Виявлення словотвірних механізмів мови індивідуально-авторських структур. Семантико-стилістичний аналіз неолексем в ідіостилях Коломійця й Мовчана та визначення особливостей репрезентації авторських утворень у мовно-образних картинах світу поетів.
Зокрема, в сучасних наукових студіях, присвячених взаємодії мовної і концептуальної картин світу, ідіостилістичним особливостям письменників, індивідуально-авторським інноваціям, практично неможливо оминути питання засобів вербалізації художніх і світоглядних інтенцій автора. Саме поетика як єдність мовно-художніх засобів і принципів, використаних з поетичною метою, узагальнює, поєднує в собі основні лінгвостилістичні особливості творчості письменника, цілих художніх течій і напрямків, уводить в контекст наукових досліджень індивідуально-авторські утворення, які не лише відображають процеси взаємодії й динаміки художнього тексту як фрагмента мовної картини світу митця, але й виступають семантично місткими одиницями мови з виразним конотативним значенням. У сучасному мовознавстві вивчення стилістичних властивостей деривації відбувається в межах досліджень, присвячених особливостям функціонування словотвірних моделей у мові поезії (В. Увагу дослідників привертають не лише структурні, але й семантико-стилістичні особливості авторських неолексем, повязані з проблемою індивідуально-авторської мовної картини світу. здійснити аналіз за словотвірними моделями, частиномовною належністю і кількісним співвідношенням лексичних новотворів у поезії Володимира Коломійця та Павла Мовчана;У першому розділі «Поетика індивідуально-авторського творення», який складається з трьох підрозділів, розглядаються питання дослідження поетичної мови, особливості вербалізації концептуальної картини світу в художньому тексті, індивідуально-авторські утворення, які виступають важливими маркерами мовно-образної картини світу художнього ідіолекту. У підрозділі 1.1 «Поезія як текст» зазначається, що текст як словесний вияв художніх інтенцій автора, передаючи його думки та почуття, набуває комунікативної та естетичної функцій і забезпечує осмислення явищ дійсності в конкретно-чуттєвих формах образів. Під час читання власне ліричних текстів на рівні діалогу «автор - читач» спостерігається явище певної «співтворчості» адресанта й адресата, яке визначається як домінантний складник розуміння ліричної колізії й виявляється чи не єдиним ключем до мистецького пізнання цілісного твору. Префіксальний словотвір у поезії Володимира Коломійця та Павла Мовчана представлено менш виразно, що, власне, й визначає його як один із непродуктивних способів деривації, зокрема в поезії В. Для поезії Володимира Коломійця характерні також неолексеми, утворені за допомогою суфіксів:-ов-,-ев-: іровий, чорнобривцевий; натомість у мові поезій Павла Мовчана натрапляємо на деривати з суфіксальними словотворчими формантами --ав-,-л?н-,-аст-,-ач-,-чат-,-ч/аст-,-ч-,-уч-,-ан/ск-,-т-: безоднявий, воскресальний, попільнастий, лопатячі, отвірчатий, нагайчастий, перевтільчий, поїдучий, відпочиванський, відхлянутий.
План
Основний зміст дисертації
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
