Теоретико-методологічні основи дослідження феномена сексуальності. Характеристика дослідницьких вибірок, методи дослідження жіночої сексуальності. Розвиток жіночої сексуальності: генезис та структура. Програма психологічної корекції "Шлях до жіночності".
Довгий час любов та сексуальність були винесені за рамки психологічного аналізу. Максименко сформулював тезу, що особистість може бути зрозумілою в стосунках любові, бо вона «починається з любові», в яку інтегровані власне кохання та сексуальність. Mellody), що повязано з емансипацією репродуктивної функції жінки від сексуальності та відщепленням сексуальності від кохання (Е. Сексуальність становить собою не тільки самореалізацію сексуальної функції, а включає багаточисельні психологічні репрезентанти: фантазії, потяги, мотивації, когніції, емоції тощо, які є сферою дослідження в психології. Проаналізувати зміст психосемантичного простору сексуальності та реалізації себе як жінки.У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження феномена сексуальності» розглядаються підходи до концептуалізації сексуальності, особливості інфантильної сексуальності, феноменологія зрілої сексуальності, психологічні концепції жіночої сексуальності, а також механізми й чинники формування психосексуального розвитку жінки. У сучасному світі поняття «сексуальність» змінила своє розуміння від комплексу біологічних інстинктів до поліпараметричного утворення, що існує на різних рівнях функціонування особистості та зачіпає різні сфери життя. Зріла сексуальність має феноменологічний характер, так як у літературі не існує певного теоретичного напрямку, який би вивчав це питання. На основі факторизації простору ознак було визначено структури інфантильної сексуальності в підлітків: 1) заборона сексуальності - повязана з батьківськими фігурами, які блокують прояви аутоеротизму; 2) інфантильний садизм - невиражена агресія на матір за первинну прихильність та контроль з її боку; 3) комплекс Електри - лібідозна прихильність до батька та позитивна ідентифікація з матірю; 4) амбівалентна ідентичність - прагнення до чоловічого світу та ідентифікація з матірю. У жінок так само виявлені структури інфантильної сексуальності: 1) фалічна заборона - виражені елементи догенітальної сексуальності, які перешкоджають генітальній реалізації жінки; 2) фіксація на матері - містить ідентифікацію та ідеальні его-утворення за образом матері, 3) фіксація на батькові - повязана з лібідозною прихильністю до батька; 4) маскулінна ідентичність - прагнення до чоловічого світу, що супроводжується відчуттям провини.Елементи догенітальної сексуальності (діадні стосунки «мати - дитина») відбиваються в емоціях (радість, огида, презирство) та характерологічних структурах. «Анальна» структура містить не тільки так звану анальну тріаду (бережливість, упертість, акуратність), а й ригідність, індивідуалістичність, емоційну лабільність, невротичний надконтроль, тривожність та соціальну інтроверсію. Інфантильна за походженням сексуальність спирається на різні статеворольові структури: у підлітковому віці - на соціогенну та поведінкову маскулінність, а у дорослому - на соціогенну фемінінність. Залежний тип базується на симбіотичному звязку з матірю та вимірює сексуальність тільки в категоріях «ідеального кохання» у відриві від сексуальної реалізації. Сексуальність містить такі фактори: «соціальна реалізація» (Деметра), «інфантильна» сексуальність (Гарпія), «сексуальна амбівалентність» (Персефона), «фемінінність» (Гестія), «сексуальна емансипація» (Афіна).
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вывод
У роботі представлено теоретичне узагальнення й нове вирішення проблеми розвитку жіночої сексуальності. На підставі поглиблення теоретичних уявлень щодо структурної та функціональної організації сексуальності, її статеворольових, характерологічних, тілесних й емоційних репрезентацій розроблено програму психологічної корекції «Шлях до жіночності». У результаті проведеного дослідження дійшли таких висновків: 1. Важливою характеристикою жіночої сексуальності є наявність в її структурі елементів інфантильних за походженням компонентів, які повязані з певними параметрами особистості. Елементи догенітальної сексуальності (діадні стосунки «мати - дитина») відбиваються в емоціях (радість, огида, презирство) та характерологічних структурах. Характерологічний радикал, який у психоаналізі прийнято називати «орально-еротичний», включає песимістичність та соціальну інтроверсію та має схильність до розвитку пронатального сценарію в майбутньому. Доповненням до «орально-садистичної» структури, окрім агресивності є імпульсивність та оптимістичність. «Анальна» структура містить не тільки так звану анальну тріаду (бережливість, упертість, акуратність), а й ригідність, індивідуалістичність, емоційну лабільність, невротичний надконтроль, тривожність та соціальну інтроверсію. Такий тип характерологічної структури предиспонує до сексуальної депресії.
