Недержавні пенсійні фонди: особливості цивільно-правового статусу - Автореферат

Необхідність структурного реформування системи пенсійного забезпечення населення країни є очевидною, виходячи з таких соціально-економічних факторів, як: зростання демографічного навантаження; неспроможність традиційної солідарної системи, що базується на принципі перерозподілу, забезпечити необхідні фінансові ресурси для виплати гідних розмірів пенсій; соціальна несправедливість існуючої системи; низький коефіцієнт заміщення, тобто співвідношення розміру пенсії із заробітною платою. Можна говорити про те, що законодавча модель НПФ ставить перед доктриною цивільного права завдання переосмислення й розвитку традиційних правових конструкцій, таких як: природа юридичної особи, правосубєктність юридичної особи, управління юридичною особою тощо. Залишилося поза увагою науковців питання про поняття НПФ, їх місце в системі учасників цивільних правовідносин, обсяг і реалізацію правосубєктності НПФ, правовий режим майна НПФ, цивільно-правові аспекти управління НПФ, здатність НПФ нести самостійну цивільно-правову відповідальність, договірні відносини за участю НПФ. встановити обсяг правосубєктності НПФ, особливості реалізації правосубєктності НПФ через адміністратора, особу, що здійснює управління активами, та забезпечення реалізації правосубєктності НПФ зберігачем; Предметом дослідження є наукові погляди, ідеї, концепції і теорії, нормативно-правові акти України та інших держав, які регулюють цивільно-правовий статус НПФ, практика їх застосування.Автором проведено класифікацію НПФ, які створюються в іноземних державах, за такими критеріями: 1) за правовою формою створення: неавтономні та автономні; 2) за правовим режимом пенсійних коштів: НПФ, учасники яких не мають жодних прав на пенсійні кошти; НПФ, у яких пенсійні кошти належать учасникам на певному правовому титулі; НПФ, пенсійні кошти яких передаються на праві довірчої власності довірчим власникам; 3) за особливостями реалізації правосубєктності: НПФ, реалізація правосубєктності яких здійснюється органом пенсійного фонду; НПФ, реалізація правосубєктності яких здійснюється окремою від пенсійного фонду особою; НПФ, реалізація правосубєктності яких здійснюється як органом пенсійного фонду, так і окремою особою; 4) за природою участі: відкриті, закриті (корпоративні) та змішані (галузеві); 5) за видами пенсійних схем: НПФ із встановленими розмірами виплат пенсій; НПФ із встановленими розмірами внесків; НПФ із комбінованими пенсійними схемами. У підрозділі 1.2 „Поняття та види недержавних пенсійних фондів за законодавством України” зясовано поняття фонду як родового поняття й основи для розкриття правових ознак НПФ, запропоновано дефініцію НПФ у праві України, а також проведено класифікацію НПФ за законодавством України. Систематизація правових ознак НПФ за законодавством України дозволила визначити НПФ як юридичну особу, створену в організаційно-правовій формі непідприємницького товариства виключно з метою накопичення пенсійних активів і здійснення учасникам пенсійних виплат на підставах і в порядку, встановлених законом, та зобовязану забезпечувати адміністрування, управління пенсійними активами та обслуговування пенсійних активів зберігачем. Дослідження законодавства дозволило автору виокремити ознаки, що характеризують чинну законодавчу конструкцію НПФ як юридичної особи: наявність єдиного органу управління - ради; нездатність мати відокремлене майно для забезпечення основної діяльності НПФ; обовязкова наявність юридичних осіб, які в цивільному обігу виступають від імені НПФ (реалізують правосубєктність НПФ); нездатність нести самостійну майнову відповідальність; здатність бути позивачем і відповідачем у суді та водночас відсутність механізмів відшкодування шкоди, завданої з боку НПФ. Доведено, що як непідприємницьке товариство НПФ: створюється на підставі рішення засновників та не має на меті одержання прибутку для його подальшого розподілу між засновниками; функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних активів і здійснення пенсійних виплат учасникам; має право провадити лише недержавне пенсійне забезпечення, що є виключним видом діяльності, і в силу закону провадження іншої діяльності забороняється.На відміну від пенсійних планів ХІХ століття, що передбачали формування активів, які належали на певному правовому титулі юридичним особам-роботодавцям (при цьому учасники не мали ні речових, ні зобовязальних прав стосовно таких активів), сучасні світові тенденції полягають у юридичній автономізації НПФ, тобто в їх становленні як самостійних юридичних осіб. У найбільш загальному вигляді НПФ можна визначити як: 1) сукупність активів, що являють собою грошові кошти учасників, залучені у вигляді внесків на пенсійні рахунки, та які інвестуються для збільшення вартості активів з метою виплат пенсій учасникам; 2) юридичну особу, що здійснює збирання та інвестування грошових коштів, призначених для виплати пенсій учасникам фонду, які досягли пенсійного віку. Систематизація правових ознак дозволяє визначити НПФ за законодавством України як юридич

Основний зміст