Індивідуально-авторське трактування біблійних мотивів як перекладознавча проблема (на матеріалі українських перекладів творів Дж.Г. Байрона) - Автореферат

Дисертацію присвячено дослідженню індивідуально-авторського осмислення біблійних мотивів у перекладознавчому аспекті. На матеріалі Байронових творів з біблійними мотивами та різночасових українських перекладів зроблено спробу окреслити шляхи і методи цілісного відтворення авторської міжтекстуальної концепції на тематичному та всіх лінгвальних рівнях тексту, простежити вплив екстралінгвального чинника та інтерпретаційної установки перекладачів на трансформацію цієї концепції, зясувати загальні критерії розмежування жанрів віршового перекладу і методику їхнього аналізу, розглянути особливості Байронового стилю, проблему відтворення цих особливостей у перекладах. It is the first exhaustive study of intertextual Ukrainian Byroniana, a many-sided analysis of the theme of Cain in Frankos interpretation both as translator (of Byrons closet tragedy Cain) and author (of the legend Each translator of a creative work based on Biblical motifs faces the problem of the clash of cultures which consists in the diverging background information in the target and source languages encompassing different principles of domestication of the Bible, varying extralingual allusions brought about by a Biblical motif, multiple evaluation strategies of the Bible, eventually incongruous apocryphal traditions. A contrastive analysis of topologically marked words in the original and its Ukrainian translations reveals two major strategies in rendering Biblical motifs: (1) overcoding which combines decorative (broadening the diagnostics of the motif due to Biblical realia) and figurative (extending the diagnostics of the motif with Biblical images) changes; (2) undercoding which consists in levelling the diagnostic component of the Biblical motif.У Вступі обґрунтована актуальність обраної теми, теоретичне і практичне значення дисертації, визначені її обєкт, мета, завдання та методологія, сформульовані основні твердження, що виносяться на захист.У розділі подано огляд мотиву як поняття, окреслено його смислову структуру, охарактеризовано біблійний мотив та особливості його індивідуально-авторського трактування; розглянуто мотив братовбивства у Байроновій містерії “Cain” та його подальші осмислення в українських перекладах; проведено аналіз авторського і перекладацького тлумачення образу Каїна в творчості І. Поряд з терміном “мотив”, введено термін “топос”, запозичений з порівняльної стилістики. Мотив, узагальнене відображення певного прототексту, виявляється у вторинному тексті в топосах, що вказують на мотив і водночас виконують функцію його контекстуальних і лінгвокультурологічних варіантів. Крім того, біблійний мотив у індивідуально-авторському трактуванні відображає особисту концепцію інтерпретатора й актуальні алюзії, повязані з мотивом у певну соціально-історичну епоху розвитку певної нації. Як результат, перед перекладачем твору з біблійними мотивами і особливо глобального біблійного метатексту постають такі проблеми, зумовлені дивергентною фоновою інформацією у мові-джерелі та цільовій мові: різні принципи одомашнення Біблії, різні позамовні алюзії, викликані біблійним мотивом, різні підходи до сакральної ролі Біблії (від суворої заборони нових тлумачень до атеїстичного пародіювання), навіть різні апокрифічні традиції.Турі стосовно перекладної літератури як складової полісистеми, сукупності всіх літературних систем певної національної культури, що визначає підбір текстів для перекладу та норми і функції перекладних творів. Костомарова) домінує інтенціональний компонент “народність” без національного конкретизатора, що цілком узгоджується із прагматикою біблійного першоджерела - народного плачу (псалом 137) - і з романтичною традицією англомовних “мелодій”, яка передусім передбачала стилізацію під фольклор. Для переспіву характерний метод транспозиції, переведення оригінальних смислових одиниць у етномовні компоненти, що відображають цільову мовну картину світу та змінюють інтенціональне спрямування тексту на актуальне для цільового читача. Перебудова оди на пісню-заклик, реномінація ліричного героя через заміну біблійно-топологічного словосполучення “the chosen son” лексемою “борець” із актуальним для українського читача асоціативним контекстом “борець за волю, правду”, гіпонімічне переосмислення контекстуального значення слова “days” (“прожите”) як “мука” та слова “battle” як “січа”, введення літературного кліше з яскравим для читача перекладу міжтекстуальним звязком (“Тепер зійде щастя зоря”) формують фрагмент лексико-семантичного поля цільової мовної картини світу. Одомашнення (наближення змісту і форми до цільового читача) тексту відповідно до поетичних канонів цільової літературної полісистеми створює жанр парафрази, що передбачає відтворення смислової структури тексту класичної поетичної моделі (віддаленої у часі та просторі й освяченої традицією) і узгодження цієї моделі з поетичними канонами культури-сприймача.Проведене дослідження дало змогу окреслити специфіку відтворення індивідуально-авторського трактування біблійних мотив

1. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Проведене дослідження дало змогу окреслити специфіку відтворення індивідуально-авторського трактування біблійних мотивів у перекладах і дійти наступних висновків: 1. Мотив як абстраговане інваріантне ядро певного тексту, освяченого традицією, у вторинному тексті має тричленну структуру; а) функціонування в парадигматичному плані закладає у мотив денотативну (а саме - діагностичну) інформацію, зафіксовану в прототексті; б) функціонуючи у синтагматичному плані (тобто в метатексті), мотив набуває власне конотативної, додаткової інформації, тобто контекстуальної варіативності; в) у межах певної національної культури мотив нашаровує локальну інформацію, тобто лінгвокультурологічну варіативність. Визначальною є діагностична інформація, що виділяє мотив серед інших елементів тексту.

2. Враховуючи подвійний - сакральний та етнопоетичний - характер Старого Завіту, вважаємо, що біблійний мотив актуалізується в авторському тексті як на макростилістичному (тематичному), так і на мікростилістичному (лінгвальному) рівнях. Мотив знаходить текстуальне вираження у топосах, що функціонують як складові мотиву-когерентної цілості й водночас як варіанти мотиву-інваріанта.

3. Доведено, що у структурі перекладного текту біблійний мотив підлягає складному процесу нагромадження, зміщення та вилучення смислів: одомашненню культурою, до якої належить оригінал; індивідуально-авторському трактуванню; паралельному одомашненню культурою, до якої належить цільовий текст; перекладацькому осмисленню індивідуально-авторського трактування; перекладацькій інтерпретації.

Результатом може бути очищення діагностики мотиву від індивідуально-авторських нашарувань, узгодження з авторським задумом, нагромадження вторинних елементів та алюзій культури-сприймача. Оптимальне перекладацьке завдання полягає у відтворенні біблійного мотиву згідно з авторською концепцією, тобто у поєднанні діагностики мотиву з його контекстуальною варіативністю. Такий підхід, проте, не виключає можливості прихованої алегоризації через смислове розгортання мотиву в його певних топосах.

4. Функціонально-контекстуальний аналіз Байронової містерії “Cain” і компонентний аналіз топологічно маркованих слів засвідчив, що внаслідок індивідуально-авторського трактування біблійні мотиви актуалізуються у глобальному метатексті за формально-стилістичними ознаками і за спільністю образних асоціацій (від орнаментальних вкраплень до символів). Зіставний аналіз містерії та її українських перекладів виявив такі методи відтворення біблійних образних топосів: - заміна нейтральним відповідником із суміжним конотативним макрокомпонентом;

- заміна одного топоса іншим, що часто узгоджується з оригінальним лише на функціонально-стилістичному та конотативному рівнях біблійної поетики;

- перетворення топоса у полігенетичний або ключовий знак-вказівку на мотив.

5. Комплексне дослідження Каїнової тематики у творчості І. Франка доводить, що інтерпретаційна позиція Франка-перекладача Байронового “Каїна” визначила його індивідуально-авторське трактування мотиву братовбивства у поетичній легенді “Смерть Каїна”.

6. Історико-зіставний аналіз поезій Байронового циклу “Hebrew Melodies” та їхніх українських перекладів засвідчує вибірковий емоційно-оцінковий підхід українських перекладачів XIX ст. до національних і соціальних проекцій біблійних мотивів. Визначальним критерієм перекладацького зацікавлення ламентальним підциклом “пісень з неволі” є висвічування української мовної картини світу в старозавітніх образах, зумовлене одомашненням псалмової поетики в українській літературній полісистемі на підставі спільних топологічних рядів: “Ізраїль-Україна, Вавилон-Росія”.

7. Підвищення або зниження коефіцієнта біблійних етномовних компонентів у перекладах залежить від методу відтворення мотиву. Виділяємо два таких методи: - поширене розкодування: декоративне (поширення діагностики мотиву через біблійні реалії) та образне (поширення діагностики через розгортання біблійних образів);

- недостатнє розкодування, тобто нівелювання діагностичного компонента біблійного мотиву.