2. Інфантильна за походженням сексуальність спирається на різні статеворольові структури: у підлітковому віці - на соціогенну та поведінкову маскулінність, а у дорослому - на соціогенну фемінінність. Таким чином, інфантильна сексуальність забезпечується маскулінністю, яка з часом змінюється та наповнюється ознаками фемінінності. Біогенний рівень статеворольової ідентичності є вільним від компонентів інфантильної сексуальності і це свідчить про соціальне походження сексуальності та її витоки треба шукати у первинних стосунках з матірю та батьком.
3. Виявлено три типи жіночої сексуальності: маскулінний, залежний, істеричний. Кожен тип побудований за особливостями констеляції компонентів інфантильної сексуальності та має певні механізми розвитку. Маскулінний тип зумовлений комплексом мужності («заздрість до пенісу»), відчуттям провини, біогенною маскулінністю та активною ролевою позицією. Залежний тип базується на симбіотичному звязку з матірю та вимірює сексуальність тільки в категоріях «ідеального кохання» у відриві від сексуальної реалізації. Істеричний тип зумовлений лібідозною прихильністю до батька та визначає «тікаючий» тип стосунків та дружбу з чоловіками.
4. Загальна структурна організації жіночої сексуальності визначена пятьма факторами. Кожен фактор репрезентує деякі особливості сексуальності та може бути персоналізований у архетип (древньогрецьких богинь). Сексуальність містить такі фактори: «соціальна реалізація» (Деметра), «інфантильна» сексуальність (Гарпія), «сексуальна амбівалентність» (Персефона), «фемінінність» (Гестія), «сексуальна емансипація» (Афіна). Архетип Деметри компенсує дефіцит сексуальності через розширення репертуару гендерних ролей. У Гарпії домінують елементи догенітальної сексуальності та присутня сексуальна занепокоєність. Персефона привязана до батьків і це заважає партнерським стосункам. Гестія не повязує сексуальність із задоволеністю та уходить до ролі домогосподині. Афіна прагне дістатися чоловічого світу та підвищити власну значущість в очах чоловіка через секс. Визначені сексуальні структури мають суперечливу природу і містять параметри як зрілої, так й інфантильної сексуальності.
5. Тілесна ідентичність жінок має сексуальну семантику, яка реалізується через: еротичність, упевненість, сексуальність. З віком позиціонування себе через «соціальну привабливість» (орієнтовану на суспільні стандарти жіночого тіла) змінюється «сексуальністю», яка відображає сформованість сексуального лібідо. В жінок неприйняття свого тіла зумовлено лібідозним звязком з батьком що повязано з почуттям провини та інцестуозними рестрикціями, а прийняття свого тіла як сексуального корелює з прийняттям матері, що знижує почуття провини.
6. Простір сексуальних сценаріїв за психосемантичною організацією утворюється трьома компонентами: «знецінення сексуальності», «розщеплення сексуальності» і «сексуальна зрілість». «Знецінення сексуальності» спрямовано на сексуальну активність, але її психосемантика є вихолощеною і не навантажена показником сексуального задоволення. «Розщеплення сексуальності» містить дисоціацію сексуального афекту (задоволення) і гедоністично-орієнтованого позиціонування своєї сексуальності. «Сексуальна зрілість» - адаптивна когнітивна установка, яка поєднує емоційну близькість з партнером та сексуальне задоволення.
7. Конотованість сексуальних фантазій у жінок визначена двома факторами: «делібідизація» та «стабільність». «Делібідизація» - це варіативне фантазування, яке є компенсацією та не має гедоністичного компоненту. «Стабільність» виключає сексуальну свободу та спрямована на постійний сексуальний обєкт й отримання задоволення. Зміст сексуальних фантазій має звязок з характерологічними рисами та представлений стильовими характеристиками: «гра» (непостійність і емоційна залученість), «навязливість» (фрустрація і тривожність), «шанування» (вибірковість та нестандартність), «ефект новизни» (імпульсивність та готовність до експериментів), «розширення меж» (свобода від напруги та ригідності).
