержавних пенсійних фондів за законодавством України” зясовано поняття фонду як родового поняття й основи для розкриття правових ознак НПФ, запропоновано дефініцію НПФ у праві України, а також проведено класифікацію НПФ за законодавством України. Систематизація правових ознак НПФ за законодавством України дозволила визначити НПФ як юридичну особу, створену в організаційно-правовій формі непідприємницького товариства виключно з метою накопичення пенсійних активів і здійснення учасникам пенсійних виплат на підставах і в порядку, встановлених законом, та зобовязану забезпечувати адміністрування, управління пенсійними активами та обслуговування пенсійних активів зберігачем. Дослідження законодавства дозволило автору виокремити ознаки, що характеризують чинну законодавчу конструкцію НПФ як юридичної особи: наявність єдиного органу управління - ради; нездатність мати відокремлене майно для забезпечення основної діяльності НПФ; обовязкова наявність юридичних осіб, які в цивільному обігу виступають від імені НПФ (реалізують правосубєктність НПФ); нездатність нести самостійну майнову відповідальність; здатність бути позивачем і відповідачем у суді та водночас відсутність механізмів відшкодування шкоди, завданої з боку НПФ. Доведено, що як непідприємницьке товариство НПФ: створюється на підставі рішення засновників та не має на меті одержання прибутку для його подальшого розподілу між засновниками; функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних активів і здійснення пенсійних виплат учасникам; має право провадити лише недержавне пенсійне забезпечення, що є виключним видом діяльності, і в силу закону провадження іншої діяльності забороняється.На відміну від пенсійних планів ХІХ століття, що передбачали формування активів, які належали на певному правовому титулі юридичним особам-роботодавцям (при цьому учасники не мали ні речових, ні зобовязальних прав стосовно таких активів), сучасні світові тенденції полягають у юридичній автономізації НПФ, тобто в їх становленні як самостійних юридичних осіб. У найбільш загальному вигляді НПФ можна визначити як: 1) сукупність активів, що являють собою грошові кошти учасників, залучені у вигляді внесків на пенсійні рахунки, та які інвестуються для збільшення вартості активів з метою виплат пенсій учасникам; 2) юридичну особу, що здійснює збирання та інвестування грошових коштів, призначених для виплати пенсій учасникам фонду, які досягли пенсійного віку. Систематизація правових ознак дозволяє визначити НПФ за законодавством України як юридич