8. На основі теорії полісистеми розглядаємо переклад як складову загального літературного процесу, тобто як чинник впливу на цільову літературу і водночас як результат її формування. Відповідно, пропонуємо термін “жанр віршового перекладу”, що на відміну від суміжного терміна “літературний жанр”, визначає критерій класифікації не оригінальних творів за типами поетичної структури, а перекладних - за типами співвідношення індивідуального і вторинного в їх поетичній структурі.

9. Відсутність випрацюваного українського перекладу Святого Письма (на зразок англійської Біблії 1611 р.) та цілеспрямоване вибирання актуальних алюзій зумовили жанрову різноманітність перекладів глобальних поетичних біблійних метатекстів.

10. Загальними критеріями розмежування жанрів віршового перекладу вважаємо перевагу лінгвостилістичних та лінгвокультурологічних елементів цільової чи оригінальної культурної полісистеми в структурі перекладного тексту (переспів, парафраза, наслідування) та ступінь відтворення смислової домінанти тексту-джерела (версія, варіація на тему).

11. Перекладачі ХХ ст. (М. Зеров, Г. Кочур, Л. Паламарчук) обирають Байронові мелодії загальновизнаної мистецької вартості - “The Destruction of Sennacherib” та “Sun of the Sleepless”. Біблійні мотиви актуалізуються у цих творах через комплексну надбудову прихованих смислових компонентів, повязаних як безпосередньо з Біблією, так і з варіантами біблійних мотивів, що їх Байрон попередньо осмислив у інших поезіях. Відтворення всіх потенційних міжтекстуальних звязків вважаємо перекладацьким надзавданням, адже зазвичай через брак фонової інформації у сучасного читача такий переклад вимагає докладних приміток.

12. Майбутній переклад “Hebrew Melodies” Байрона передбачає осмислення циклу в його цілісності через біблійний мотив “twilight”, що обєднує поезії в реальному смисловому плані “захід сонця” та двох символічних - “втрачений рай блаженного минулого” і “падіння (гріхопадіння)” - на осі трьох хронотопів (топографічного, персонажного й авторського). Предметом спеціального дослідження може стати проблема відтворення цієї смислової домінанти в українських перекладах, аналіз ослаблення, нівелювання та компенсації її смислових планів. Результати такого дослідження матимуть безпосереднє застосування у перекладацькій практиці.

Подальше розширення предмета дослідження дасть змогу розглянути не тільки біблійні мотиви, а й універсальний феномен міжтекстуальності як перекладознавчу проблему, виробити загальну типологію жанрів художнього перекладу та методів перекладання.

ОСНОВНІ ЗАСАДИ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Байронова містерія “Каїн” в українських перекладах // Тез. доп. І-ої Міжнар. наук. конф. памяті проф. Ю. О. Жлуктенка (1915-1990) “Мови європейського культурного ареалу: проблеми розвитку і взаємодії”. - К.: Вид-во Київ. держ. ун-ту ім. Тараса Шевченка, 1995. - С. 37.

2. Перекладацькі жанри: проблема класифікації // Провідні лінгвістичні концепції кінця ХХ ст.: Тез. Всеукр. наук. конф. - Львів: Вид-во Львів. держ. ун-ту, 1996. - С. 83.

3. Байронова містерія “Каїн” в українських перекладах // Інозем. філологія: Респ. міжвід. наук. зб. - 1996. - Вип. 109. - С. 104-112.

4. Байронова містерія “Каїн” у перекладі І. Буніна // Язык. Культура. Взаимопонимание. Материалы Междунар. научн. конф. / Под ред. Т. А. Космеды. - Львов: Изд-во Львов. гос. ун-та, 1997. - С. 325-330.

5. Образ Каїна у творчості Івана Франка // Іван Франко - письменник, мислитель, громадянин. Матеріали Міжнар. наук. конференції. - Львів: Світ, 1998. - С. 444-450.

6. The Genesis of Ivan Frankos Poem The Death of Cain // The Ukrainian Review. - 1998. - Vol. 45, №3. - P. 70-78.

7. Відтворення фонетико-стилістичних особливостей давньогебрейської поетики в Байроновій містерії “Каїн” та в українських перекладах // Семантика, синтактика, прагматика мовленнєвої діяльності. Матеріали Всеукр. наук. конф. - Львів: Літопис, 1999. - С. 356-360.

8. Біблійне підґрунтя в містерії “Каїн” // Слово і час. - 1999. - №3. - С. 76-79.

Размещено на .ru