8. У жінок Я-ідентичність занурюється у сферу сексуальності, тобто конструкт «Я» має сексуальну ідентичність (яка «Я», як жінка). Проте субєктивний психосемантичний образ сексуальності несе в собі ознаки інфантильності, оскільки образ батька денотований жіночою сексуальністю, а відрив та вивільнення лібідо з батьківською фігурою ще не стався.
9. За результатами дослідження була розроблена програма психологічної корекції, мета якої - актуалізація (розкриття) жіночого потенціалу у когнітивній, емоційній, тілесній та сексуальній репрезентаціях. Мішенями психокорекційного впливу є такі структурні утворення: статеворольова ідентичність, тілесна ідентичність, сексуальні сценарії жінок, інфантильний (травматичний) досвід та відповідні переживання. В програмі реалізовується групова форма роботи, яка побудована на принципах клієнт-центрованого підходу, а в технічному плані - є мультимодальною і містить техніки гештальттерапії, арт-терапії, провокативної психотерапії тощо. Психокорекційна програма є ефективною і може бути рекомендована для подальшого використання.
Перспективи подальших досліджень можуть полягати у вивченні звязку сімейних констеляцій із сексуальністю жінки, а також розробці та вдосконаленні інструментарію для психодіагностики жіночої сексуальності.
Список литературы
1. Смахтина Н. А. Концептуализация инфантильной сексуальности в телесно-ориентированной психотерапии / Н. А. Смахтина // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Психологія». ? 2009. ? Вип. 41, № 842. ? С. 307?312.
2. Смахтина Н. А. Развитие зрелой сексуальности: анализ проблемы / Н. А. Смахтина // Проблеми особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень. / Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Соціологія. Психологія. Педагогіка». ? К.: Гнозис, 2009. ? Вип. 1. ? С. 85?89.
3. Смахтіна Н. О. Особливості організації психосексуальної сфери особистості дівчат-підлітків / Н. О. Смахтіна // Вісник Одеського національного університету. Серія «Психологія». ? 2009. - Т. 14, вип. 6. ? С. 97?103.
4. Смахтіна Н. О. Соціокультурні трансформації сексуальної поведінки сучасних жінок / Н. О. Смахтіна // Проблеми загальної та педагогічної психології.: зб. наук. праць Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України. ? К., 2009. - Т. XI, ч. 5. ? С. 347?354.
5. Смахтіна Н. О. Структура жіночої сексуальності / Н. О. Смахтіна // Вісник Одеського національного університету. Серія «Психологія». - 2009. - Т. 14, вип. 18. ? С. 138?145.
6. Кочарян О. С. Сексуальність в структурі жіночої реалізації / О. С. Кочарян, Н. О. Смахтіна // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Серія «Філософія. Психологія. Педагогіка».: зб. наук. праць. ? Київ: ІВЦ «Політехніка», 2009. ? № 3(27), Ч. 2. ? С. 42?47.
7. Кочарян О. С. Психологічні особливості типів жіночої сексуальності / О. С. Кочарян, Н. О. Смахтіна // Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського. Серія «Психологічні науки».: зб. наук. праць. ? Миколаїв, ТОВ «Фірма ІЛЛІОН», 2010. - Т. 2, вип. 4. ? С. 120?125.
8. Смахтина Н. А. Психологические традиции концептуализации инфантильной сексуальности / Н. А. Смахтина // Журнал практикующего психолога. ? 2008. - Вип. 14. ? С. 35?41.
9. Смахтина Н. А. Диагностика психологических аспектов сексуальности / Н. А. Смахтина // Проблеми емпіричних досліджень у психології. - К.: Гнозис, 2009. ? Вип.3. ? С. 168?175.
10. Смахтина Н. А. Психологические детерминанты сексуальных нарушений у детей и подростков / Н. А. Смахтина // Девіантна поведінка в дитячому віці: наук. симпозіум, 3 жовтня 2008 р.: тези доп. ? Євпаторія, 2008. ? С. 70?73.
11. Смахтина Н. А. Особенности женской полоролевой идентичности / Н. А. Смахтина // Вектори психології - 2009: молодіжна наук.-практ. конф., 13-14 березня 2009 р.: тези доп. - Харків, 2009. - С. 271?274.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы