Скринінг вітчизняних синтетичних регуляторів росту рослин за їх фізіологічною активністю в тестах іn vіvo та в культурах клітин і тканин іn vіtro. Біологічна дія засобів як основа використання в біотехнології рослин іn vіtro та в сільському господарстві.
Одним з актуальних завдань фізіології рослин є пошук нових фізіологічно активних сполук або їх композицій (природних або синтетичних), які б не тільки прискорювали ріст і розвиток рослин, підвищували фотосинтез, продуктивність і якість врожаю сільськогосподарських культур, але й посилювали б в рослинах їх природні генетично детерміновані властивості, як наприклад, засухо - та морозостійкість, стійкість рослин до вірусних і грибкових захворювань, спроможність рослин рости на засолених грунтах, фіксацію бактеріями атмосферного азоту і його засвоєння рослинами (Гамбург та ін., 1979; Калинин та ін., 1980; Dorffling, 1982; Nickel, 1982; Полевой, 1982; Кухар та ін., 1986; Шевелуха, 1992; Троян, 1998; Григорюк та ін., 2002). З кожним роком зростають також потреби в регуляторах росту для вирішення і таких важливих для фізіології та біотехнології рослин завдань, як укорінення черешків деревних культур, оздоровлення і мікроклональне розмноження рослин за допомогою техніки культури ізольованих тканин та органів in vitro (одержання безвірусних елітних рослин із клітин меристеми), для робіт із генетичної трансформації клітин рослин і одержання з них рослин-регенерантів; для культивування окремих органів рослин (наприклад, кореневих волосків лікарських рослин) з індукованим суперсинтезом вторинних метаболітів або за допомогою методів генетичної трансформації, або за допомогою регуляторів росту (Khalafalla et al., 1999; Kevers et al., 1999). 2) чи не порушують регулятори генетично детерміновані послідовні процеси росту і диференціації клітин (утворення спеціалізованих клітин, тканин і органів); Робота виконувалася відповідно наукових тем: № 2.28.2.9 "Вивчення молекулярно-біологічних і генетичних процесів в клітинних лініях і рослинах” відділу цитофізіології та клітинної інженерії Інституту клітинної біології і генетичної інженерії НАН України; 2.1.10.12 Ф "Вивчення процесів диференціації клітин при стимульованому рості у генетично трансформованих рослин” відділу біоінженерії Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України. 2) ріст і розвиток зародкової осі в ранньому постембріональному періоді, тобто у період темнової фази (у фазі прокльовування, до початку видимого ростового процесу), відбувається тільки за рахунок розтягування гіпокотиля, що дозволяє простежити дію синтетичних сполук на ріст клітин розтягненням, тобто визначити первинні фізіологічні механізми ініціації процесів диференціації і спеціалізації клітин зародкового організму в цей ранній період онтогенезу рослин. регулятор рослина онтогенез скринінгУ дослідах in vivo використовували насіння спаржової квасолі (Phaseolus vulgaris L.) сорту Білозерна. (1975): для експериментів використовували черешки 12-14-денних рослин квасолі і поміщали їх у водні розчини досліджуваних регуляторів росту, у 2-кратній повторності, по 5 черешків у кожній. У дослідах in vitro використовували тютюн Nicotiana tabacum (штами SR-1; SR-2, visconsinia); картоплю Solanum tuberosum (сорту Заграва і Невський) і томати 2-х видів: культурний вид (Lycopersicon esculentun) мутантної лінії МО 393 і дикий вид Перуанського томата (L. peruvianum var. dentatum 3767). При вивченні дії синтетичних регуляторів на ріст ізольованих зародкових осей останні інкубували між листами фільтрувального паперу, зволоженого дистильованою водою (контроль) або розчинами регуляторів росту: N-оксидом лутидину (івіном-ян), 6-метилтіоурацилом (метіуром), або розчином ауксину ІОК у концентраціях 1 мг/л. В молекулярно-біологічних експериментах для виділення білків та РНК використовували ізольовані зародкові осі насіння спаржової квасолі (Phaseolus vulgaris L.) сорту Білозерна.У тест-дослідах з черешками квасолі на ауксинову активність регуляторів росту in vivo (Турецкая та ін., 1975) було виявлено, що три сполуки мають ауксин-подібну дію: D-107, № 2622 і триамелон, причому найбільше виражена активність сполуки № 2622 (яка перевищує навіть активність ІОК) виявлена при мінімальній концентрації 1 мг/л, сполуки D-107 - при концентрації 10 мг/л. Відомо, що у багатьох видів родини пасльонових можливо викликати індукцію утворення калюсної тканини на поживних середовищах, що містять в своєму складі 1 мг/л ауксину - 2,4-Д (дихлорфеноксиоцтову кислоту), а також стимулювати органогенез на поживних середовищах з цитокініном - 1 мг/л БАП (5-бензиламінопуріном, 6-бензиладеніном) (Сидоров та ін., 1985; Калинин та ін., 1989). Поява рослин-регенерантів була досягнута на середовищі RMKU2, де в якості регуляторів росту використовували 2,5 мг/л триамелону і 1 мг/л НОК. Індукція калюсогенезу виявлена на середовищах: RMKU6, що містило 1 мг/л івіну або RMKU7 із 2 мг/л івіну-ян, RMP3 із 0,2 мг/л івіну, а на середовищі RMOP4, що містило 5 мг/л івіну-ян, спостерігалось утворення в калюсі меристематично активних груп клітин з наступним формуванням з них пагонів і коренів. ІОК різко активувала ріст і розвиток ізольованих як "недекапітованих”, так і "декапітованих" зародкових осей, причому ріст нативних зародкових осе
План
Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
